655
Зниження попиту на елітне заміське житло цілком можна пояснити
— Нерухомість
Минулий рік фахівці назвали "роком котеджних селищ". На різних стадіях реалізації їх було зафіксовано більше 80, у середньому в кожному з них налічувалося 40-50 будинків. В Україні селища прийняте розділяти на три цінові категорії залежно від класу будинків: економ (до 200 тис. дол.), бізнес (200-600 тис. дол.) і VIP (600 тис. дол. і вище).
За даними консалтингової компанії "SV Development", останні десять років попит на заміське житло щорічно збільшується й уже сьогодні становить 400-500 тис. кв.м. у рік. У цілому ж, темп будівництва котеджних селищ на ринку під Києвом уже кілька років збільшується, інше питання - якісні показники проекту. Далеко не всі об'єкти на ринку відповідають споживчим очікуванням клієнтів. Але зовсім очевидно, що на концептуально продумані проекти (з погляду співвідношення ціна/якість, місце розташування, інфраструктура) попит особливо великий.
Особливо гостро стоїть питання, пов'язане зі зниженням платоспроможного попиту на котеджі в селищах VIP-класу. Чому це відбувається, і по яких параметрах варто класифікувати подібні об'єкти, розповів директор з маркетингу компанії "SV Development" Володимир Степенко.
Існує думка, що "елітарність" заміського житла можна обумовити його ціну. Мовляв, чим дорожче, тим якісніше. Якщо додержуватися цієї логіки, то в київському регіоні, та й у багатьох інших пригородах нашої країни, кожен другий будинок можна віднести до цієї категорії.
Насправді, дотепер за містом не побудовано жодного котеджного селища, що за всіма параметрама відповідає терміну "Еліт" за світовими стандартами. І різниця укладається не тільки в термінології й ціні, але й у десятках інших показників. Сьогодні оцінювати рівень елітарності заміської нерухомості можна тільки одним способом: виробити якісь рамкові критерії та тестувати даний об'єкт на відповідність ім. Якщо збігається хоча б більшість характеристик - добре, якщо все - об'єкт, безумовно, елітний.
На перше місце в подібному "табелі про ранги" варто поставити престижність місця. У цьому значенні Обухівський напрямок став свого роду візитною
карткою: багато з людей щиро вважають, що жити де-небудь ще їм просто непристойно. Друга складова - соціальний статус проживаючих. Чим більш високопоставлені люди живуть у селищі - тим краще. Чим більше таких селищ у даному напрямку - тим вище його загальний рейтинг. Крім Обухівського напрямку, традиційно популярний закритий від "чужих" Вишгородський район (Нові та старі Петрівці), місця на "великій воді" до півночі від міста - Київське водоймище.
В Україні поступово складається менталітет, властивий західним країнам: про соціальний статус людини судять, дивлячись на освіту, автомобіль і місце проживання. І якщо в нас перший критерій ще не так важливий, то інші два мають велике значення. Престижність проживання в таких районах з кожним роком буде тільки зростати. Правда, зросте й дефіцит місць для будівництва.
Рівень проживаючих диктує і якість інфраструктури - магазинів, шкільних і медичних установ. Тут пальму першості знов-таки тримає Обухівське шосе, де торгівля й побутові послуги набувають цивілізованішого вигляду, хоча навіть до середнього російського побратима ще далеко.
Елітарність селищ припускає обов'язкову їхню камерність. Навіть, незважаючи на наявність великої кількості будинків, мешканцям повинні бути доступні (не виходячи за периметр) необхідні послуги.
Наступний момент - безпека. По-справжньому елітні місця охороняються не тільки на вході й виході, але й контролюється територія селища. Тут без дозволу власника Вам не дозволять сфотографувати ні загальний вид селища, ні окремий будинок. Згодом повинні формуватися благополучні райони, де можна почувати себе в цілковитій безпеці не тільки усередині котеджного селища, а й за його огорожею. Але поки наявність посиленої збройної охорони, що пильно стежить за кожним підозрілим суб'єктом, що наближається, підтверджує існування проблеми безпеки.
Інший найважливіший параметр - екологія й рекреація місцевості. Коли історично формувалися престижні місця, сильні світу цього не тільки вибрали для свого проживання найкраще - соснові бори, піщані ґрунти, чисту ріку (класика - Дніпро і його припливи). Гарну екологію берегли - не будували заводи, забороняли смітника, обмежували розміри поселень. Навіть Обухівське шосе завбачливо зроблене односмужним (не враховуючи вузької розділової смуги, по якій звичайно відбувається обгін).
Наступний фактор - наявність у котеджі всіх комунікацій достатньої потужності. Так, щоб включення в новорічну ніч всіх наявних у селищі ліхтарів, саун, а також святкових ялин не приводило до змушеного "романтичному" сидінню при скіпі.
Будинок, що позиціюють як елітний, повинен мати відповідний зовнішній вигляд. Мова йде про архітектуру, якість будівельних матеріалів і гармонічному ландшафті. У цьому контексті непереконливо виглядають будинку з піноблоків, а багатоповерхові будови на невеликих ділянках - і зовсім безглуздо. Можна відзначити консервативність українського ринку заміського будівництва, оскільки цегла залишається основними будівельним матеріалом.
Раціональну організацію внутрішнього простору в будинку теж варто віднести до одному з істотних ознак гарної практики. У цьому зв'язку одним з показників елітарності є гармонічна пропорція співвідношення жилою й нежилої площі (приблизно 60 до 40).
Поверховість будівництва знижується. Якщо раніше були поширені багатоповерхові котеджі, зараз споживачі віддають перевагу невисоким будинкам, найбільшою популярністю користуються двоповерхові. Також стають непотрібними підвальні приміщення, у яких раніше розміщали басейн, сауну - це пояснюється поступальним розвитком інфраструктури котеджних селищ київського регіону
За матеріалами: BIN
Поділитися новиною
