399
Держбанк зі скидкою
— Кредит&Депозит
Наталія ЗАДЕРЕЙ
НБУ прискорює процес створення держбанку другого рівня, завдяки якому вдасться знизити вартість банківських кредитів для малого бізнесу.
Нацбанк завершує підготовку документів, необхідних для створення Українського банку сприяння розвитку (УБСР). Засновниками банку стануть НБУ, Кабінет Міністрів України і німецька банківська група KfW. Планується, що УБСР стане кредитором останньої інстанції для банків, які просувають програми мікрокредитування. Банк зі статутним капіталом близько EUR20 млн утворять на базі Німецько-українського фонду (НУФ), заснованого KfW і українським урядом. Таким чином, УБСР візьме на себе частину функцій зі стимулювання мікрокредитування, які досі в Україні виконували ЄБРР і НУФ.
Розкіш не для маленьких
До 2005 року, проголошеного ООН роком мікрокредитування, Україна наближається із сумнівними досягненнями у цій сфері. Такий вердикт учасників семінару, який проводиться у межах міжнародного форуму «Банк-Розвиток-2004». Мікрокредити видаються лише під готовий бізнес і недоступні на старті або при зміні профілю бізнесу. Банки лише починають активно входити в цей ринок, а кредитні спілки, яких у світі традиційно вважають основними кредиторами малого бізнесу, в Україні займаються здебільшого споживчим кредитуванням, причому поступаючись за якістю послуг банкам. Головна проблема — надзвичайно високі ставки для представників малого бізнесу. У кредитних спілках фермери і приватні підприємці можуть запозичити у гривнях під 40%, у банках — під 19-24% (плюс витрати на оформлення застави) або під 32-34% за експрес-кредитами, які не потребують застави. У результаті коло одержувачів кредитів часто обмежується високорентабельними торговими підприємствами.
Ускладнює роботу банків і тіньовий характер малого бізнесу. Як наслідок — банки змушені покладатися на застави, оформлення яких (внесення до реєстру іпотек, нотаріальні свідоцтва, страховка) означає для клієнтів значні додаткові витрати. Обнадіює лише те, що при появі конкуренції банки починають пом’якшувати умови. Наприклад, беруть у заставу майно, яке не треба страхувати чи нотаріально завіряти.
Представники дрібного бізнесу мають доступ до кредитних ресурсів переважно завдяки наявності програм ЄБРР і НУФ. Обидві програми передбачають кредити в розмірі EUR100-25 000 представникам торгівлі, виробництва і сфери послуг з чисельністю працівників до 20 осіб. Основними учасниками цих програм, курируваних німецькою компанією International Project Consultancy, є банки «Аваль», «Ажіо», Приватбанк, «Надра» і «Форум». Окрему нішу на ринку мікрокредитування займає ПроКредитбанк, від початку створений кількома закордонними структурами як такий, що спеціалізується на фінансуванні малого бізнесу. Щоправда, останнім часом банк тяжіє до універсалізації послуг. Нарешті, до зазначених вище гравців підтягуються й банки, які займаються мікрокредитуванням без допомоги міжнародних програм і кредитних ліній. Серед незалежних гравців — Укрсоцбанк і УкрСиббанк. Крім того, багато піонерів ринку, перейнявши у ЄБРР і НУФ технології видачі таких кредитів, також зайнялися самостійним пошуком ресурсів під «малі» проекти.
Інтерес банкірів до надання мікрокредитів пояснюється посиленням конкуренції на ринку і необхідністю пошуку нових клієнтів, адже металургів і енергетиків на всіх не вистачить. До того ж великих клієнтів можна виростити з представників малого бізнесу. На думку голови правління банку «Ажіо» Станіслава Аржевітіна, через кілька років демпінгування стане неактуальним, а боротися за маржу можна буде лише у секторі малого бізнесу. Андрій Малюхович, керівник проекту мікрокредитування Укрсоцбанку, звертає увагу на те, що портфель мікрокредитів є якісним (питома вага прострочених кредитів становить близько 0,6%), а маржа банків при мікрокредитуванні доволі висока з огляду на високу рентабельність малого бізнесу і стійкий попит на кредити навіть за нинішнього рівня ставок.
