3402
Що пропонує проєкт закону про прощення банківських кредитів
— Кредит&Депозит
Народні депутати розмірковують про те, як допомогти тим, чиє майно постраждало від бойових дій, знаходиться на окупованій території, але при цьому власник нерухомості купував її в кредит, а отже, в нього залишається борг, який щомісяця потрібно погашати.
Як пише Фокус, щоб вирішити питання щодо боргів за майно, яким позичальник користуватися більше не може, 14 червня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 7441-1.
У новому законопроєкті № 7441-1 пропонується забезпечити позичальників двома можливостями.
- перша — це тимчасова пауза у платежах за кредитом;
- друга — повне прощення (анулювання) кредиту.
Що стосується паузи в оплаті позики, то проєкт передбачає, що в період дії в Україні воєнного стану та протягом трьох місяців після дня його припинення або скасування, позичальник може звернутися до банку й оформити призупинення сплати грошового зобов’язання за кредитом, який забезпечений нерухомим майном або автомобілем. Це можна зробити, якщо майно розташоване на тимчасово окупованій території або на території поблизу воєнних дій, або ж знаходиться в оточенні, а також якщо квартира або автомобіль були пошкоджені внаслідок бойових дій.
Якщо ж майно знищено через війну, законопроєкт пропонує повністю звільнити позичальника від обов’язку платити за кредитом. Щоправда, йдеться не про будь-який об’єкт, а тільки якщо це нерухомість, загальна площа якої не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку — 250 квадратних метрів, яка є єдиним місцем проживання позичальника. Або ж якщо знищений єдиний автомобіль, робочий об’єм двигуна якого не перевищує 2,5 л. Крім того, пробачити кредит, згідно із законопроєктом, можуть, лише якщо немає протермінованої заборгованості за договором.
Списувати пропонують кредити на автомобілі та нерухомість, які були знищені внаслідок бойових дій у період війни в Україні.
До речі, прощення кредиту зовсім не означає, що платити за ним позичальник не буде вже ніколи, адже в проєкті закону чітко сказано: обов’язок боржника відновити платежі за кредитом з’являється, як тільки той отримає від держави компенсацію за пошкоджене чи знищене майно.
Які ризики може принести позичальникам і банкам законопроєкт
«Проєкт закону взагалі ставить у залежність відновлення у позичальника обов’язку зі сплати за кредитом від події отримання відповідної компенсації від держави. Це означає потенційне перекладання на банк фінансових збитків, оскільки банк не матиме можливості отримати повернення коштів навіть по тілу кредиту, доки не буде здійснено компенсацію позичальнику від держави. А компенсація може і не статися. Наприклад, якщо позичальник не вчинив дій щодо отримання або необхідного оформлення такої компенсації. І навіть якщо компенсацію буде отримано, то не можна зі стовідсотковою впевненістю стверджувати про спрямування позичальником такої компенсації на повернення кредиту. Такі обставини можуть спровокувати судові суперечки між банками та позичальниками», — вважає Ігор Млечко, керівний партнер ASAGroup.
Керівний партнер ЮК Winner Ігор Ясько каже, що до деяких формулювань у законопроєкті № 7441-1 є питання. «Приміром, у формулюванні абзацу 4 пп. 165.1.55 п. 65.1 ст. 165 ПК йдеться про прощення (анулювання) суми боргу (кредиту). Але не уточнюється, йдеться в цьому випадку тільки про основну суму боргу, або про прощення (списання) суми відсотків, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за таким боргом. Крім того, у проєкті чітко не визначено, які саме підтверджувальні документи про належність йому певного виду майна позичальник повинен надати кредитору, що може ускладнити реалізацію механізму», — наголосив Ігор Ясько.
Що робити, якщо ваш будинок розбомбили 🧐
За його словами, зафіксувати пошкодження майна можна за допомогою фото та відео, а також документів чи свідчень представників Міноборони, МВС, РНБО, ДСНС, поліції та інших уповноважених органів. Це можуть бути протоколи огляду місця події від правоохоронців, акти обстеження житла, довідки про знищення або пошкодження житла.
У законопроєкті № 7441-1 є ризики не лише для позичальників, яким банки повинні анулювати борги, а й для самих фінансових установ — тобто для кредиторів.
«Відсутні чітко врегульовані компенсаторні механізми для банків. Тому ризики для банків очевидні й полягають вони у потенційних збитках від призупинення чи анулювання (прощення) кредиту», — пояснив Ігор Ясько.
Борітеся — поборемо! Слава Україні!
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
