895
РРО та ПРРО – в чому різниця: хто може не застосовувати РРО
— Казна та Політика
Finance.ua дослідив, які є види РРО, хто й коли з підприємців має його використовувати і в чому переваги програмного РРО.
До Реєстраторів розрахункових операцій відносять кілька видів електронних пристроїв:
- електронний контрольно-касовий апарат;
- електронний контрольно-касовий реєстратор;
- вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор;
- комп’ютерно-касова система;
- електронний таксометр;
- автомат з продажу товарів (послуг).
Відносно новим видом РРО є Програмний реєстратор розрахункових операцій.
Функцію ПРРО зможе виконувати будь-який ґаджет (планшет, смартфон тощо), на який встановлено відповідне програмне забезпечення, що дозволить такому пристрою виконувати фіскальні функції та мати безперервний доступ до Інтернету.
ПРРО видають електронні чеки та передають інформацію по кожній операції на сервер Державної податкової служби.
Фактично ПРРО є програмою, що дозволяє працювати з телефона, планшета чи комп’ютера, використовуючи всі можливості класичного касового апарату, і додаючи до нього ряд переваг.
Зокрема, програмні РРО швидші у плані їх оформлення, оперативно проводять фіскалізацію, не потребують технічного обслуговування та простіше оновлюються відповідно до частих законодавчих змін.
Загалом РРО більше підходить для «традиційних» бізнесів. Основними перевагами є:
- цільове використання апарату;
- елемент контролю і дисципліни працівників;
- сервісний центр виступає на захист ФОП перед податковою;
- ймовірність крадіжки апарату низька.
Натомість ПРРО зручніший для нових ринків сфери послуг (наприклад ІТ), а також для тих, хто має комерційний проєкт і немає прямого контакту з клієнтами.
Також ПРРО виступає дієвим інструментом контролю своїх підлеглих, є значно мобільнішим та портативнішим у використанні.
Хто може не застосовувати РРО?
Той же закон визначає, хто з суб’єктів господарювання може не застосовувати РРО у своїй діяльності. Це — платники єдиного податку першої групи.
До них належать фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню. Їхній річний дохід не може перевищувати 1 млн 85 тис. 500 грн.
РРО, зокрема, можна не використовувати при:
- здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва;
- виконанні банківських операцій;
- продажу проїзних і перевізних документів на залізничному й авіаційному транспорті;
- продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок;
- квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;
- здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках;
- продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50% загального товарообігу;
- продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів;
- страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів тощо.
Так, перелік досить великий і не завжди зрозумілий. Тому найкраще буде у кожному конкретному випадку звертатися до податкової служби на місці, де ви збираєтеся вести господарську діяльність, щоб уникнути непорозумінь.
Читайте більше в нашій статті —
Програмні РРО: хто зобов’язаний користуватися, і про що варто знати
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
