0 800 307 555
0 800 307 555

НБУ не планує знижувати облікову ставку до 2027 року

Кредит&Депозит
55
У Нацбанку вважають, що жорсткіші монетарні умови потрібні для повернення інфляції до цільового рівня 5%.
У Нацбанку вважають, що жорсткіші монетарні умови потрібні для повернення інфляції до цільового рівня 5%.
На тлі стрімкого розвороту інфляційної динаміки та високих проінфляційних ризиків Національному банку, імовірно, доведеться проводити стриманішу процентну політику, ніж прогнозувалося раніше.
Такого висновку дійшли члени Комітету з монетарної політики Національного банку України за підсумками дискусії щодо рівня облікової ставки.
На їхню думку, для збереження контролю за інфляційними процесами та повернення інфляції на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5% НБУ варто утримуватися від зниження облікової ставки щонайменше до кінця 2026 року та, ймовірно, на початку 2027 року.
Кілька членів КМП зазначили, що в разі подальшої реалізації проінфляційних ризиків і появи загрози відтермінування досягнення інфляційної цілі НБУ має бути готовим застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції, у тому числі підвищити облікову ставку.

Інфляція в Україні знову почала зростати

Під час обговорення зазначалося, що після тривалого уповільнення інфляції — з червня 2025 року до січня 2026 року — упродовж останніх місяців ціновий тиск знову посилився. У березні 2026 року річна інфляція прискорилася до 7,9%, а базова до 7,1%. Обидва показники перевищили прогноз Нацбанку.
За оцінками НБУ, зростання споживчих цін тривало і в квітні.
Розворот інфляційного тренду відбувся раніше, ніж прогнозувалося, передусім через стрімке подорожчання пального навесні на тлі війни на Близькому Сході. Також на ціни вплинуло ускладнення ситуації в енергетиці після російських обстрілів взимку. Обидва чинники суттєво посилили тиск на виробничі витрати підприємств, а, відповідно, й на споживчі ціни широкого спектра товарів і послуг. Складна ситуація в енергетиці також мала вагомий внесок у погіршення динаміки економічної активності у I кварталі 2026 року.

Тиск посилився і на валютному ринку

Різке зростання енергодефіциту та подорожчання нафти та газу посилили тиск і на валютному ринку через ситуативне погіршення настроїв населення та зростання витрат бізнесу на імпорт енергоресурсів та обладнання.
Додатковий вплив мало зміцнення долара США на світових фінансових ринках. У межах режиму керованої гнучкості курсу НБУ збільшив інтервенції з продажу валюти, щоб обмежити надмірні курсові коливання. Однак з огляду на ринкові тенденції курс гривні послабився, що позначилося на динаміці споживчих цін.

Зарплати зростають швидше, ніж очікувалося

Фундаментальний ціновий тиск підживлювався й стрімкішим, ніж очікувалося, зростанням заробітних плат. Останнє зумовлювалося як збереженням значного браку кадрів в економіці, так і переглядом окладів у бюджетному секторі, зокрема в освіті та держуправлінні. Вищі темпи зростання зарплат створювали додатковий тиск на споживчі ціни через канали пропозиції (унаслідок збільшення витрат підприємств на оплату праці) та попиту (через активніше споживання домогосподарств).
Попри це, інфляційні очікування більшості груп респондентів залишалися стійкими, а очікування населення після погіршення в І кварталі поліпшилися в квітні, повернувшись до рівня кінця минулого року. Жвавий попит на гривневі активи — як на строкові депозити, так і ОВДП — зберігався. Крім того, завдяки заходам НБУ для збереження стійкості валютного ринку чистий попит на іноземну валюту в квітні знизився, що сприяло послабленню тиску на валютному ринку та суттєвому скороченню інтервенцій НБУ з продажу іноземної валюти порівняно з березнем.

НБУ залишив облікову ставку без змін

Усі члени КМП висловилися за утримання облікової ставки на рівні 15% у квітні.
Учасники дискусії погодилися, що збереження незмінної облікової ставки буде найбільш збалансованим рішенням за поточних умов. З одного боку, воно враховує посилення цінового тиску і, відповідно, недоцільність кроків з пом’якшення процентної політики. З іншого — бере до уваги стійкість інфляційних очікувань та збереження довіри до гривневих активів, що дає НБУ змогу гнучкіше балансувати між забезпеченням контрольованості інфляційних процесів та підтримкою економіки, яка суттєво загальмувала у I кварталі 2026 року.
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас