Що гальмує відновлення України — дослідження

Україна залишається вразливою до глибоких структурних проблем — від житлової кризи та зростання боргів домогосподарств до дефіциту робочої сили і залежності від зовнішньої допомоги.

Про це йдеться у публікації Фонду європейських прогресивних досліджень (FEPS), яка аналізує втрати від війни та ключові бар’єри для стійкої відбудови країни.

Збитки

За даними дослідження, прямі збитки української інфраструктури внаслідок російського вторгнення станом на лютий 2025 року оцінювалися у 176 млрд доларів. Економічні втрати, включно зі спадом виробництва, — у 589 млрд доларів. Екологічні збитки перевищили 56,4 млрд доларів, а 30% території України забруднені мінами та нерозірваними боєприпасами.

При цьому близько 20% території залишаються окупованими, а реальний масштаб руйнувань уздовж лінії фронту та на окупованих територіях досі повністю не підрахований.

Економіка

Попри це, українська економіка демонструє відновлення: реальний ВВП у 2024 році зріс на 2,9% після 5,5% у 2023-му. Втім, це зростання відбувається на тлі глибокого падіння, тому говорити про повноцінну нормалізацію передчасно.

Інфляція зросла до 12,9%, а бюджетний дефіцит на 2025 рік планувався на рівні 19,6% ВВП. Фінансова стійкість країни й надалі залежить від зовнішньої допомоги, податкових змін, реструктуризації боргу та здатності ефективно управляти інвестиціями в умовах війни. Зовнішня підтримка залишається критично важливою, зокрема, розблокування 90 млрд євро від ЄС.

Зростає боргове навантаження на домогосподарства. Портфель роздрібних кредитів збільшувався приблизно на 38% на рік, іпотека у 2023 році майже подвоїлася, а споживчі кредити видаються під 30−50% річних.

Половина позичальників, як зазначено у дослідженні, користується «швидкими» позиками для покриття повсякденних витрат, а близько 36% таких кредитів є проблемними.

Ринок праці

За оцінками дослідження, щоб вийти на цільові показники до 2032 року, продуктивність праці має зростати в середньому на 6,1% щороку — приблизно вдвічі швидше за історичні темпи. Це неможливо без достатньої кількості працівників.

Якщо країні не вдасться утримати та повернути людей, інвестиції у відбудову не перетворяться на працюючі підприємства, муніципальні служби, транспорт та інфраструктуру.

Особливо відчутним є дефіцит жінок на ринку праці: рівень їхньої участі в оплачуваній зайнятості становить 47,7%. Такий низький показник пов’язують із проблемами соціальної підтримки, медицини, інфраструктури догляду за дітьми, нестабільністю зайнятості та браком психологічної допомоги.

Найбільш дефіцитними залишаються сфери психічного здоров’я та реабілітації.

Проблема житла

Однією з ключових довгострокових соціальних проблем, яка стримує повернення людей, є доступність житла. Лише за перший рік війни було пошкоджено або знищено близько 10% житлового фонду країни, і ситуація продовжує погіршуватися.

Довоєнна модель переважно приватизованого житла швидко змінюється.

В обласних центрах оренда стала особливо поширеною — 24% проти 12% в інших містах і 6% у сільській місцевості.

Загалом 42% домогосподарств мають труднощі з оплатою житла: