Подвійне оподаткування: як не платити податки двічі

156

Коли людина живе в одній країні, а дохід отримує в іншій, виникає ризик «подвійного удару» від фіскальних служб обох держав.

Масова міграція українців через війну та розвиток дистанційної роботи винесли питання податків на новий рівень. Коли людина живе в одній країні, а дохід отримує в іншій або зберігає бізнес-зв'язки з батьківщиною, виникає ризик «подвійного удару» від фіскальних служб обох держав.

Finance.ua зібрав усі ключові правила, типові спірні ситуації та практичні поради, які допоможуть вам мінімізувати податкові ризики й не отримати претензії від податкових органів.

За якими критеріями країни визначають податкове резидентство?

За даними OpenDataBot, лише від початку повномасштабної війни за кордон виїхали й не повернулися понад 3 мільйони українців. Значна частина з них продовжує працювати або отримувати доходи з України, фізично перебуваючи в інших державах.

Уявімо типову ситуацію. Ви — український ІТ-спеціаліст, зареєстрований як ФОП в Україні. Працюєте на українську компанію, сумлінно сплачуєте податки, але вже понад пів року живете у Вроцлаві чи Берліні, орендуєте квартиру, маєте медичне страхування, ходите до місцевого лікаря і п’єте каву в улюбленому кафе біля дому. І раптом отримуєте лист від податкової служби Польщі або Німеччини з вимогою задекларувати доходи та сплатити податок — у розмірі до 30−45%.

Для української податкової ви — резидент України. Для європейської — особа, яка фактично проживає та працює на її території. Обидві країни вважають вас своїм платником податків, і кожна претендує на свою частку.

Саме так на практиці виникає подвійне оподаткування — не через недобросовісність платника, а через різні підходи держав до визначення податкового резидентства. Ключ до того, щоб не платити податки двічі, — визначити податкове резидентство. Це формальний юридичний статус, який визначає, де людина повинна платити свої податки. Тож, як його визначити?

183-денне правило — базовий стандарт

У більшості країн (Польща, Німеччина, Іспанія, Чехія, країни ЄС) особа вважається податковим резидентом, якщо перебуває на території країни понад 183 дні за календарний рік. Це найпоширеніший, але не єдиний критерій. Наприклад, якщо українець переїхав у Польщу в січні і перетнув позначку 184 дні, польська податкова може визнати його податковим резидентом Польщі, навіть якщо у нього ще лишається офіційна реєстрація в Україні.

Центр життєвих інтересів

Це комплексний показник. Податкова оцінює, де проживає ваша родина, де навчаються діти, де знаходиться ваша основна нерухомість або основне джерело доходу. Деякі країни (Австрія, Швейцарія, Нідерланди, Велика Британія) керуються цією логікою. Так, умовний ІТ-фрилансер з України може провести менше 183 днів у Німеччині, але якщо він винаймає квартиру, платить за неї, має контракт із місцевою компанією, то німецька податкова може вважати його резидентом.

Контракти, документи, формальності

У деяких юрисдикціях кожен з цих факторів може бути важливим:

житло, зареєстроване на ваше ім’я;
сім’я, яка живе з вами в країні;
робочий контракт або бізнес-структура;
соціальні та медичні страхування;
навчання;
дохід на місцеві рахунки.

Доказова база: чим підтвердити статус?

Для взаємодії з податковими органами слів недостатньо. Податкова служб вимагає доказів. Ось ключові документи:

Довідка про податкове резидентство. Це офіційний документ від податкової служби країни, де ви вважаєтесь резидентом. В Україні її можна отримати через Електронний кабінет платника податків.
Декларації про доходи в обох країнах. Якщо ви отримували дохід у різних країнах, найкраще надати декларації, де видно, які саме суми оподатковувалися в кожній юрисдикції.
Квитанції, виписки з рахунків та декларації з відмітками фіскальних органів іншої держави.
Непрямі докази. Договори оренди житла, довідки з дитячих садків чи шкіл про навчання дітей, рахунки за комунальні послуги, медичні страховки.

Справжні «маленькі деталі» вирішують великі справи. Податкова може запитати навіть штампи в паспорті про перетин кордону, договори страхування, документи про сімейні зв’язки, орендні угоди чи рахунки за комунальні послуги.

Типові спірні ситуації і роль угод про уникнення подвійного оподаткування

Аналіз дискусій на форумі Finance.ua дозволяє виділити три типові сценарії, де виникають проблеми:

1. ФОП, який працює дистанційно у Польщі

Якщо ви ФОП в Україні і працюєте дистанційно, наприклад, у Вроцлаві, Польща може вважати вас своїм податковим резидентом, якщо ви перебуваєте там понад 183 дні або маєте центр життєвих інтересів (родину, житло, економічні зв’язки). У разі визнання резидентом Польщі ваш дохід підпадає під місцеве оподаткування (PIT від 12% до 32%).

Україна і Польща мають Угоду про уникнення подвійного оподаткування (від 1993 року), яка визначає, де і в якій формі має сплачуватися податок. Застосовується метод зарахування податку, коли податок, сплачений у Польщі, зменшує українське податкове зобов’язання.

Користувачі форуму радять не просто посилатися на Угоду, а доводити, що ваш ФОП є частиною економіки України (рахунки в українських банках, контракти з українськими замовниками, сплата податків в Україні.

