Олесь Вареник: як читати заяви держорганів, якщо ви інвестор

155

У світі сучасних інвестицій інформація — це валюта. Особливо це стосується emerging markets, до яких належить і Україна. Кожна заява урядовців може стати сигналом для зміни інвестиційної стратегії, а невміння правильно інтерпретувати офіційні повідомлення може коштувати чималих грошей.

У цій колонці розглянемо, як навчитися читати між рядків заяв ключових економічних відомств України та що саме має насторожити або, навпаки, надихнути інвестора.

Анатомія урядової комунікації: хто що говорить і чому

Перш ніж аналізувати конкретні заяви, важливо розуміти специфіку кожного з ключових економічних відомств та їхні цілі в комунікації.

Кабінет Міністрів України виступає як головний координатор економічної політики. Заяви Кабміну зазвичай мають найбільш політичний характер і спрямовані на формування загального настрою суспільства та міжнародних партнерів. Прем’єр-міністр та його заступники часто говорять про «стратегічні напрями», «пріоритети розвитку» та «амбітні цілі». Для інвестора важливо розуміти: заяви Кабміну — це здебільшого декларації про наміри, а не конкретні дії.

Міністерство фінансів відповідає за бюджетну політику, державний борг та податкові питання. Заяви Мінфіну мають більш технічний характер і часто стосуються конкретних цифр: дефіциту бюджету, планів запозичень, податкових надходжень. Це відомство найчастіше взаємодіє з міжнародними фінансовими організаціями, тому його заяви часто містять сигнали для зовнішніх кредиторів та інвесторів.

Національний банк України — це незалежний регулятор, який відповідає за монетарну політику, курс гривні та стабільність фінансової системи. НБУ має репутацію найбільш професійного та передбачуваного з економічних відомств. Заяви НБУ зазвичай максимально виважені та базуються на економічній аналітиці.

Ключові індикатори в заявах: на що звертати увагу

Мова та тональність

Професійні інвестори знають: не стільки важливо що говорять, скільки, як говорять. Зміна тональності може сигналізувати про приховані проблеми або, навпаки, про позитивні зрушення.

Негативні сигнали в мові:

● використання слів: «виклики», «труднощі», «тимчасові проблеми» — часто означає, що проблеми серйозніші, ніж здається;

● фрази «ми впевнені, що…», або «безумовно…» — можуть свідчити про невпевненість;

● перехід від конкретних цифр до загальних формулювань у подібних заявах;

● звинувачення зовнішніх факторів без згадки внутрішніх причин.

Позитивні сигнали:

● конкретні цифри та терміни виконання;

● згадування конкретних механізмів та інструментів;

● узгодженість заяв різних відомств;

● використання міжнародної термінології та стандартів.

Часові рамки та конкретність

Одне з золотих правил аналізу урядових заяв: чим більше конкретики, тим вища ймовірність виконання. Заява «ми плануємо покращити інвестиційний клімат» має набагато менше ваги, ніж «до кінця кварталу буде прийнято закон про спрощення валютного законодавства з конкретними пунктами A, B, C».

Особливо уважно варто ставитися до заяв без часових рамок. Фрази «найближчим часом», «в перспективі», «поступово» — це зазвичай спосіб уникнути конкретних зобов’язань.

Суперечності між відомствами

Найцікавішим для інвестора є моменти, коли заяви різних відомств суперечать одна одній. Це може сигналізувати про:

● відсутність узгодженої стратегії;

● наявність внутрішніх конфліктів у владі;

● різні оцінки ситуації різними відомствами.

Наприклад, якщо Мінфін говорить про необхідність жорсткої фіскальної політики, а Кабмін одночасно анонсує масштабні соціальні програми, це може сигналізувати про майбутні проблеми з бюджетом або політичний тиск на економічні рішення.

Сектори та їх специфіка: що шукати в заявах

Банківський сектор

Заяви щодо банківського сектору найчастіше надходять від НБУ. Ключові індикатори:

Регуляторна політика:

● зміни в нормативах капіталу або резервування;

● плани щодо валютного регулювання;

● позиція щодо іноземних банків.

Ризикові сигнали:

● згадування «додаткових заходів підтримки» банків;

● зміни в системі гарантування вкладів;

● нові вимоги до звітності без пояснення причин.

Енергетичний сектор

Енергетика — один з найбільш політизованих секторів. Заяви щодо енергетики часто мають підтекст.

На що звертати увагу:

● зміни в тарифній політиці (завжди має політичний контекст);

● плани приватизації енергетичних активів;

● угоди з міжнародними партнерами;

● інвестиційні програми в розвиток інфраструктури.

Аграрний сектор

Для аграрного сектору ключовими є заяви про:

● земельну реформу та обіг сільськогосподарських земель;

● експортну політику та квоти;

● державну підтримку аграріїв;

● інфраструктурні проєкти (зберігання, логістика).

IT та інновації

Один з найбільш перспективних секторів для інвесторів. Важливі сигнали:

● пільгове оподаткування для IT;

● програми цифровізації;

● освітні ініціативи у сфері технологій;

● регулювання криптовалют та фінтех.

Практичні кейси: як заяви впливали на ринки

Кейс 1: Валютна лібералізація 2019−2024

У 2019 році НБУ оголосив про поетапне пом’якшення валютного регулювання.

Ключові моменти

Що говорили: «Поетапна лібералізація з урахуванням макроекономічної стабільності». Що це означало: НБУ готовий до змін, але буде діяти обережно. Результат для інвесторів: Поступове спрощення валютних операцій, але без різких змін. Висновок: НБУ зазвичай дотримується оголошених планів, але темпи можуть змінюватися залежно від економічної ситуації.

