201
Стороннім вхід дозволено
— Казна та Політика
Нацбанк на минулому тижні запропонував підопічним на чверть формувати свої наглядацькі ради з незалежних членів, а також розширити повноваження НР. Регулятор упевнений, що ці заходи дозволять значно підвищити прозорість вітчизняної банківської системи.
Відповідно до постанови НБУ (№98) не менш 25% наглядацької ради вітчизняного банку повинні становити представники, що не мають із фінустановою ділових і родинних зв'язків, а також що не володіють прямо або опосередковано більш ніж 0,5% його акцій. Одночасно НБУ пропонує ввести посаду корпоративного секретаря, основним завданням якого буде налагодження взаємодії між НР, правлінням і потенційними інвесторами. Також регулятор уважає, що їх підопічним варто розширити нинішні повноваження своїх рад.
"Акціонери не можуть брати на себе керування діяльністю банку. Відповідальність за це повинна бути покладена на НР, що у свою чергу призначає, контролює й змінює склад правління банку", - відзначено в документі. Новації, запропоновані відомством Стельмаха по частині корпоративного управління вітчизняних банків, поки носять рекомендаційний характер. Їхнім прабатьком уважається Міжнародна фінансова корпорація, що досить активно пропагувала свої погляди на цей рахунок в останні кілька місяців. Однак фінансисти не виключають, що в найближчому майбутньому деякі з запропонованих Національним банком нововведень можуть стати обов'язковими.
На фінансовому ринку згодні з тим, що реформування системи формування наглядацьких рад, що лобіюється регулятором, підвищить прозорість банківської системи.
"На сьогоднішній день ситуація далека від досконалості. Істотна частина банківської діяльності, особливо фінустанов, що займають позиції за межами ТОП-50, знаходиться в тіні. Багато в чому це пояснюється специфікою їхньої діяльності: найчастіше невеликі фінустанови не прагнуть до публічності й відкритості, не мають потреби в залученні зовнішніх запозичень", - розповів керівник Київської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" Андрій Оністрат. Але в той же час банкіри не сумніваються в тім, що масового впровадження постулатів корпоративного управління "по-нацбанківськи" варто очікувати лише після введення нової зобов’язаловки.
"Самостійно вводити незалежних членів у НР погодяться лише по-справжньому публічні фінансові установи - ті, у кого жоден з акціонерів не володіє більше 10% акцій. Також допустити сторонніх у наглядацькі ради можуть банки, які роблять ставку на роботу з міжнародними фінансовими інститутами, що висувають відповідні вимоги. Якщо ж є один великий власник, він неодмінно побажає безроздільно контролювати свій банк і ні з ким не стане ділити цю владу", - відзначив голова правління Банку НРБ Владислав Кравець.
Причому фінансисти запевняють, що не завжди проблема криється лише в бажанні мажоритарних акціонерів узурпувати влада, але складається й у можливості витоку інформації. Адже ніхто не може гарантувати, що незалежні члени НР не почнуть ділитися отриманими відомостями, що представляють банківську таємницю, з третіми особами.
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
