436
Нерухомість тягнеться в ріст
— Нерухомість
Але обсяги продажу «збиті з ніг» новелами в оподаткуванні
Марина БРИКИМОВА, «День»
Марина БРИКИМОВА, «День»
Якщо економіка держави стабільно розвивається, то ціни на нерухомість повинні зростати. І цього року, згідно з прогнозами експертів ринку, вони злетять щонайменше на 15—20%. Але, як заявив на прес-конференції президент Асоціації фахівців із нерухомості (АФНУ) Олександр Бондаренко, це не багато. І така тенденція зберігатиметься, поки не станеться «закипання» ринку. Хоча протягом найближчих десяти років це, швидше за все, Україні не загрожує.
Схоже, риелтери не такі вже й далекі від істини, і зростання цін на нерухомість пов’язане зі зростанням ВВП набагато більше, ніж здається на перший погляд. Утім, на добробуті більшості населення країни економічні перемоги, швидше за все, не позначилися. І недивно, що, накручуючи ціни, продавці нерухомості не беруть до уваги 80% простих смертних, чий матеріальний добробут нижчий за середній. Отримуємо зачароване коло, в центрі якого ринок нерухомості, або 60% усього національного надбання держави, потрібного, запитаного, але... цілком паралізованого набутим чинності (на початку січня) соціально несправедливим, на думку Бондаренка, законом про оподаткування доходів фізичних осіб. Ним було введено в дію непрозорий і незрозумілий більшості учасників ринку механізм податку на операції з нерухомістю. Адже покупець, який наважився покращити свої житлові умови або ж пограти на ринку нерухомості, вже неодноразово сплатив податки зі своїх кровних. Не викрито в ухилянні від оподаткування ні будівельників, ні компанії, що виробляють будматеріали. Словом, ситуація схожа на казкову: після того як ввели податок на повітря, багато хто почав менше дихати. А що накажете робити в житті?
Зі слів Бондаренка, не минуло й трьох тижнів як закон набув чинності, а статистика зафіксувала негатив: кількість операцій із нерухомістю поменшала на 75% порівняно з січнем минулого року. Якщо так піде й далі, то ставка чиновників на поповнення скарбниці за рахунок зростання цін на нерухомість буде побита. Між іншим, як відзначив фахівець, державі набагато вигідніше було б встановити низькі транзакційні витрати, що стимулюють обіг нерухомості. Й отримувати прибуток від суміжних ринків. «Адже людина, яка купила квартиру, починає робити ремонт, купувати нові меблі, кондиціонери, світильники тощо. А з ринків будматеріалів, обладнання, ремонтних робіт, меблів можна отримувати достатні податкові внески», — впевнений Бондаренко.
Безумовно, держава повинна отримувати також і гроші з ринку нерухомості. Але в цивілізованих країнах встановлюють податок на нерухомість, а не на операцію з її продажу, і, як вважає Бондаренко, «виходить податок на багатих». А звичайні сім’ї від цього не страждають. Для них передбачена мінімальна, але соціально значуща неоподатковувана житлоплоща. «Платити доводиться лише за те, що перевищує норму», — розповідає експерт. Напевно, це вигідне кожному громадянинові, оскільки надходження прямують до муніципального бюджету й інвестуються в ремонт вулиць і будинків, санацію тепломереж, колекторів тощо. «Якщо у вашому будинку зробили ремонт даху, — пояснює Бондаренко, — то квартира автоматично виросла в ціні в десятки разів».
Що й казати — звабна перспектива. Але чи звабить вона законодавців? Крім того, в разі прийняття закону про оподаткування нерухомості, на думку віце-президента CEREAN Артура Оганесяна, вирішиться питання з цехами та підсобними приміщеннями заводів, які порожні й простоюють. «Такий податок стимулюватиме обіг цих приміщень, і біля керма на підприємствах стануть заповзятливі люди».
А поки що податок на операції з нерухомим майном продовжує виводити цей доларизований ринок у тінь. А звідти, як стверджують експерти, шлях один — криміналізація. Адже населення і без того психологічно не готове перейти на гривневі розрахунки... Поки ж, як вважають експерти, девальвуючий долар продовжить ненав’язливо піднімати ціни, а новоявлені «авторитети» почнуть «прихватизовувати» житлоплощу спадкоємців, які не перебрали, згідно із законом, свої права: аж ніяк не кожному буде під силу заплатити державі 5% від вартості квартири. На думку Олександра Бондаренка, 5% при відкритті спадщини — це багато навіть для багатої держави, для багатих громадян. Яким чином перебиратимуть права на спадщину всі інші?
«Про себе законодавець подумав», — сумно констатував факт президент АФНУ, відзначивши, що перед Новим роком він встановив на нульову позначку ставку оподаткування при відкритті спадщини корпоративними правами та цінними паперами. Таким чином, законодавці знову ощасливили найбагатших. Експерт упевнений, що вибух цієї бомби уповільненої дії не примусить себе довго чекати. Особливо, якщо держава не відмовиться від механічного регулювання ринку нерухомості та не передасть ці функції професійним об’єднанням.
На думку Бондаренка, краще за професіоналів, які працюють на ринку, ніхто не знає, як його розвивати. І, безсумнівно, вони піднімуть планку набагато вище, ніж держава, вимагатимуть дотримання стандартів якості від своїх колег. Щоправда, тут є одна важлива умова: така діяльність повинна у свою чергу регулюватися законодавчо. Для чого добре б мати закон про саморегульовані організації. Але в найближчих планах парламенту такого документа поки що немає.
Крім того, Бондаренко впевнений у тому, що найближчим часом почне бурхливо розвиватися ринок складської нерухомості. Поки він в Україні майже відсутній через досить тривалий термін повернення інвестицій. Але нормальні складські приміщення, вибудувані за законами логістики, потрібні, а отже, — перспективні. До того ж тут практично немає конкуренції. Як і в іншій незайнятій ніші, що іменується будівництвом доходних будинків. «Я не розумію, — дивується Бондаренко, — чому в інвесторів досі не дійшли руки до будівництва таких об’єктів. Тільки однокімнатні квартири, які б недорого здавалися в оренду, з лихвою можуть окупити всі витрати інвестора».
За матеріалами: День
Поділитися новиною