Кейс 2: Податкова реформа 2021−2022

Мінфін неодноразово заявляв про «кардинальне спрощення податкової системи».

Що говорили: «революційні зміни в оподаткуванні». Що сталося насправді: часткові зміни без кардинальних реформ. Результат: інвестори, що очікували різких змін, були розчаровані. Висновок: чим більше пафосу в заявах про реформи, тим обережнішими треба бути з очікуваннями.

Кейс 3: Заяви про приватизацію великих активів

Що обіцяли: продаж великих державних активів протягом 2020−2021 років. Реальність: більшість аукціонів була відкладена або скасована. Для інвесторів: ті, хто покладався лише на заяви, втратили час та ресурси. Висновок: приватизація завжди має політичний підтекст, і заяви про неї треба сприймати з великою обережністю.

Інструменти моніторингу та аналізу

Офіційні джерела.

Сайти відомств — першоджерело інформації.
Пресконференції — можливість почути не лише підготовлені заяви, а й відповіді на запитання.
Парламентські слухання — часто тут звучать більш відверті оцінки ситуації.

Неофіційні джерела та контекст

Експертні коментарі — думки незалежних аналітиків.
Міжнародні оцінки — позиція МВФ, Світового банку, рейтингових агентств.
Медіа-аналітика - журналістські розслідування та інсайди.

Технічні інструменти. Сучасні інвестори використовують:

● News feed systems для автоматичного моніторингу заяв;

● Sentiment analysis для оцінки тональності повідомлень;

● Cross-reference tools для виявлення суперечностей між заявами.

Типові пастки та помилки інвесторів

Помилка № 1: Буквальне сприйняття заяв

Найчастіша помилка — сприймати урядові заяви як точні прогнози майбутнього. Насправді це радше декларації про наміри, які можуть змінюватися під впливом обставин.

Помилка № 2: Ігнорування політичного контексту

Економічні рішення в Україні завжди мають політичний підтекст. Ігнорування політичної складової може призвести до неправильної інтерпретації економічних сигналів.

Помилка № 3: Переоцінка швидкості змін

Українська бюрократична система інертна. Навіть при найкращих намірах впровадження змін займає більше часу, ніж заявляється спочатку.

Помилка № 4: Недооцінка ролі зовнішніх факторів

Багато економічних рішень в Україні залежать від позиції міжнародних партнерів. Заяви, що не враховують цей фактор, часто виявляються нереалістичними.

Червоні прапорці: коли варто насторожитися

Фінансові червоні прапорці.

Різке збільшення соціальних зобов’язань без пояснення джерел фінансування.
Зміна методології розрахунку ключових показників (дефіцит, борг, резерви).
Затримки в оприлюдненні статистичних даних.
Суперечливі заяви про стан державних фінансів.

Регуляторні червоні прапорці.

Поспішні зміни в регулятивній базі без достатнього обговорення.
Ігнорування міжнародних стандартів в нових ініціативах.
Централізація повноважень без прозорих механізмів контролю.
Атаки на незалежність регуляторів.

Політичні червоні прапорці.

Часті зміни в економічній команді.
Популістські обіцянки без економічного обґрунтування.
Ігнорування експертної думки при прийнятті рішень.
Загострення конфліктів з міжнародними партнерами.

Зелені прапорці: позитивні сигнали

Системність та послідовність.

Довгострокові стратегії з конкретними етапами впровадження.
Узгодженість заяв різних відомств.
Регулярне оновлення планів з урахуванням нових обставин.
Прозорість процесів прийняття рішень.

Міжнародна інтеграція.

Імплементація міжнародних стандартів.
Активна співпраця з міжнародними організаціями.
Залучення закордонних експертів до розробки реформ.
Участь в міжнародних ініціативах.

Професіоналізм команди.

Призначення кваліфікованих кадрів на ключові позиції.
Використання evidence-based підходу до політики.
Відкритість до критики та готовність до коригування рішень.
Інвестиції в підвищення кваліфікації держслужбовців.

Практичні рекомендації для інвесторів

Короткострокові стратегії (до 1 року).

Фокус на конкретних заходах з чіткими термінами виконання.
Моніторинг щомісячних статистичних показників для перевірки заяв.
Увага до сезонних факторів при інтерпретації заяв.
Швидка реакція на зміни в регулятивному середовищі.

Середньострокові стратегії (1−3 роки).

Аналіз трендів в урядових заявах протягом кількох кварталів.
Оцінка консистентності економічної політики.
Врахування електорального циклу при плануванні інвестицій.
Диверсифікація ризиків між різними секторами.

Довгострокові стратегії (3+ років).

Інвестиції в сектори з консенсусом щодо довгострокової підтримки.
Фокус на структурних реформах замість тактичних заходів.
Врахування демографічних та технологічних трендів.
Побудова партнерських відносин з місцевими стейкхолдерами.

***

Уміння правильно інтерпретувати заяви державних органів — це мистецтво, яке приходить з досвідом. Головне правило: завжди шукати підтвердження слів конкретними діями та рішеннями. Українська економічна політика стає дедалі більш передбачуваною та професійною, але політичний фактор все ще залишається значущим.

Для успішного інвестування в Україні критично важливо не лише слідкувати за заявами, а й розуміти їх контекст, мотивацію та реальну спроможність до виконання. Найкращі інвестиційні рішення приймаються на основі комплексного аналізу.

Олесь Вареник, д.ю.н, професор ВНЗ НАУ, президент Клубу Investhub

За матеріалами:

Finance.ua

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Також за темою

«Київпастранс» збирається придбати 40 низькопідлогових тролейбусів

Сьогодні 17:33

В Україні скасують обов’язковий документ, на який бізнес щороку витрачає мільярди — Гетманцев

Сьогодні 15:14

1299