2985
Що робити з боргами під час війни - юрист
— Кредит&Депозит
Через
суттєве погіршення фінансового стану позичальників, зокрема тих, які втратили
роботу під час повномасштабної війни росії проти України, уряд запровадив низку
законодавчих змін для пом’якшення відповідальності позичальників перед
кредиторами.
Про
те, як зараз правильно взаємодіяти з банками й МФО, докладно розповіла під час
онлайн-конференції
«Мої фінанси під час війни», організованої порталами Finance.ua та Мінфін,
Альона Євтушенко — юристка корпоративної практики, лідерка направлення «Банки
та фінанси» SBH Law Offices. Купити запис конференції можна за посиланням.
Перший
з механізмів реструктуризації кредитної заборгованості, який надав уряд і який
уже ефективно працює — відтермінування сплати грошових зобов’язань за
кредитами.
«Кредитори
зобов’язані зупинити відлік часу для визначення кількості днів прострочення.
Коли особа підписує кредитний договір, там зазначаються строки для внесення
чергового платежу. Ці строки повинні бути зупинені. Якщо, скажімо, на 5 число
календарної дати має вноситися платіж, то внесення цього платежу відтерміновується
відповідно до терміну дії воєнного стану на території України», — каже Альона
Євтушенко.
Банки
й інші кредитні установи зобов’язані застосовувати до боржників інструменти
довгострокової реструктуризації.
Також кредитори не можуть застосовувати до боржників штрафні санкції за
прострочення, але це не означає списання відсотків за користування кредитом.
Національний банк наголошує: якщо у громадян є можливість сплачувати кредити,
то це необхідно робити.
«Якщо
фінансова установа нараховує штраф, пеню під час дії воєнного стану,
вони підлягають списанню. Але чіткого алгоритму списання ще немає, є тільки
законопроєкт», — додає юристка.
Також
під час дії воєнного стану кредиторам заборонено задовільняти свої вимоги за рахунок предмета іпотеки. Але є нюанс: це стосується лише тих прострочень, які
сталися після 24 лютого 2022 року, і сам боржник може погодитися на такий крок.
У
разі виникнення простроченої заборгованості Альона Євтушенко радить звернутися
до фінансової установи, адже не виключає, що після закінчення дії воєнного
стану, буде наплив позовів про стягнення заборгованості за кредитами, як це вже
було у 2009 році після фінансової кризи.
«Якщо
не вдається досягти зміни шляхом переговорів з кредитором, варто підстрахувати
себе, зібравши пакет документів, який підтверджуватиме, що неможливість
виконувати свої зобов’язання стала об’єктивною, а не тому, що ви не хочете. Ще
один крок — посилання на форс-мажор. Ця норма закріплена в статті 617 Цивільного кодексу. Але
потрібно підтвердити форс-мажорні обставини», — каже вона.
Євтушенко
звертає увагу, що Торгово-промислова палата України видала лист, в якому події 24 лютого,
тобто військова агресія рф проти України визначені об’єктивними обставинами,
які унеможливлюють виконання фізичними або юридичними особами своїх
зобов’язань. Власне, це і є форс-мажором, обставинами непереборної сили.
«Але
це загальний лист. Такий лист не є актом індивідуальної дії та виданий для можливості обгрунтування повідомлення про неможливість виконання зобов’язань. Сказати, що цей документ буде дієвим у всіх
взаємовідносинах, наразі неможливо», — резюмує юристка.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
