Уряд Тимошенко: випробування бензином


Аналітичне агентство «Тріада»
Нафтова криза 2004 року, яка порівняно безболісно минула в Україні, загрожує повторитися цього року.

Такий прогноз грунтується на аналізі ринку, з огляду на останні тенденції в даній галузі економіки країни.

Першим сигналом, що надійшов цього року, стало продовження тенденції зниження обсягів постачань нафти на українські НПЗ. Так тільки в січні цього року постачання нафти на НПЗ скоротилося на 25,3% до 1,444 млн. тонн. Водночас у грудні 2004 року постачання скоротилося відповідно на 1,15% порівняно з листопадом і на 11,3% порівняно з груднем 2003 року. На сьогоднішній день результатом цього процесу стало зниження обсягів переробки нафти поки що лише на 0,6% у період із грудня 2004 по січень 2005 року. Таким чином, поки немає підстав говорити про те, що скорочення постачань нафти на вітчизняні НПЗ призведе до кризових явищ, однак аналіз усього спектра ризиків у галузі дає підстави говорити про можливий стрибок цін на нафтопродукти в найближчі місяці.

Причиною скорочення постачань нафти на НПЗ сьогодні є Постанова №1958, що регламентує митне оформлення нафтопродуктів. Відповідно до нього, у пакет документів, необхідний для пред’явлення митним органам, входить документація, яку видають після перетину кордону. У підсумку на ряді НПЗ відчувається дефіцит ресурсів, що через кілька днів може призвести до зупинки деяких з них. Про це, зокрема, свідчать і результати торгів на УМВБ, під час яких відзначалося зростання ціни на нафту на 5,9%. Таке зростання може пояснюватися непевністю нафтопереробників у достатніх кількостях нафти на НПЗ.

Проте, ситуація на ринку ускладнюється і неоднозначною позицією уряду в питанні організації роботи нафторинку. Йдеться, насамперед, про компанії-посередники. Так, з деклараціями боротьби з посередниками в галузі, є всі підстави говорити про державну підтримку подібних структур для сільгосппідприємств. Зокрема, міністр АПК пан Баранівський заявив про те, що умови підписаного урядом меморандуму передбачають максимальну націнку до встановленій вартості при продажі дизпалива уповноваженим посередникам у розмірі не більш 5%. При цьому виникає питання, хто є вищезгаданими посередниками: чи йдеться про торгові доми, що організаційно входять до компанії «ТНК», «Лукойл», «Укртатнафта», чи перелік посередників буде містити й інші компанії? У такому випадку з’являється ризик неконкурентної боротьби і лобіювання інтересів окремих компаній, близьких як до окремих фігур в уряді, так і до глав обладміністрацій. Крім того, робота щодо постачання дизпалива аграріям без посередників була ключовою умовою НК ще торік. Немає ніяких підстав вважати, що принципи й інтереси нафтовиків змінилися в 2005 році. Іншими словами, є сумніви в підтримці ними рішення міністерства щодо організації посередницьких структур у галузі. Більш того, якщо компанії-виробники йдуть на надання пільгових цін для аграріїв, то участь фірм-посередників означатиме неодмінне збільшення даної ціни, а значить – відповідні збитки для самих виробників, що в умовах ринкової боротьби визначили б іншу цінову політику на ринку дизпалива.

Наразі подальша політика уряду в зв’язку з заявами пана Баранівського поки що невизначена. Водночас фірми-посередники, наприклад, швидше за все будуть ліквідовані в сегменті пільгового ввозу нафти і нафтопродуктів. Саме такого курсу дотримується на сьогоднішній день Юлія Тимошенко. На цьому тлі самі НПЗ можуть підвищити ціни на інші види нафтопродуктів, оскільки домовленості з Кабміном стосуються лише аграрного сектора, а збитки за минулий рік унаслідок держрегулювання цін на нафтопродукти становили мільйони доларів.

Політика уряду Ю.Тимошенко щодо заборони реекспорту нафти також може вплинути на загальне становище справ на ринку нафтопродуктів. Незважаючи на те, що найбільші компанії заперечують реекспорт нафти, є версія про зв’язок скасування російського ПДВ на постачання нафти в Україну з 1 січня з планами збільшення її реекспорту російськими компаніями з території України в 2005 році. У даному контексті можна розглядати і заяву держсекретаря Олександра Зінченка 17 лютого цього року, що може бути витлумачена як загроза згортання діяльності компанії «ЛУКойл». Зокрема, він заявив: «Або повертайтеся до своїх зобов’язань, або згортайте свою роботу в Україні». На оцінки аналітиків, йдеться, радше, про обвинувачення в реекспорті нафти, хоча її представники категорично заперечували подібні факти. Звертає на себе увагу й той факт, що заява була зроблена за кілька днів до підписання меморандуму між урядом України й НК. Однак залишається неясним, чи була заява Зінченка попередженням для російських нафтовиків перед перемовинами, чи є сигналом початку інших процесів. Адже досі не відомо, які підприємства ввійдуть до списку тих, що підлягатимуть реприватизації. Не виняток, що Одеський НПЗ може поповнити його, особливо, з огляду на близькість до нафтогону Одеса-Броди й амбіційний план нової влади організувати роботу в напрямку Європи. У зв’язку з цим зміна власника Одеського НПЗ на компанію-розроблювача в каспійському регіоні може бути використана для залучення постачальників з цього регіону. Так чи інакше, рекламована урядом реприватизація може торкнутися нафтового комплексу, а отже, робота переважної більшості компаній перебуває в підвішеному стані, що також грає на користь отримання екстра-прибутку за рахунок подорожчання продукції.

Хай там що, перераховані вище чинники аж ніяк не є показниками стабільності ринку, так що, крім сезонного підвищення цін, Україну цілком може очікувати подорожчання нафтопродуктів, насамперед високооктанового бензину.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування