1751
Ціни на житло в найближчі п'ять-сім років падати не будуть
— Нерухомість
Українські забудовники знайшли гарний спосіб залучити максимум уваги до проблем, які заважають їм сьогодні нарощувати обсяги будівництва нового житла, що стало для більшості українців нездійсненною мрією. Мова йде про вже традиційні "круглі столи" під назвою "як знизити ціни на житло". Цього разу учасники заходу обговорювали спрощення дозвільної документації як ефективний метод викорінювання корупції в будівельній сфері й, як наслідок, стримування цін на квадратні метри.
За словами забудівників, будівельну галузь сьогодні регламентує порядку 40 законодавчих актів і близько 1500 підзаконних нормативно-правових актів. Складність дозвільних процедур стримує обсяги будівництва житла, перешкоджає виходу на ринок нових гравців (особливо іноземних інвесторів), породжує корупційні схеми в процесі одержання документації, а також збільшує фінансові й тимчасові витрати будівельних компаній. Сьогодні, кажуть забудовники, щоб одержати дозвіл на будівництво, потрібно отримати 274 підписи, витративши на це мінімум півтора-два року. При цьому не одиничні випадки, коли реальний розмір фактичних витрат на видачу дозволу може вдвічі перевищувати встановлені нормативними актами розміри виплат. Взагалі, кількість процедурних дій, які доводиться здійснювати інвестору при одержанні дозволів, перевищує 100.
Не можна не погодитися, що якщо основними принципами реформування дозвільної системи стануть простота, публічність і конкуренція (саме на цьому наполягають забудовники), те про нинішню масштабну корупцію дійсно можна буде забути. Складніше ідуть справи з цінами: наскільки реально їх знизити, впровадивши в життя все перераховане вище? Голова Ради директорів девелоперської компанії "XXI століття" Лев Парцхаладзе відзначає, що при будівництві одного будинку собівартість одержання дозвільної документації може становити до 30% від вартості житла. Однак це не виходить, що, забравши всі препони зі шляху, забудовники здешевлять квадратний метр на цю величину. "Не будемо нікого обманювати, квадратні метри просто не будуть дорожчати настільки", - заявив він.
При цьому з його вуст знову пролунала фраза, що стала вже фразеологічним зворотом: "Ціни на житло в найближчі п'ять-сім років падати не будуть". Причина дуже банальна і за'їжджена - попит у багато разів перевищує пропозицію, про що красномовно говорять цифри. Сьогодні забудовники зводять порядку 1 млн.-1,3 млн. квадратних метрів житла в рік. Усього в Києві побудоване близько 800 млн. "квадратів", з них 80% - сталінки, хрущівки, панельки, загалом, старі будинки, строк експлуатації яких уже давно минув. Їх потрібно або реконструювати, або будувати на їхньому місці нове житло. Будівельники затверджують, що будувати дешевше, при цьому обсяг будівництва аж ніяк не маленький - 50-60 млн квадратних метрів у рік. Таким чином, зберігши нинішні темпи будівництва в Києві, наситити ринок дефіцитними квадратними метрами можна буде тільки років через сорок.
Розраховувати на те, що Антимонопольному комітету України (АМКУ), що зараз розслідує прозорість ціноутворення на житло на будівельному ринку, удасться вивести на чисту воду українських будівельників і змусити їх поступитися своєю рентабельністю (АМКУ прийшов до висновку, що в окремих випадках вона все-таки перевищує 100%), не варто. По-перше, комітет уже зіткнувся з небажанням деяких регіональних гравців ринку йти на контакт і надавати економічні розрахунки у визначенні своїх цін. По-друге, забудовники переконані, що держава в особі АМКУ взагалі не має право диктувати забудовникові, яку рентабельність він повинен мати. До того ж, за їхніми словами, ціна на житлі формується не від "накрутки", а від попиту. "Держава має право регулювати ціни тільки в тому випадку, коли місцеві влади того або іншого регіону самі розробляють детальний план забудови, самі прораховують всю економіку й самі ж реалізують житлові проекти. Тільки в цьому випадку можливо адміністративне регулювання цін",- вважає Парцхаладзе.
Говорили на "круглому столі" і про соціальне житло, що, як ковток повітря, необхідно сьогодні для врегулювання ситуації на ринку, але чомусь взагалі не будується. Як говорять забудовники, це прерогатива винятково держави, що повинне давати його нужденної безкоштовно. Проте, не секрет, що об'єктів, що належать до економа-класу, у Києві теж - небагато. Як виявилося, не вигідно його будувати, витрати на одержання дозвільної документації й проходження всіх інстанцій настільки великі, що будівельні компанії виходять "у нуль". "От якби дали побудувати цілий мікрорайон - це інша справа", - говорить голова Ради директорів "XXI століття". Хотілося б уточнити, що є сьогодні в Києві будівельні компанії, які зводять не один і не два будинки, а забудовують цілі масиви. Однак при формуванні цін на житло вони однаково намагаються не відставати від ринку.
А поки елітним українським забудовникам не дають можливості зводити більше доступне житло в більших обсягах, їхній погляд кинувся за межі українського ринку, звідки вже надходять цікаві пропозиції. Так, Парцхаладзе поділився секретом, що його компанія одержала вигідну комерційну пропозицію від грузинської влади, які попросили українського забудовника здійснити в Грузії ряд проектів. Гріх відмовитися, якщо вище керівництво особисто дзвонить й обіцяє посприяти у всіх питаннях, аби тільки український гравець зайшов на грузинський ринок.
Тим часом українцям, що мріють про власну велику квартиру, доводиться поки задовольнятися тим, що є. І чекати, коли основні проблеми дозвільної системи в сфері будівництва, суспільних слухань, земельного законодавства в цілому будуть вирішені і ринок поповниться новими сумлінними інвесторами, які створять здорову конкуренцію на ринку й посприяють стабілізації цін на житло. Як говориться, обіцяного три роки чекають. Однак, схоже, не в цьому конкретному випадку: за прогнозами Парцхаладзе, адекватна ціна на житло, порівнянна з прибутками населення, буде в нас тільки років через п'ятнадцять.
За матеріалами: ЛігаБізнесІнформ
Поділитися новиною