2. Синхронне резидентство (Пастка центру інтересів)

Іноді обидві країни можуть вважати вас резидентом одночасно. Наприклад, чоловік працює в Україні або дистанційно на українську компанію, а родина з дітьми живе в Німеччині. Міжнародні угоди застосовують tie-breaker rules (вирішальні правила), які визначають резидентство за послідовністю критеріїв:

постійне житло;
центр життєвих інтересів (особисті та економічні зв’язки);
звичне місце проживання;
національність.

Наприклад, якщо у вас власна квартира в Україні, а в Німеччині — тимчасова оренда, переважно резидентство визначатиметься на користь України. Практично довести «центр інтересів» можна через документи: контракти, сплата податків, членство у соціальних програмах, рахунки, дитячий садок або школу.

3. Соціальні виплати та закордонні рахунки

Багато українців отримують соціальні виплати за кордоном (наприклад, німецький Bürgergeld або польські програми підтримки). В Україні більшість таких допомог не оподатковуються.

Але від 2024−2025 років Україна отримує дані про рахунки громадян за кордоном через Common Reporting Standard (CRS). Тому варто задекларувати ці кошти як неоподатковуваний дохід. Це не створює податкового навантаження, але формально «легалізує» наявність закордонних коштів і зменшує ризик претензій від ДПС.

Роль Угод про уникнення подвійного оподаткування (DTT) 2026 року

Угоди про уникнення подвійного оподаткування (Double Taxation Treaties, DTT) — це міжнародні договори між двома країнами, які визначають, які доходи і де підлягають оподаткуванню, щоб людина або компанія не сплачувала податки двічі на один і той самий дохід. Для українців за кордоном ці угоди працюють як свого роду податковий «судовий імунітет».

Угода чітко визначає, яка країна має «перше право» на податок для кожного виду доходу. Зазвичай це країна, де фактично отримано або зароблено дохід — наприклад, країна, де ви перебуваєте фізично і надаєте послуги. Якщо ви працюєте дистанційно з Польщі на українську компанію, Польща може претендувати на оподаткування, але Угода визначає, що основний податок може сплачуватися в Україні за ставкою ФОП чи ПДФО, а Польща — за правилами місцевого резидентства.

Щоб уникнути подвійної сплати, Угоди передбачають два основні методи:

Метод звільнення з прогресією — дохід, оподатковуваний за кордоном, не додається до бази податку в Україні, але враховується в разі визначення ставки.
Метод зарахування (credit method) — податок, сплачений за кордоном, зменшує українське податкове зобов’язання.

Приклад: якщо ви сплатили 15% податку у Німеччині, а в Україні ставка ПДФО 18%, ви сплачуєте лише різницю 3%, а не весь податок заново.

Угоди також гарантують, що податкові органи не можуть обкладати іноземця вищими ставками, ніж місцевих громадян у подібних умовах. Наприклад, якщо український резидент працює в Чехії, ця країна не має права встановлювати для нього ставку вищу, ніж для чехів на тих же умовах. Це дозволяє українцям отримати справедливий податковий режим і захищає від «податкових пасток» під час переїзду чи дистанційної роботи.

Практичні поради, як мінімізувати податкові ризики та не отримати претензії від податкових органів

Визначте свій статус до подання декларації. Проаналізуйте, де ви провели більше часу та де ваша родина. Якщо ви плануєте повертатися — тримайтеся за українське резидентство.
Використовуйте Угоди про уникнення подвійного оподаткування: Україна має такі договори з понад 70 країнами. Це ваш легальний спосіб не платити двічі.
Будь-який іноземний папірець для української податкової має бути офіційно перекладений. Без цього перезалік податку неможливий.
Важливо пам’ятати, що Угоди часто стосуються лише ПДФО. Військовий збір часто доводиться платити в Україні в будь-якому випадку, оскільки він вважається цільовим збором, а не класичним податком на дохід.
Консультуйтеся з юристами обох країн. Правила в ЄС змінюються щороку. Те, що працювало для біженців 2022-го, може не працювати 2026-го.

Живі приклади країн

Польща: 183 дні й центр життєвих інтересів — стандартні підстави. Якщо ви там орендуєте помешкання, маєте сім’ю чи основний дохід — можуть визнати вас резидентом податку.
Німеччина: уважно ставиться до житлових і соціальних зв’язків — навіть якщо ви провели 170 днів, але орендуєте квартиру і маєте контракт — можуть визнати вас податковим резидентом.
США: окремий механізм Substantial Presence Test — 31 день поточного року + певна сума днів за два попередні роки можуть вважати вас податковим резидентом США для податку на доходи.

Висновок

Враховуйте, що законодавство кожної країни унікальне, тому треба локально уточнювати, скільки і які саме з вище наведених критеріїв є підставою для визнання вас податковим резидентом тієї чи іншої країни та причиною для звернення уваги на вас органів контролю. Зокрема й терміни виникнення резидентства після отримання статусу тимчасового захисту.

За матеріалами:

Finance.ua

# Податки # Податкові накладні # Міграція

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Також за темою

Шахраї масово розсилають фейкові повідомлення про соцвиплати

Сьогодні 14:36

У «Дії» змінюють правила створення Дія. Підпису

Сьогодні 13:35

188