841
Автоцивільна відповідальність не знайшла масового покупця, ставши заручником чергових передвиборчих баталій
Ігор НАУМЕЦЬ
Оптимістичні очікування страховиків не справдилися. З 1 квітня Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (або просто автоцивілка) де-юре мав набути чинності в повному обсязі. Точніше, набрати чинності мали норми закону, що дозволяють автоінспекції штрафувати незастрахованих водіїв і зобов’язують Моторно-транспортне бюро України здійснювати страхові виплати «безневинно потерпілим» від незабезпечених автоцивілкою власників транспортних засобів. Але де-факто набуття законом чинності не мало очікуваного ефекту. Більшість власників транспортних засобів так і не придбали поліс, наявність якого вимагає закон. А автоінспекція не поспішає стягувати штрафи. Відсутність реального контролю над наявністю полісів і системи притягнення до відповідальності може поховати плани страховиків на приплив грошей від автовласників, дискредитувавши саму ідею ОСАЦВ.
Кому вигідно
Бенефіціарами та головними винуватцями ситуації, що склалася, є передусім органи виконавчої і законодавчої влади. Близькість чергових парламентських виборів змушує новоявлених депутатів-опозиціонерів перетягувати ярлик «соціально заклопотаних сил» на себе. Мовляв, не всім власникам автомобілів під силу платити за страховку, хоча її вартість на рівні триразової заправки бензином. Як результат — поява в парламенті восьми законопроектів щодо змін до зазначеного закону. Запропоновані зміни варіюють від незначних (зміна коефіцієнтів системи «бонус-малус») до помірно-соціальних (розширення пільг для деяких незабезпечених верств населення, зменшення базового тарифу на 2005 рік, відстрочення дати введення закону) і радикальних (повне скасування обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласника).
Наприклад, Соціалістична партія України, що позиціює себе як захисник найбідніших верств населення, першою подала на розгляд законопроект про повне скасування обов’язкового страхування. Мабуть, вирішивши, що незаможним автовласникам страховка не по кишені. Основний аргумент СПУ — «підвищення соціальної напруженості» в суспільстві у зв’язку із запровадженням ОСАЦВ. Проте активним лобіюванням, за винятком реєстрації законопроекту і заяв у ЗМІ, соціалісти не вирізнилися. Набагато радикальніше налаштована партія «Єдина Україна» на чолі з нардепом Богданом Губським. Спочатку депутати зареєстрували законопроект, що пропонує перенести дату запровадження штрафних санкцій на 2006 рік. Пізніше було подано ще один законопроект про зміну Закону «Про страхування», який передбачає виключення автоцивільної відповідальності з переліку видів обов’язкового страхування.
Ймовірно, розвішані депутатами гасла «Так, Ющенко! Ні автоцивілці!» справили враження на спікера Володимира Литвина, який пообіцяв винести цей законопроект на голосування 6 квітня. Проте ініціативи нардепів так і залишилися на папері. Минулої середи було прийнято в першому читанні зміни до закону про ОСАЦВ, що передбачають пільги окремим категоріям водіїв.
Якщо в опозиціонерів з Верховної Ради все дуже просто — критикуй нинішню владу, не давай запроваджувати закони і заробляй бали, то в Кабміну політична гра довкола питання про автоцивільне страхування має набагато більше складників.
З одного боку, в Кабміну позиція чітка — обов’язковій автоцивілці бути. Зокрема, уряд наприкінці березня надіслав звернення до Верховної Ради для того, щоб не допустити прийняття змін до закону про автоцивільну відповідальність. З іншого — окремі представники уряду також не зацікавлені у «підвищенні соціальної напруженості». Щоб погасити зростаюче невдоволення населення, за кілька тижнів до 1 квітня міністр МВС Юрій Луценко заявив, що ДАІ не збирається штрафувати водіїв, які не мають такого поліса.
