1022
Як змінюватиметься страхове законодавство і разом з ним ринок
Про те, як змінюватиметься страхове законодавство і разом з ним ринок, розповідає президент Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк.
Яка ваша оцінка ухваленого нещодавно пакета законів, що регулюють діяльність страхових компаній?
— Серед новоухвалених законів, які безпосередньо впливають на розвиток страхового ринку, Закон «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів». Його соціальне значення дуже велике, оскільки закон спрямований на захист інтересів громадян. Цим документом передбачено значне збільшення лімітів відповідальності за збитками, завданими життю й здоров’ю третім особам. Якщо в чинній редакції постанови Кабміну «Про введення в дію обов’язкового страхування відповідальності власників транспортних засобів» максимальна сума відшкодування становить 8 тис. грн, то тепер планку буде підвищено до 51 тис. грн, натомість ліміт відповідальності за матеріальними збитками підвищено трохи — з 24 тис. грн до 25 тис. грн. Таким чином, треба зазначити, що завдяки новій редакції закону на перше місце вийшла цінність життя і здоров’я.
Я б хотів також відзначити і прийнятий 24 червня Закон «Про підтримку розвитку сільгоспвиробництва», де в статтях 10 і 11 йдеться про роль страхових компаній у розвитку аграрного сектору. Як ви знаєте, є безліч ризиків, що впливають на сферу діяльності агропромислового комплексу, тому сільгосппідприємства повинні отримати необхідний захист від можливих втрат. На мою думку, цей закон є тим підгрунтям, на якому може розвиватися реальне страхування.
Ще один, засадничий для бізнесу, Закон «Про оподаткування прибутку підприємств». Однак не всі його положення матимуть позитивний ефект для розвитку страхування. З одного боку, прийнято рішення про зменшення ставки оподаткування на премії з перестрахування страховиків і перестраховиків-нерезидентів з 15 до 3%, з іншого — премії перестрахування, що проходять через постійні представництва страхових брокерів, також повинні будуть оподатковуватися за ставкою 3%. Цей підхід мені не здається слушним: інститут брокерів у всьому світі сприяє розміщенню ризиків, пошукові професійних партнерів. Тому вони не повинні платити податок. З огляду на прийняття цього закону відбулося засідання правління Ліги страхових організацій, на якому було ухвалено створити робочу групу з вироблення нової концепції оподаткування страхового ринку.
У чому полягатиме новий підхід до оподаткування СК?
— Треба дійти компромісу, щоб, з одного боку, податкова політика стимулювала розвиток страхування, з іншого — за рахунок розвитку страхування збільшувалися надходження до бюджету. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг сьогодні рекомендує урядові кардинально змінити базу оподаткування з валових доходів на прибуток. На наш погляд, це хибний шлях, оскільки валові надходження — найпрозоріший механізм оподаткування. При переході на базу оподаткування прибутку доведеться розглядати весь складний видатковий механізм СК. Крім того, за нашими розрахунками, оподаткування прибутку призведе до зниження надходжень до бюджету. Тобто така система оподаткування менш ефективна, ніж нинішня — оподаткування валових доходів. Я хочу сказати, що страховий ринок готовий платити податки, але йому потрібні чіткі механізми роботи.
Чи ініціюватиме Ліга зміни, пов’язані з рейтингуванням страхових компаній і оподаткуванням перестрахування?
— На мою думку, не можна прив’язувати рейтингову оцінку до системи оподаткування. По-перше, такої практики не існує в жодній країні. По-друге, рейтингові агенції, що надають рейтинги, не несуть за свої оцінки ніякої відповідальності. І, по-третє, якщо ми розвиваємо національний страховий ринок, впроваджуємо нові моделі страхування й нові закони, то для чого вживати такі непрогресивні й неефективні заходи? Думаю, впродовж роботи над концепцією оподаткування ми ініціюватимемо скасування цих норм як таких, що не відповідають світовій практиці.
Відомо, що сьогодні ліга працює над підготовкою змін до чинного Закону України «Про страхування»...
— Ліга збирається ініціювати зміни до Закону «Про страхування». Якщо ви пам’ятаєте, першу редакцію закону було прийнято 1 березня 1996 року, другу — 4 жовтня 2001-го. Минуло три роки, і за цей час назріла потреба внесення істотних змін. Ми вже подали відповідні пропозиції від профільного комітету ЛСОУ з питань страхування життя.
Крім того, Ліга пропонує розглянути і внести зміни до статті 30 закону, яка регулює розмір статутного фонду (СФ). На жаль, сьогодні трактувати формування СФ можна по-різному. Згідно з методологією бухобліку, СФ формується під статутну діяльність. Проте багато хто вважає, що це — гарантійний фонд. Тому ми хочемо переглянути цю норму і за основу платоспроможності взяти власний капітал.
