3343
Кредитна істерія
— Кредит&Депозит
Банки стануть прихильнішими до малих і середніх підприємців: терміни кредитування збільшаться, видачі кредиту - зменшаться.
Основна тенденція останніх двох років у банківській системі України - бум на ринку роздрібного кредитування. 2007 рік, за очікуваннями банкірів, пройде під знаком кредитування малого та середнього бізнесу (МСБ). Уже в 2006-му банкам, які роблять акцент на кредитуванні дрібних підприємців, вдалося збільшити кредитні портфелі по МСБ у півтора-три рази. Приміром, кредитний портфель клієнтів середнього і малого бізнесу УкрСиббанку в 2006 році зріс на 170%, OTP Bank - на 92%, ПроКредит Банку - на 74%. І це лише початок.
За оцінками директора Департаменту кредитування середнього і малого бізнесу УкрСиббанку Олексія Тихонова, нині обсяг ринку становить близько 4,5 млрд дол. (або 22-23 млрд грн). Це лише 8,5% загальної суми виданих банками кредитів: за попередніми даними НБУ, до 1 січня 2007 року кредитний портфель вітчизняної банківської системи нараховував 269,7 млрд грн.
За останні рік-два поліпшилися й умови видачі кредитів. Відсоткові ставки за кредитами, особливо забезпеченими, зменшилися з 20-25 до 15-18% (у гривні, у великих банках). Терміни кредитування зросли більш ніж удвічі - з 3-5 до 7-11 років. "Банки стали лояльнішими до забезпечення позики, розширюється асортиментний ряд кредитних продуктів", - констатує керівник відділу розвитку мікрокредитування ПроКредит Банку Тетяна Єфремова. Приміром, більшість банків впровадили експрес-кредитування і кредити на поповнення оборотних коштів під заставу товарів в обороті.
Досвід меценатів
Лідерами ринку кредитування МСБ експерти називають ПриватБанк, Райффайзен Банк Аваль, УкрСиббанк, Укрсоцбанк, OTP Bank і ПроКредит Банк. Кредитувати МСБ більшість українських банків вчилися в міжнародних фінансових організацій. З 1996 року в Україні діє кілька спеціальних програм з кредитування малих підприємців, фінансованих, зокрема, Німецько-Українським фондом і Європейським банком реконструкції та розвитку. Найбільшою популярністю користується Програма мікрокредитування в Україні (ПМКУ) - спільний проект ЄБРР і Німецько-Українського фонду.
Більше кредитів
Нині у ПМКУ беруть участь сім українських банків: ПриватБанк, Аваль, Надра, Форум, ПроКредит Банк, Кредобанк і Кредитпромбанк. Програма пропонує чотири види кредитів: експрес-, мікро- і малі кредити, а також кредитування агросектору та супутніх сфер бізнесу за так званою програмою Агро+. До кінця жовтня 2006 року поточний кредитний портфель програми мікрокредитування становив 845 млн дол. (130 тис. кредитів). А за весь час діяльності проекту українські банки - учасники програми видали малим і середнім підприємствам понад 344 тис. кредитів на 2,1 млрд дол. При цьому середній розмір наданих кредитів за 6 років зменшився майже вдвічі - з 12 тис. дол. у 2000-му до $6,5 тис. у минулому. До кінця жовтня 2006 року 54% усіх поточних кредитів становили так звані мікрокредити (на суму до 10 тис. дол.).
Беремо і торгуємо
Аналізуючи кредитні портфелі банків під малий і середній бізнес, можна зробити висновок, що деякі з фінустанов віддають перевагу тому чи іншому виду діяльності позичальників. ПроКредит Банк, наприклад, у 2006 році видав близько 70% кредитів торгівцям, на сектор послуг припало 25% кредитів, на компанії виробничого сектору - 6%. Райффайзен Банк Аваль активно кредитує агропромисловий комплекс: на частку аграріїв припадає 40% усіх кредитів МСБ, виданих банком. Що, втім, недивно: наприкінці минулого - на початку нинішнього десятиліть Аваль брав активну участь у програмах підтримки АПК, ініційованих державою. Та загалом більшість позичальників банків з числа малого та середнього бізнесу - саме торговельні підприємства. Що також пояснюється дуже просто: торгівля - двигун малого і середнього бізнесу. У тому самому екс-Авалі близько третини позичальників з-поміж МСБ - торгівці.
Найзатребуваніші підприємцями кредити - на поповнення оборотних коштів (простіше кажучи, на закупівлю партії товару), купівлю обладнання, комерційної нерухомості або, приміром, автомобілів. Забезпеченням за кредитами виступають як куповані активи, так і особиста власність позичальника. Якщо позичку видають для купівлі комерційної нерухомості, позичальникові доведеться виплачувати у середньому 17-19% річних у гривні, 11,5-13% у доларах США або 11-12,5% у євро. Термін кредитування - 5-11 років. Сума кредиту коливається в межах від EUR5 тис. до 1,5 млн і не може перевищувати 70-90% оцінної вартості нерухомості, наданої в заставу.
Кредити на купівлю транспортних засобів дорожчі від іпотечних на 0,5-1% у гривні та на 0,3-0,5% у валюті. Терміни кредитування також менш привабливі - 3-7 років. Щоправда, банк може знизити відсоткову ставку за автокредитом, якщо позичальник запропонує в якості застави нерухоме майно.
При фінансуванні оборотних коштів заставою крім рухомого і нерухомого майна можуть бути ще й товари в обороті. Щоправда, отримати кредит під таке забезпечення непросто: оформити заставу значно складніше, ніж, наприклад, іпотеку, через ризик втрати об’єкта застави і складність юридичних процедур. До того ж під таку заставу і терміни кредитування менші (зазвичай до 12 місяців), і відсоткові ставки вищі: 18-21% у гривні, 12,5-15% у доларах США, 12-14% у євро. Нарешті, розмір забезпечення при фінансуванні оборотних коштів під заставу товарів в обороті може сягати 200% і більше. Ще один мінус - сума кредиту обмежена 25-30% виручки від реалізації товарів і послуг компанії за попередні 12 місяців.
Фінансисти, аналізуючи платоспроможність потенційного позичальника, орієнтуються здебільшого на три-чотири параметри. Стандартні критерії - розмір виручки від реалізації товарів та послуг за попередні 12 місяців (від 1 до 50 млн грн), термін роботи компанії/приватного підприємця на ринку (щонайменше 6-12 місяців). Також мають значення наявність позитивної кредитної історії (звісно, якщо вона взагалі є) і розмір чистих доходів: платежі за кредитом не повинні перевищувати 30-60% річного прибутку компанії.
Примітно, що практично всі комерційні банки відмовляють у кредитах малим і середнім підприємствам, у структурі капіталу яких частка держвласності перевищує 25%. Умови кредитування банками держкомпаній інші, ніж приватного бізнесу. Приміром, деякі банки, видаючи кредит держкомпанії, самостійно закуповують товари або обладнання, не видаючи позичальникові "живих грошей", щоб уникнути корупції.
Схід – Захід
У 2007 році ринок кредитування МСБ продовжить своє активне зростання, впевнені учасники ринку. "Цей сектор ще не освоєний банками. Кожен намагатиметься зайняти свою нішу в кредитуванні МСБ подібно до того, як свого часу банки завойовували ринок роздрібного кредитування", - вважає голова правління Банку НРБ Владислав Кравець. Щоправда, більшість опитаних Контрактами банкірів так і не зважилися спрогнозувати хоча б приблизні темпи зростання. "База порівняння невелика: ринок може зрости і в 5, і навіть у 10 разів. Тим більше що на ринок виходить дуже багато банків з іноземним капіталом. Для них цей бізнес - кредитування МСБ - досить зрозумілий і привабливий", - зазначає Кравець.
Посилення конкуренції на ринку малого кредитування констатують й інші учасники ринку. "Робота з МСБ на сьогодні є одним з пріоритетних напрямів для всіх банків. Основні конкуренти в цьому сегменті - банки з іноземним капіталом", - розповідає директор департаменту малого та середнього бізнесу Райффайзен Банк Аваль Роберт Коссманн. З ним погоджується Олексій Тихонов з Укрсиббанку: "Прихід на український ринок потужних російських і західних банківських структур, які приділяють увагу розвитку малого бізнесу (ВТБ, Альфа-Банк), може істотно вплинути на розстановку сил у сегменті кредитування МСБ. При цьому прогнозується подальше зменшення частки ринку, зайнятої банками, які співпрацюють з міжнародними фінансовими організаціями", - вважає банкір. Як результат - банки цього року стануть ще прихильнішими до клієнтів з числа малих та середніх підприємців: терміни кредитування збільшаться, а час видачі кредиту скорочуватиметься.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