Ця заява мала несподіваний ефект. Частина автовласників, які вже купили страховку, кинулися до страхових компаній розривати угоди. Рішення довелося змінити — було оголошено, що таки штрафуватимуть. Але спеціально транспортні засоби для перевірки полісів, заявили в МВС, не зупинятимуть. Наявність страхових полісів перевірятимуть тільки у трьох випадках — видаючи техпаспорт, під час чергового техогляду та у разі серйозних порушень Правил дорожнього руху. Після таких повідомлень охочих розривати угоди поменшало. Однак і перспективи бути оштрафованим у розмірі від 8,5 до 17 гривень (такий розмір штрафу передбачений чинним законодавством) страху автовласникам не додали. У результаті прогнозованого багатьма страховиками ажіотажу, як у Росії кілька років тому, не було.
Хто несе втрати
Якщо дискредитація ОСАЦВ вписується у плани окремих політичних сил, то страхові компанії до такого розвитку подій виявилися неготовими. За даними Ліги страхових організацій, страховики вже інвестували близько 100 млн грн у розвиток інфраструктури страхового ринку. Адже однією з умов для отримання ліцензії на здійснення страхування цивільно-правової відповідальності є наявність філії або агентських представництв у всіх регіонах України. На сьогодні вже близько 80 страхових компаній отримали ліцензії на ОСАЦВ, заздалегідь створивши представництва в усіх обласних центрах. Пробуксовування призведе щонайменше до неефективності вкладень страхових компаній, щонайбільше — до різкого зниження рентабельності їхнього бізнесу, що загрожує серйозними збитками.
Під запитанням подальша доля Фонду захисту потерпілих у ДТП, створеного МТСБУ. Згідно із законом, 5% страхових премій за страхуванням автоцивільної відповідальності перераховуються до цього фонду. На сьогодні у фонді вже акумульовано близько 70 млн грн. Ці гроші використовуються для виплати тим, хто постраждав у ДТП з вини незастрахованих транспортних засобів. «Але цей механізм страхового відшкодування МТСБУ передбачав, що буде застраховано понад 90% потенційних страхувальників. Тільки тоді страховики зможуть виконувати свої зобов’язання у повному обсязі. Якщо буде застраховано навіть 50% транспортних засобів, то коштів фонду для виплати всім потерпілим не вистачить, — говорить заступник голови СК «Інго-Україна» Олександр Миколенко. Тобто збитків зазнаватимуть уже власники транспортних засобів. Слід також згадати і про те, що скасування обов’язкової автоцивільної відповідальності загрожує втратою членства України в системі «Зелена карта».
Український сценарій
Запровадження обов’язкового страхування відповідальності автовласників разюче відрізняється від досвіду інших країн СНД, які запровадили ОСАЦВ.
Методи впровадження страхування відповідальності водіїв у Росії, Білорусі, Казахстані мали одну спільну рису — жорсткий контроль і накладення штрафів. У Росії, наприклад, попри обіцянки влади не вдаватися до масових перевірок полісів страхування, вже з перших днів «зобов’язалівки» даішники взялися штрафувати всіх, хто не застрахувався.
Аналогічна ситуація спостерігалася і в Білорусі. Критичність ситуації для водіїв посилювалася тим, що розміри штрафів у сусідів у кілька разів перевищують український аналог. У Казахстані зробили ще жорсткіше. Штраф за відсутність поліса було встановлено на рівні близько $1. Однак якщо водій був один раз попереджений і знову спійманий, автоінспекція була уповноважена позбавити його водійських прав. Спочатку незадоволених було багато. Проте така жорстка політика казахів привела до того, що вже за перший рік існування ОСАЦВ частка застрахованих становила, за різними даними, 70-90% загальної кількості автовласників.
У ліберальній Україні, попри юридичне набрання чинності законом, цей рівень коливається в межах 1-2%.
Навіть найрішучіші оптимісти прогнозують, що за перший рік дії автоцивільної відповідальності страховку заведуть щонайбільше 30-50% водіїв. Деякі страховики, щоправда, заявляють, що можна чекати щонайбільше 50% застрахованих легкових транспортних засобів і 100% застрахованих автобусів і вантажних автомобілів. Надії при цьому покладаються на вимушене придбання страхового поліса під час проходження техогляду автомобілів (для легковиків — раз на два роки, для автобусів і вантажних автомобілів — щороку).