Розвиток без сприяння
Одним зі шляхів поліпшення умов мікрокредитування Нацбанк бачить створення банку сприяння розвитку, який рефінансував би видані банками кредити. Крім того, серед функцій Українського банку сприяння розвитку, за словами начальника управління розвитку банківського сектору і керівника групи економічних радників голови НБУ Андрія Кияка, можуть бути участь у компенсації відсоткових ставок і надання гарантій суб’єктам малого і середнього бізнесу. Зниження вартості мікрокредитів за допомогою установ другого рівня практикується в багатьох країнах. За словами Кияка, УБСР міг би щороку направляти на рефінансування таких кредитів до 40 млн грн для того, щоб ставка за гривневими кредитами для кінцевих позичальників не перевищувала 15-17%.
Німецька сторона вже заздалегідь погодилася на участь у проекті. Залишається лише направити проект на схвалення урядового комітету економічного розвитку і потім парламенту. При цьому принциповими умовами представників KfW є створення УБСР як банку другого рівня і надання йому на певний період податкових пільг. За словами Кияка, йдеться про пільгове оподаткування прибутку банку, який планується спрямовувати на збільшення капіталу УБСР.
Окрім УБСР полегшити життя малому бізнесу могли б гарантії, які держава надає на конкурсній основі, і пільговий період при кредитуванні. Однак у бюджеті коштів на ці цілі не передбачено. Ще один шлях вирішення проблеми — спеціалізація банківських установ. Так, у сфері мікрокредитування вельми ефективно працюють кооперативні банки, щоправда, в Україні їх лише кілька. Для зміни ситуації, вважають експерти, потрібно внести зміни до Закону про «Банки і банківську діяльність».
Ураховуючи, що програми ЄБРР і НУФ рано чи пізно закриються, банкіри підтримують ідею створення вітчизняного інституту підтримки мікрокредитування. Проте вважають за краще покладатися на «невидиму руку ринку». «Доцільність створення банку другого рівня залежить від того, які завдання перед ним ставити. Рефінансування банків необхідне для зниження вартості кредитів для клієнтів. Водночас ринок є досить саморегульованим. Банки можуть прийти до зниження ставок і за рахунок конкуренції, яка вже зараз змушує їх спрощувати процедури і вимогу до застав», — зазначає Малюхович. На його думку, гарантії держави і компенсація ставок не завжди дають позитивний ефект. Якщо у позичальника немає особистої зацікавленості у погашенні кредиту, тому що хтось за нього поручився, може постраждати якість обслуговування кредиту.
Під питанням і ефективність компенсації ставок. Банкірам буде складно пропонувати ринкові ставки клієнтам, розбещеним такою компенсацією. Крім того, зазначає Малюхович, не факт, що банкам при цьому вдасться залучити більше клієнтів, — сьогодні набагато важливіші оперативність, якість обслуговування та довіра до банку.
Досье
Поки Нацбанк лише готує документи для створення Українського банку сприяння розвитку, конкуруюча установа — Український банк реконструкції і розвитку (УБРР) — вже отримала банківську ліцензію. Хоч обидва банки створювалися за тим самим дорученням глави держави і мають схожу назву, передбачається, що їх функції все-таки різнитимуться. УБРР, на відміну від УБСР, кредитуватиме безпосередньо підприємства і матиме «інвестиційно-промислову» спрямованість, тобто реалізовуватиме швидше великі, ніж дрібні проекти. Статутний фонд УБРР становить 32 млн грн, а в планах засновника банку — Державної інноваційної компанії — збільшити статутний фонд банку і продати до 49% його акцій іноземним інвесторам. Крім того, ДІК планує відкрити філії УБРР у всіх областях України, створюючи їх на базі своїх відділень і за рахунок приєднання невеликих регіональних банків.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
