636
Позичальникам дадуть по долару
— Кредит&Депозит
Замість введення заборон на валютне кредитування Нацбанк почне піднімати на нього ціни...
НБУ буде грати на подорожчанні валютних ресурсів. Минулого тижня урядовці повідомили про плани дворазового підвищення резервів по внескам у ВКВ, що, як сподіваються в центробанку, спровокує значне збільшення вартості кредитів у доларах та євро. Банківський регулятор вважає, що в такий спосіб він зможе схилити позичальників кредитуватися в гривні.
За словами заступника голови Нацбанку Олександра Савченка, збільшення резервних вимог при залученні інвалюти на депозити з 4 до 8% спрямовано на дедоларизацію економіки. У НБУ не приховують стурбованості шаленим зростанням кредитування у ВКВ. За даними центробанку, на 1 січня 2007 р. частка доларових та єврозаймів у загальному кредитному портфелі банківської системи склала 49,5%, у споживчому кредитуванні - 64%.
Примітно, що урядовці обіцяють обійтися без революційних новацій і мають намір поступово збільшувати резервування валютних залучень. Якщо ці заходи будуть провокувати зменшення валютного кредитування, то вони навіть обіцяють відмовитися від ідеї адміністративних обмежень на оформлення позик у ВКВ.
Нагадаємо, що наприкінці 2006 р. Нацбанк розробив проект постанови, що фактично забороняє валютне кредитування населення (його збираються дозволити лише при оплаті закордонного лікування та навчання)і істотно обмежує юридичних осіб - їм можуть дозволити надавати кредити в інвалюті лише за умови здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
"Жорсткість резервних вимог значно менше нашкодить роботі банківської системи, ніж адміністративні обмеження, які були в планах НБУ", - відзначив у голова правління Банку НРБ Владислав Кравець.
За розрахунками фінансистів, жорсткість резервів на 4% виллється в подорожчання кредитів на 1,5-2% річних. У деяких випадках лише на 0,5-1% річних.
"Після того як центробанк дав зрозуміти, що він не піде на адміністративні обмеження валютного кредитування, банки стали ще активніше організовувати випуски єврооблігацій і синдикованих кредитів, щоб залучити ВКВ з-за кордону. Цей ресурс приходить у фінустанови через міжбанківський ринок, а тому й резерви під нього не формуються. Так що значної частини валютного ресурсу нові резервні ставки взагалі не торкнуться, і фінустанови матимуть можливість менш активно піднімати ціни на кредити", - розповів Кравець. Найменше, на думку фінансистів, нові вимоги відіб'ються на банках з іноземним капіталом, які можуть досить дешево залучати іноземні ресурси в материнських структур.
Проте фінансисти не сумніваються, що українці не припинять активно кредитуватися у ВКВ. "Багато чого залежить від можливості держави диктувати свою політику. Наприклад, у Росії після встановлення курсу на конвертацію рубля Ощадбанк РФ спочатку призупинив залучення й розміщення ресурсу, а через тиждень вийшов на ринок із зовсім новими пропозиціями. Він підняв кредитні ставки по доларовим кредитам і знизив по карбованцевим, так що позики в нацвалюті виглядали значно привабливішими. Інакше надійшов з депозитними ставками - по карбованцевих внесках запропонував більшу плату, ніж по валютним. Як тільки він практично монополіст у роздрібному сегменті, то йому вдалося перевернути 50% ринку. Інакше кажучи, у Росії є як сильний гравець, так й інструменти, які не просто дають сигнали ринку, а нав'язують свої умови. У нас таких гравців немає", - підкреслив перший заступник голови правління Ощадбанку Андрій Пишний.
У той же час фінансисти розраховують на збільшення обсягу видаваних гривневих кредитів в 2007 р. Згідно з попередніми прогнозами кредитування в нацвалюті підприємств може збільшитися на 50-55% (в 2006 р. воно виросло на 41%), фізичних осіб - на 15-20% (6%). Правда, такий результат, на думку експертів, можливий лише за умови подальшого зменшення вартості гривневих ресурсів.
Банкіри очікують від Нацбанку чергового зниження резервних вимог по гривневих залученнях. Востаннє НБУ це робив 1 жовтня.
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