Запитання Контрактів
Як відреагували власники автомобілів на запровадження ОСАЦВ?
Олександр МИКОЛЕНКО, заступник головиСК «Інго-Україна»:
— Невеликий ажіотаж спостерігався з 30 березня по 1 квітня — найдисциплінованіші власники автомобілів прийшли і купили поліси. Проте кількість проданих полісів була меншою, ніж 2000 року, коли також оголошували про введення контролю за наявністю полісів. ДАІ зупиняє водіїв, перевіряє наявність поліса, а їй водії відповідають, що ще не встигли застрахуватися. У відповідь ДАІ обмежується нагадуванням про необхідність страхування, не стягуючи штрафи. У результаті активність страховиків знизилася.
— Невеликий ажіотаж спостерігався з 30 березня по 1 квітня — найдисциплінованіші власники автомобілів прийшли і купили поліси. Проте кількість проданих полісів була меншою, ніж 2000 року, коли також оголошували про введення контролю за наявністю полісів. ДАІ зупиняє водіїв, перевіряє наявність поліса, а їй водії відповідають, що ще не встигли застрахуватися. У відповідь ДАІ обмежується нагадуванням про необхідність страхування, не стягуючи штрафи. У результаті активність страховиків знизилася.
Андрій ПЕРЕТЯЖКО, голова правління СК «PZU-Україна»:
— Гучні заяви політиків у парламенті та незрозуміла позиція МВС у питанні контролю за наявністю полісів страхування відповідальності автовласників призвели до «прохолодної» реакції страховиків. Квітень має внести ясність у долю закону про автоцивільну відповідальність. Якщо буде прийнято рішення залишити закон у тому вигляді, в якому він існує, частка застрахованих автовласників зросте до 45-60%. Цілковите охоплення ринку може забезпечити система штрафів за відсутність автостраховки, які становитимуть щонайменше 50% вартості страхового поліса.
— Гучні заяви політиків у парламенті та незрозуміла позиція МВС у питанні контролю за наявністю полісів страхування відповідальності автовласників призвели до «прохолодної» реакції страховиків. Квітень має внести ясність у долю закону про автоцивільну відповідальність. Якщо буде прийнято рішення залишити закон у тому вигляді, в якому він існує, частка застрахованих автовласників зросте до 45-60%. Цілковите охоплення ринку може забезпечити система штрафів за відсутність автостраховки, які становитимуть щонайменше 50% вартості страхового поліса.
Володимир ДОЦЕНКО, заступник голови правлінняСК «Еталон»:
— Пік активності продажу страхових полісів припав на 30-31 березня. У ці дні обсяги продажу зросли у 2-3 рази. На початку квітня розпочався різкий спад продажу. Люди приходили, цікавилися, але поліси купували рідко.
— Пік активності продажу страхових полісів припав на 30-31 березня. У ці дні обсяги продажу зросли у 2-3 рази. На початку квітня розпочався різкий спад продажу. Люди приходили, цікавилися, але поліси купували рідко.
Торік в Україні було продано близько 1 млн полісів автоцивільної відповідальності. Кількість транспортних засобів в Україні — 8-10 млн. Таким чином, я вважаю, що рівень застрахованих ОСАЦВ в Україні становить близько 10%. Наскільки ця цифра зміниться до кінця року, прогнозувати складно.
Микола РИГУН, директор рівненської агенції СК «Вексель»:
— Незважаючи на масові рекламні акції страхових компаній, ажіотажу та черг за страхуванням автоцивільної відповідальності не спостерігається. Понад 90% тих, хто звернувся до компанії, вирішили не поспішати з купівлею поліса. Інспектори ДАІ кажуть, що не мають чітких вказівок, як діяти у разі відсутності страховки. Тож страховики зайняли вичікувальну позицію.
— Незважаючи на масові рекламні акції страхових компаній, ажіотажу та черг за страхуванням автоцивільної відповідальності не спостерігається. Понад 90% тих, хто звернувся до компанії, вирішили не поспішати з купівлею поліса. Інспектори ДАІ кажуть, що не мають чітких вказівок, як діяти у разі відсутності страховки. Тож страховики зайняли вичікувальну позицію.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
