ПРОМО
Податкова пастка: ухвалений у першому читанні законопроєкт № 15262 може загальмувати кредитування економіки
— Кредит&Депозит
13
27 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 15262, який передбачає продовження на 2027 рік підвищеної ставки податку на прибуток банків у розмірі 50%. Однак короткострокова бюджетна вигода може обернутися суттєвим скороченням кредитних можливостей банків у наступні роки.
Про це заявив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку.
Банкір нагадав, що за попередньою оцінкою НБУ, додаткові 20 млрд грн податкових надходжень можуть означати 200−300 млрд грн потенційних кредитів, які економіка недоотримає в майбутньому. В умовах війни це створює додаткові ризики для фінансування виробництва, відновлення пошкоджених потужностей, посилення енергетичної стійкості підприємств і створення нових робочих місць.
За його словами, необхідність додаткових бюджетних надходжень є цілком зрозумілою. Держава потребує значних ресурсів для фінансування оборони та інших першочергових видатків, а банківський сектор повинен брати участь у забезпеченні цих потреб. Проте принципове питання полягає в тому, якою може виявитися довгострокова економічна ціна додаткового податкового навантаження.
«Банківський сектор має робити свій внесок у фінансування держави особливо в ці важкі часи для країни. Але є питання, яке ми не повинні залишати за дужками: що відбудеться з економікою, якщо ми вилучимо в банків капітал, який міг би перетворитися на кредити?» — зазначив банкір.
Сергій Мамедов нагадав, що підвищену ставку податку на прибуток банків у розмірі 50% застосували до результатів 2023 та 2024 років, причому обидва рішення мали ретроспективний характер. У 2025 році ставка становила 25%, а на 2026 рік її знову встановили на рівні 50%.
При цьому банківська система вже забезпечує значні податкові надходження. За підсумками 2023−2025 років сума податку на прибуток банків перевищила 257 млрд грн.
Однак підвищене оподаткування може впливати на здатність банків нарощувати власний капітал, від якого значною мірою залежать їхні можливості кредитувати підприємства та населення.
Як пояснив банкір, оцінка НБУ щодо можливого скорочення кредитного потенціалу на 200−300 млрд грн стосується не вже виданих кредитів, а ресурсів, які за інших умов банківська система могла б спрямувати в економіку в наступні роки. При цьому фактичні масштаби такого впливу залежатимуть від обсягів банківського капіталу, попиту на кредити та загальної економічної ситуації.
На думку Сергія Мамедова, особливо небезпечним такий ефект може стати саме в період війни, коли кредитування поступово перетворюється на один із ключових інструментів підтримки життєздатності підприємств.
До того ж українська економіка вже має порівняно невеликий обсяг кредитування приватного сектору. За даними Світового банку, співвідношення внутрішнього кредитування приватного сектору до ВВП України у 2024 році становило 18,2%, а у 2025 році скоротилося до 16,4%. Хоча така динаміка зумовлена комплексом економічних чинників, вона додатково актуалізує питання про необхідність збереження та розширення кредитних можливостей фінансової системи.
Тому, як вважає банкір, подальше обмеження можливостей банків нарощувати капітал може стримувати кредитну активність саме тоді, коли потреба бізнесу у фінансуванні залишається надзвичайно високою.
«Бюджет отримає додаткові кошти, але ціною суттєвих ризиків для фінансування виробництва, посилення енергетичної стійкості, створення нових робочих місць та інвестиційної привабливості українських банків», — наголосив він.
На думку банкіра, особливої уваги заслуговують можливі наслідки підвищеного оподаткування для залучення інвестицій у банківський сектор. Це питання набуває додаткової актуальності на тлі підготовки держави до продажу двох банків — Сенс Банку та Укргазбанку.
Адже для потенційних інвесторів визначальними є не лише фінансовий стан і розмір активів банку, а й перспективи його прибутковості та прогнозованість податкової політики. Продовження терміну підвищеного оподаткування може суттєво знизити інвестиційну привабливість українських банків, а за сукупності несприятливих чинників — створити ризик зниження їхньої потенційної ринкової оцінки вдвічі. Відтак держава ризикує недоотримати значні кошти від приватизації, що може вимірюватися сотнями мільйонів доларів.
Разом з тим Сергій Мамедов підкреслив, що дискусія навколо підвищеного оподаткування не повинна перетворюватися на протиставлення інтересів держави та банківської системи. Навпаки, вони мають спільну мету — забезпечити економічну стійкість країни під час війни та створити умови для майбутнього відновлення.
Саме тому банкір закликав народних депутатів під час підготовки законопроєкту № 15262 до другого читання ще раз ретельно зважити всі можливі економічні наслідки та утриматися від підтримки документа в його нинішній редакції.
На його переконання, надзвичайні податкові рішення мають бути обґрунтованими, прогнозованими та справді тимчасовими, щоб короткострокове наповнення бюджету не послаблювало довгостроковий потенціал української економіки.
«Сильні банки не конкуренти державному бюджету. Це один з інструментів, завдяки яким бізнес зможе відновлюватися, економіка буде зростати, а бюджет отримуватиме більше доходів у майбутньому», — підсумував Сергій Мамедов.
За матеріалами: Глобус
Поділитися новиною
