Понад 40% українців жили за межею бідності у 2025 році — Світовий банк
— Особисті фінанси
57

У 2025 році за межею бідності жили 41,6% українців. Порівняно з 2021 роком рівень бідності фактично подвоївся.
Про це повідомив народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев з посиланням на дослідження Світового банку «Listening to Ukraine».
Харчування та доступність ліків
Наприкінці 2025 року 35,4% сімей харчувалися обмеженим набором продуктів. Водночас лише 53% сімей, яким були потрібні ліки, змогли придбати їх у повному обсязі. Головною причиною недоступності необхідних препаратів була їхня вартість.
Наприкінці 2025 року 35,4% домогосподарств повідомили, що харчувалися обмеженим набором продуктів. У регіонах, які безпосередньо зазнають ударів або перебувають під окупацією, цей показник становив 43,5%.
Як змінилися ціни та фінансове становище сімей
Зростання вартості життя стало одним із факторів погіршення фінансового становища домогосподарств. У IV кварталі 2025 року близько 70% сімей заявили, що їхнє матеріальне становище погіршилося порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення.
Так, наприклад, ціни на житло та комунальні послуги з 2020 року зросли приблизно на 50−70%. Продукти харчування подорожчали приблизно на 70−80%, а в окремих областях майже на 90%
Близько 17% домогосподарств позичали гроші для покриття базових потреб.
Заощадження протягом попередніх 30 днів робило лише приблизно кожне п’яте домогосподарство.
Найбільші труднощі з доходами та зайнятістю мають окремі категорії населення. Рівень зайнятості людей із тяжкими функціональними обмеженнями становив лише 17% проти 44% серед людей без таких обмежень.
Ситуацію ускладнюють проблеми з інфраструктурою. Про пошкодження майна повідомили 18% домогосподарств, а в прифронтових та окупованих районах частка сягала близько 50%.
У IV кварталі 2025 року 27% сімей повідомили про непередбачені перебої з водопостачанням. Середня доступність електроенергії скоротилася приблизно до 18 годин на добу.
Якої підтримки потребують вразливі групи
За словами Гетманцева, особливо складною залишається ситуація для найбільш вразливих груп населення. Лише 17% людей із серйозними функціональними обмеженнями мають роботу. Водночас серед ветеранів кожен четвертий втратив роботу — це більш ніж удвічі більше, ніж серед людей без цього статусу.
Ці показники свідчать про необхідність посилення державної підтримки найбільш вразливих груп населення та спрямування ресурсів на відповідні напрямки. Одним із таких напрямків він назвав законопроєкт № 14191 про комплексну підтримку сімей, які виховують дітей з інвалідністю, та осіб з інвалідністю з дитинства. Йдеться не лише про збільшення виплат, а й про зміну підходу до державної підтримки — створення системи комплексного супроводу та надання необхідних соціальних послуг.
Водночас один законопроєкт не розв’яже проблему бідності. Серед інших напрямків роботи — доступність ліків, працевлаштування ветеранів та підвищення рівня життя загалом.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
