115
Сергій Ткаченко: Автоматизація бізнесу — що змінилося в управлінні компаніями за рік
У 2025 році
ключовим запитом бізнесу стала
самозарадність — здатність компанії
зберігати керованість і безперервність
роботи незалежно від зовнішніх ризиків.
Це означає поєднання кібербезпеки,
технологічної незалежності та адаптивності
в одному управлінському підході: повний
контроль над даними й походженням
програмного забезпечення, готовність
швидко перебудовувати процеси та
ухвалювати управлінські рішення на
основі актуальних показників, а не
постфактум.
Після
хвилі екстрених цифрових рішень 2022−2024
років, у 2025-му компанії перейшли до
системної роботи: перегляду ІТ-ландшафтів,
заміни застарілих систем, впровадження
ERP,
CRM,
BI
та галузевих платформ із прицілом на
стабільність, безпеку й довгий горизонт.
Кіберризики і регуляторні зміни
Тема
відмови від ворожого програмного
забезпечення вийшла за межі декларацій
і набула чітких регуляторних обрисів.
Протягом року тривала робота над
законопроєктом № 13505,
спрямованим на заборону використання
та розповсюдження програмних продуктів
російського походження.
До
напрацювання механізмів, які мають
обмежити використання такого ПЗ не лише
у державному, а й у комерційному секторі,
долучилася робоча група IT
Ukraine
Association.
21
жовтня Комітет Верховної Ради з питань
цифрової трансформації рекомендував
законопроєкт до розгляду парламентом
— сигнал, що питання технологічної
незалежності переходить у площину
практичних рішень.
Ці
процеси розгорталися на фоні зростання
кіберризиків. За даними Cert-UA,
лише за перше півріччя 2025 року було
опрацьовано понад три тисячі
кіберінцидентів. У такому середовищі
походження програмного забезпечення,
доступ до даних і контроль над ними
стали управлінським і стратегічним
питанням.
Залежність ще зберігається
Попри
зрушення, реальна ситуація на ринку
автоматизації залишається неоднорідною.
За оцінками профільних ІТ-спільнот і
галузевих об’єднань, значна частина
українських компаній досі використовує
програмні продукти російського
походження, зокрема 1С/BAS.
Серед
ключових причин відмови від переходу
— інерція, складність міграції та
побоювання щодо стабільності
бізнес-процесів.
У
2025 році компанії зіткнулися з накопиченим
«багажем» відкладених рішень, а головним
стримуючим фактором лишається ризик
подання помилкових звітів до державних
органів. Реальним стимулом могла би
стати регуляторна «відпустка» для
компаній, які відмовилися від ворожого
програмного забезпечення.
Цифровізація документообігу як точка входу в автоматизацію
Водночас
саме 2025 рік продемонстрував, що ринок
почав змінюватися на практиці. Показовим
став стрімкий розвиток цифровізації
документообігу.
За
підсумками року електронні сервіси
фактично стали стандартом взаємодії
бізнесу і держави: 248,3 тис. платників
отримали
безкоштовні електронні ключі, а загальна
кількість виданих кваліфікованих
сертифікатів сягнула майже 736,9 тис. Це
інструмент, який бізнес щоденно
використовує для подання звітності,
укладання угод та обміну даними.
Для
багатьох компаній саме електронний
документообіг став точкою входу в глибшу
цифрову трансформацію. Він зняв значне
операційне навантаження, прискорив
внутрішні й зовнішні процеси та показав,
що перехід на українські цифрові
інструменти може бути швидким, безпечним
і керованим.
Дорослішання ринку: аргументи «проти» втрачають силу
З
одного боку, частина бізнесу все ще
залишається на застарілих або ризикових
рішеннях. З іншого — ринок українських
рішень у 2025 році суттєво подорослішав.
Провайдери
працювали не лише з продуктом, а й з
переконаннями клієнтів. Аргументи про
недостатню масштабованість, слабку
безпеку, відсутність підтримки складних
процесів або екосистеми дедалі частіше
спростовувалися практикою впроваджень
і реальними кейсами. Українські рішення
почали сприймати не як тимчасову заміну,
а як основу для побудови цілісних систем
управління.
Бізнес
нарешті зробив крок від хаотичного
«латання» до системної архітектури.
Якщо раніше автоматизація виглядала
як набір окремих рішень під конкретні
задачі, з дублями даних та нескінченними
Excel-надбудовами,
то тепер компанії почали описувати
процеси цілісно, рахувати повну вартість
володіння і будувати єдине джерело
даних.
Автоматизація
перестала бути ІТ-експериментом і стала
управлінським інструментом, а все більшу
популярність отримують керуючі програми,
що дозволяють працювати за принципом
управління відхиленнями, роблячи
контроль більш прозорим і оперативним.
ERP-системи
теж змінили своє сприйняття: вони
перестали бути «великим страшним
проєктом» і стали основою розвитку
завдяки модульності, поетапним
впровадженням та хмарним моделям.
Відмова
від застарілого програмного забезпечення
остаточно закріпилася як стратегічне
рішення, продиктоване не лише політикою,
а й прагматичними причинами — складністю
підтримки, проблемами інтеграцій,
кадровим дефіцитом та репутаційними
ризиками.
Сергій
Ткаченко, Президент холдингу «Євроформат»
і власник ERP-платформи
D5
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Уряд додав 911 МВт потужності до загальної енергосистеми
У Києві перебої з теплопостачанням і водою, а метро і транспорт курсують зі змінами
Польща сильно відстає від лідерів за рівнем пенсійних виплат — дані Євростату
Які проблеми вирішить новий Трудовий кодекс
Євросоюз торік купив скрапленого газу з росії на €7,2 мільярда
Volvo відкликає понад 400 тис. автомобілів у США через проблеми з камерою заднього виду