Пропозиції щодо внесення змін до закону стосуються і статті 7 про обов’язкові види страхування. На сьогодні існують більше 40 «зобов’язалівок». У світовій практиці немає такої кількості обов’язкових видів страхування, і ми хочемо привести цю норму у відповідність до міжнародного законодавства, що передбачає існування не більше десяти обов’язкових видів страхування. Вважаю, головна проблема, пов’язана із запровадженням обов’язкових видів, — несумлінна конкуренція на ринку. Деякі види страхування здійснює одна або, щонайбільше, кілька компаній. Відповідно, прибутки надходять тільки цим компаніям. Коли ж ми зіставили платежі та виплати за деякими видами страхування, виявилося, що виплати за такими видами страхування не досягають навіть 1%.
ЛСОУ виступила ініціатором розробки нової концепції розвитку страхування на 2005-2010 рр. У чому суть цієї концепції і чим вона відрізнятиметься від попередніх?
— Проект концепції було подано на розгляд Кабміну, і вже дано відповідні доручення міністерствам, відомствам і ЛСОУ щодо доопрацювання документа з тим, щоб до кінця цього року він був розглянутий і затверджений. Головна ідея, закладена в основу проекту, — послідовне збільшення частки страхування у ВВП. Першу програму розвитку страхового ринку було прийнято на період з 1998 по 2000 рік. 2000 року ми виступили ініціаторами і подали новий проект програми розвитку страхування на період 2001-2004 рр., який був затверджений урядом. Цього року закінчується чинність цієї програми. Переважно всі поставлені завдання виконані. Тепер ми формуємо концепцію, де позначено стратегічні напрями на найближчі п’ять років. Одним з таких напрямів на цей період є створення законодавчої бази, чим активно займається Ліга. Інший напрямок — формування і розвиток ринку соціального, накопичувального страхування — страхування життя, медичного і пенсійного страхування. Протягом останніх двох років ми активно працюємо над розвитком ринку довгострокового накопичувального страхування життя. До речі, охоплення населення цим видом страхування і обсяги платежів, що залучаються, з року в рік зростають більш ніж на 100%. Зокрема, якщо торік надходження становили близько 25 млн грн, то сьогодні цей показник на рівні 75 млн грн. Ще один стратегічний напрям — удосконалення податкової політики і вироблення концепції оподаткування.
Крім того, концепція передбачає підвищення захищеності інтересів застрахованих та їхніх ризиків. У зв’язку з цим треба переглянути чинну систему перестрахування. Але зробити все це неможливо без науково-кадрового забезпечення ринку. Сьогодні ринок потребує великої кількості фахівців для роботи в страхових компаніях. Йдеться про актуаріїв, андеррайтерів, агентів-посередників та ін. Ми повинні створити науково-технічну базу підготовки і перепідготовки таких кадрів.
Хотів би сказати і про такий важливий напрям нашої роботи, як співпраця з органами державної влади, міжнародними інституціями, а також просування українського ринку страхування на зарубіжні ринки. Від імені Ліги страхових організацій ми подали заяву про вступ до Європейського комітету страховиків. Нашу заяву буде розглянуто наступного року на Генеральній асамблеї в Парижі. Хочу додати, що для зміцнення іміджу України серед зарубіжних партнерів велике значення має щорічний Ялтинський форум страхових організацій. Його проводить Ліга страхових організацій України, і туди приїжджають десятки компаній з різних країн світу.
А які завдання ставить перед собою керівництво ЛСОУ на черговому форумі страховиків, який відбудеться з 20 до 24 вересня?
— Головне на форумі — це обмін досвідом між страховиками та прийняття відповідних резолюцій, які реалізуються учасниками ринку в подальшій роботі. До того ж у форматі форуму відбуваються цікаві дискусії між його учасниками. Адже сьогодні ми говоримо не тільки про українську практику, а й про практику роботи зарубіжних компаній на своїх національних ринках. Нам необхідний світовий досвід, і тому Ялтинський міжнародний форум має велике значення для розвитку національного страхування. Цього року тематика секцій стосуватиметься принципів державного регулювання і стратегічного планування інших напрямів діяльності страхового ринку. На участь у форумі подали заявки сотні представників страхових ринків України, Росії, Німеччини, США, Канади, Франції, Голландії, Фінляндії, Південної Кореї та інших країн. Якщо торік Ялтинський форум прийняв більше 400 учасників із 17 країн світу, то нині чекаємо, що їх буде вдвічі більше.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
