На страховому ринку з’явиться омбудсмен на зразок третейського суду — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

На страховому ринку з’явиться омбудсмен на зразок третейського суду

1435
Як зазначають страховики, підвищений інтерес учасників ринку до створення додаткового механізму захисту прав клієнтів страхових компаній і самих страховиків може пояснюватися перспективою прийняття закону про автоцивільну відповідальність (днями документ було ветовано Президентом і відправлено до парламенту на переголосування). Як свідчить досвід сусідньої Росії, з упровадженням аналогічного закону торік значно збільшилася кількість позовів за фактом ДТП. Тому в цьому випадку доцільно створити ще одну інстанцію, організовану за принципом третейського суду.
Як вважає голова Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк, інститут омбудсмена потрібний для підвищення культури страхування. За його словами, важливо, щоб клієнт страхової компанії почувався захищеним. На сьогодні механізм створення такої організації в Лізі бачать таким. Омбудсмен — асоціація, заснована страховими компаніями, які й підтримають її на першому етапі становлення. Планується, що омбудсмен матиме окрему юридичну адресу й незалежний рахунок. «На сьогодні вже близько двадцяти компаній заявили про участь і готовність фінансувати інститут омбудсмена, — зазначив Філонюк. — Серед них можна назвати такі великі компанії, як СГ «ТАС», УАСК «АСКА-Життя», АСК «Остра-Київ», НАСК «Оранта», УСК «Гарант-Авто».
Омбудсмен з ганджем
Передбачається, що скарги в асоціації розглядатимуться за рахунок компаній-учасників. При цьому за розгляд своєї справи страховик не платить. Умовно кажучи, страховики нестимуть витрати в розмірі EUR100-150 на розгляд спірних ситуацій з клієнтом. Рішення асоціації матимуть рекомендаційний характер. Тож можна припустити, що користь від існування такого третейського суду на страховому ринку буде невеликою. Крім того, є ще один чинник, який не можна не враховувати, — участь зацікавленої сторони — страховика — в цій організації.
«Я вважаю, що такий інститут потрібний», — говорить генеральний директор СК «AIG Україна» Ігор Коваленко. За його словами, створення омбудсмена — європейська практика, і вона має використовуватися в Україні. «Цей орган покликаний пильнувати передусім права клієнтів. У Великій Британії, наприклад, якщо спір між СК і страховиком ведеться про суму менш як 500 фунтів і компанія відчуває, що в разі незадоволення вимог клієнта він може звернутися до інституту омбудсмена, то вона вважає за краще виплатити гроші. Тому, на мій погляд, для страхової компанії омбудсмен — це серйозний стимул поводитися коректно на ринку. Однак мені здається, що ця організація не повинна бути пов’язана зі страховими компаніями засновницькими зв’язками. Адже в цьому від початку закладено конфлікт. Омбудсмен має бути передусім на боці клієнта, а не на боці СК», — говорить Коваленко.
Керівник СК «AIG Україна» вважає, що омбудсменом повинна бути організація, повноваження якої закріплені законодавчо (тоді до Закону «Про страхування» треба внести зміни), або державна чи громадська організація, яка існує за рахунок бюджету або відрахувань учасників ринку. Втім, у Лізі не виключають, що в перспективі принцип організації інституту омбудсмена може бути переглянуто.
Багато страховиків по-різному ставляться до ідеї керівництва Ліги, запозиченої з досвіду Німеччини, вважаючи, що створення такого інституту не більше ніж чергова PR-акція. «Я не вважаю, що інститут омбудсмена вирішить ті завдання, які перед ним ставляться, — говорить голова правління СК «ИФД КапиталЪ-Страхование» Ігор Арцимович. — На мою думку, це швидше PR-акція. Звичайно, в Німеччині й Англії такий інститут існує, однак там є те, чого немає в Україні. По-перше, в цих країнах культура страхування формувалася 100-200 років. По-друге, в Україні дуже низький приріст реального страхового ринку, тому рівень виплат невисокий. По-третє, в страховиків у розвинених країнах багатий досвід роботи судової системи, чого ще немає в Україні. Щодо участі в інституті омбудсмена, то у разі проведення масштабної PR-кампанії з його створення ми будемо змушені до нього приєднатися. Але думаю, ефект від цього буде невеликий».
За оптимістичними прогнозами, інститут омбудсмена буде створено на початку наступного року. А поки що клієнтам страхових компаній залишається уважно читати договори страхування. Саме в них містяться «підводні камені» прав і обов’язків сторін, які за уважного прочитання можна помітити.
Захисники страхувальників
Як стверджують фахівці страхових компаній, нині права й обов’язки сторін при укладенні договору страхування регулюються лише одним нормативним актом — профільним Законом «Про страхування». До цього закону апелюють клієнти, подаючи позов до суду на страхову компанію, хоча теоретично їхні права можуть підпадати і під визначення Закону «Про захист прав споживачів».
«По суті, Закон «Про страхування» визначає права страхувальника і обов’язки страховника. Також можна звертатися до Закону «Про захист прав споживачів». Однак страхова послуга настільки специфічна, що клієнту СК простіше звернутися до суду за примусовим виконанням договору», — зазначає Наталя Якибчук, юрист СК «Універсальна».
Говорячи про захищеність страхувальників, фахівці страхових компаній наголошують передусім на вимогах до СК, прописаних у Законі «Про страхування», а також на регуляторних документах, які видає Держфінпослуг, щодо учасників страхового ринку. «Страхова діяльність здійснюється на підставі законів України «Про страхування» і «Ліцензування певних видів діяльності», а також розпорядження Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40», — коментує законодавство Андрій Крамаревський, спеціаліст відділу методології СК «ИФД КапиталЪ-Страхование». За його словами, вимоги, що висуваються до страховика, а також наявний державний контроль над страховою діяльністю дають змогу з великою імовірністю говорити про надійний захист страхувальника як споживача страхового продукту.
Крім того, з метою підвищення інформування клієнтів про наявність страхових продуктів і їхню якість створено Лігу страхових організацій України. При ЛСОУ діє комітет з професійної етики. Саме до нього може звернутися обурений страхувальник, якщо його права буде утиснено.
За матеріалами:
Контракти
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас