540
Приборкання норовливої. Підвищення цін стримують за рахунок статистичних маніпуляцій
— Казна та Політика
Уже другий місяць підряд споживчі ціни в Україні поводяться підозріло сумирно.
За підсумками січня-лютого інфляція склала всього 1,1%. На думку експертів, такі помірні показники зростання цін були досягнуті за допомогою нехитрого трюку: підраховуючи інфляційні показники, Держкомстат проігнорував головний фактор - подорожчання житлово-комунальних послуг.
Особлива технологія розрахунків дозволить уряду не вийти за рамки річного інфляційного прогнозу, що дає йому масу переваг.
Мінекономіки відрапортувало, що показник збільшення індексу споживчих цін у січні (0,5%) виявився найнижчим за останні роки. Втім, рекордом це можна назвати з великою натяжкою: Держкомстат знову не врахував подорожчання тарифів на житлово-комунальні послуги. Нагадаємо, що комітет не зробив цього в грудні, посилаючись на те, що воно не було завізовано Мін'юстом. Саме ця обставина дозволила завершити рік з цілком пристойними показниками зростання цін: у грудні він склав 0,9%, а за рік - 11,6%.
Аналітики прогнозували, що статистичні трюки вийдуть боком уже в лютому. Однак виявилося, що й у цьому місяці, відповідно до офіційних підрахунків, динаміка цін не прискорилася, зберігшись практично на січневому рівні - 0,6%. Схоже, уряд вирішив будь-що-будь стримати свою обіцянку втримати інфляцію цього року на запланованому рівні 7,5%.
"Зараз ми в жодному разі не будемо допускати подорожчання в якій-небудь галузі економіки. Ми станемо жорстко припиняти такі дії", - пригрозив недавно прем'єр-міністр Віктор Янукович. І судячи з поводження цін, його погрози вплинули. Зокрема, експерти відзначили абсолютно нетипове для цієї пори року поводження цін на продовольчі товари (на продовольчих ринках індекс цін склав 0%). Овочі й фрукти подорожчали незначно, а вартість м'яса й м'ясної продукції, яєць і цукру продовжувала знижуватися.
"Складно сказати, що саме стало причиною такої помірної динаміки цін на продовольчі товари. Хочеться вірити, що заяви високопоставлених осіб про необхідність контролювати ріст цін втілилися в життя й стали причиною вповільнення інфляції. Але виключати цей фактор не треба", - відзначає макроекономіст інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Бєлан.
Більш відчутним, ніж у січні, виявилося подорожчання послуг (1,3%). За даними Держкомстату, житлово-комунальні послуги виросли на 5,7%, квартирна плата - на 8,2%, водопостачання - на 8,2% і каналізація - на 8,3%. У статистичному відомстві цей факт пояснюють тим, що в лютому нарешті було враховано столичне підвищення тарифів на комунальні послуги. Однак експерти сумніваються в щирості таких заяв.
"У розрахунках Держкомстату присутній стаття - "середнє нарахування за комунальні послуги на один власника особистого рахунку". У жовтні, коли тарифи ще не злетіли до нинішнього рівня, нарахування за ці послуги на людину складали в середньому 165 грн. при середній зарплаті 1088 грн. (приблизно 15,2%). За станом на січень вони збільшилися до 312 грн при середній зарплаті 1112 грн. (це 29%). Але на динаміку інфляції в цей період даний фактор істотно не вплинув. Це говорить про те, що офіційна статистика не вважає підвищення тарифів в індексі споживчих цін", - переконаний директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Василь Юрчишин.
На думку аналітиків, не варто очікувати, що ми побачимо чесні показники індексу цін і в березні. Вони прогнозують, що до цього часу в статистичному відомстві вже встигнуть "забути" про необхідність урахування вартості комунальних послуг. Хоча саме в цей період більшість українців почне виплачувати борги комунальникам (дотепер багато хто оплачували рахунку за старими тарифами, очікуючи, коли влада озвучить остаточні ціни). "Держкомстат зараз перебуває під серйозним політичним тиском і не може видавати повну інформацію, у тому числі пов'язану зі збільшенням тарифів у ЖКГ. Таким чином, низький показник інфляції буде підтримуватися весь рік. Адже через подорожчання житлово-комунальних послуг значна частина доходів населення буде відвернена саме на їхню оплату. Українці не зможуть витрачати гроші з колишнім розмахом, відповідно, не подорожчають і товари", - прогнозує Юрчишин.
Урядові занижені показники зростання цін зіграють на руку. Адже інфляція автоматично збільшує податкову базу (особливо податку на прибуток і ПДВ), відповідно, бюджет дістає додаткові кошти. Саме цими неврахованими грошима виконавча влада може розпорядитися за своїм розсудом, підвищивши фінансування тієї або іншої інвестиційної програми або, скажемо, банально перекривши касовий розрив Пенсійного фонду.
У тому, що фонд рано або пізно зіткнеться з цією проблемою після значного збільшення соцвиплат, можна не сумніватися. Але це, мабуть, не головне. Швидше за все, виконавча влада попросту хоче й далі відігравати роль великого економічного стратега, а для цього необхідно, щоб економіка укладалася в заздалегідь уготовані їй урядом параметри.
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
