ПРОМО
Реєстр рахунків і сейфів: що саме може змінитися і чому це не означає скасування банківської таємниці
— Кредит&Депозит
15
Однією з найбільш обговорюваних тем у
дискусії навколо майбутніх змін у сфері фінансового моніторингу є
створення єдиного державного реєстру рахунків та індивідуальних сейфів
фізичних осіб. Така норма передбачена законопроєктом № 14327-д, який,
зокрема, спрямований на наближення українського законодавства до актів
права Європейського Союзу та критеріїв, необхідних для приєднання
України до Єдиної зони платежів у євро — SEPA.
Марина Павленко, провідна експертка з фінансового моніторингу Глобус Банку,
наголошує: у такому питанні вирішальне значення має точне розуміння
того, які саме дані можуть міститися в реєстрі. Йдеться про базову
інформацію — номер рахунку у форматі IBAN, назву банку, дані власника
рахунку, а також факт користування індивідуальним сейфом. Водночас там
не йдеться про залишки коштів, рух грошей на рахунках або зміст
банківських сейфів.
Іншими словами, як твердить банкірка, мова про систематизацію базових відомостей щодо наявності рахунків і сейфів.
«Подібні
механізми давно існують у низці європейських країн і сприймаються як
частина сучасної фінансової інфраструктури, яка дає змогу ефективніше
працювати з ризиками та забезпечувати сумісність фінансової системи з
європейськими підходами», — підкреслила вона.
Окремо в
суспільній дискусії постає питання доступу до таких даних. Саме тому, як
каже Марина Павленко, важливим є баланс між прозорістю фінансової
системи та збереженням суспільно чутливих підходів до банківської
таємниці.
За її
словами, у законопроєкті передбачено, що прямий доступ правоохоронних
органів до реєстру рахунків має запрацювати не одразу, а лише на
фінальному етапі євроінтеграції — не раніше ніж за шість місяців до
набуття Україною статусу держави — члена ЄС. Такий підхід, на її думку,
демонструє спробу поєднати рух до європейських правил фінансової
прозорості з необхідністю зберегти суспільно важливий баланс у питанні
банківської таємниці.
За її
оцінкою, головна ідея змін полягає не в посиленні контролю за всіма
клієнтами поспіль, а в створенні зрозуміліших правил для виявлення
ризикових операцій.
Як зауважує експертка, створення такого реєстру не варто трактувати як скасування класичного поняття банківської таємниці.
«Принципово
важливо, що мова йде не про відкриття банківської таємниці в її
класичному розумінні. Створення реєстру — це насамперед систематизація
базових даних щодо наявності рахунків і сейфів», — пояснила Марина Павленко.
За матеріалами: Глобус
Поділитися новиною
