268
Буняк: Уряд вже сім років не підвищував тарифи на транспортування нафти
— Енергетика
Колишній голова правління Державного акціонерного товариства "Магістральні нафтопроводи Дружба" Любомир Буняк вважає, що уникнути залежності від постачань нафти з Росії Україна може тільки після повної реалізації проекту "Одеса - Броди".
– Які, на ваш погляд, перспективи у нафтопроводу "Одеса - Броди" у зв'язку з нинішнім конфліктом?
– На жаль, зараз нема кому займатися цим питанням і працювати над розвитком цього проекту. Оцінки цього проекту часто роблять люди, які навіть не знають формулу нафти.
Думаю, зараз Європа повинна подумати над тим, наскільки важливий цей альтернативний шлях поставок каспійської нафти в Європу. Питання навіть не в тому, щоб добудувати нафтопровід "Одеса - Броди" до Плоцька. Якби країни, що отримують нафту по нафтопроводу "Дружба", прийняли таке рішення, "Одеса - Броди" можна було б зістикувати з "Дружбою". Завдяки цьому в Словаччини, Чехії, Угорщині й Німеччині зараз не було б проблем з постачанням нафти. Вони б уже давно отримали шлях безперебійних поставок нафти з Каспію. При цьому нафта поставлялася б найкоротшим з можливих шляхів і значно дешевше, ніж через Босфор, Дарданелі та Середземне море.
– Наскільки небезпечні перебої з постачанням нафти для українських підприємств?
Звичайно, постраждають підприємства, які отримували нафту з нафтопроводу "Дружба" - Дрогобицький НПЗ.
– Які, на вашу думку, шанси України збільшити транзит російської нафти через свою територію в результаті конфлікту Білорусії та Росії?
Це не питання технічних потужностей. Потрібно оцінювати політичний аспект. Ситуація, що виникла зараз у відносинах Росії та Білорусії, цілком може скластися й у відносинах Росії з Україною. Говорити про збільшення транзиту, користуючись чужим лихом, не зовсім правильно. Білорусія такий же сусід України, як і Росія. Зараз варто говорити про те, щоб виконати вже наявні контракти на транспортування російської нафти.
У першу чергу це питання двосторонніх відносин між Росією й Бєларуссю. Нам варто було б не думати про збільшення обсягів постачань нафти, а заявити про те, що домовленості між Росією та Білорусією повинні враховувати інтереси третіх сторін. Адже південна гілка нафтопроводу "Дружба" починається на території Бєларусі. Росія має право порушувати питання про підвищення цін на енергоносії для Білорусії. Однак Білорусія також має право опікуватися власними інтересами. Так само, як і Україна.
Це питання варто вирішувати шляхом багатобічних переговорів з урахуванням інтересів Росії, Білорусії, України та інших країн, які отримують нафту з нафтопроводу "Дружба". Я також не сприймаю заяв про те, що Білорусія створила критичну ситуацію. У Білорусії є інтереси, які варто враховувати.
– Чи є в нас підстави вимагати компенсації за простій нафтопроводу?
– Україна має всі підстави вимагати від Росії компенсації за перебої в постачаннях. Конфлікт навколо поставок був створений зусиллям двох сторін. У результаті українська сторона зазнає збитків. Однак я сумніваюся, що нинішнє керівництво країни підніме питання про це. Приміром, Україна вже багато років не піднімала тарифи на транспортування нафти по своїй території. Останнє підвищення тарифів відбулося ще під час, коли я очолював держпідприємство нафтопроводів "Дружба". Це відбулося біля семи років тому. Більше тарифи ніхто не переглядав. Але ж за цей час значно зросла вартість енергоносіїв, виросла заробітна плата, вартість технічного забезпечення та матеріалів.
Українська сторона навіть не ставить зараз таке питання. Але ж ми не можемо входити в європейські структури й орієнтуватися на європейські ринки з тим рівнем цін і тарифів, що зараз діють в Україні. На жаль, цим зараз ніхто не займається. Більше того, українська сторона всі питання щодо транспортування нафти віддала на милість російській "Транснафті". Зараз діє єдиний договір про транспортування, і українська ініціатива зв'язана.
Через систему магістральних нафтопроводів "Дружба" Росія здійснює постачання нафти споживачам в Україні й країнах Європейського Союзу. Потужності нафтопроводу дозволяють транспортувати до 85 мільйонів тонн нафти в рік. За рахунок поставок з Росії нові країни-члени ЄС (Чехія, Словаччина, Польща, Угорщина, країни Прибалтики) покривають 70-100% своїх потреб у нафті. Фінляндія - на 70%, Німеччина й Австрія - кожна на чверть.
Нафтопровід "Дружба "має відхідну гілку, що з'єднує "Дружбу" з системою Придніпровських магістральних нафтопроводів. Через цю систему нафта можна доставити до Херсона й Одеси. На сьогодні система Придніпровських магістральних нафтопроводів працює із завантаженням у половину потужності.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
