Антоніна Скрипник: блокчейн та гіперавтоматизація. Чого очікувати у 2022 році у сфері фінансових послуг
Рекордні інвестиції у фінтех-сферу, понад $600 млн переказів з Payoneer на ПриватБанк та monobank, зростання частки безконтактних розрахунків – цим завершився 2021 рік для сфери фінансових послуг.
Щороку все більше чути про її цифровізацію, особливо на фоні пандемії, коли весь світ примусово і тотально перейшов в діджитал.
Незалежно від успіхів вакцинації та боротьби із поширенням COVID-19, тренд на зменшення фізичних контактів та гібридну модель роботи більшості бізнесів буде зберігатися ще кілька років.
У цій колонці поговоримо, на який розвиток фінансової сфери чекати у 2022 році в Україні та у світі.
Як завершився 2021 рік для фінансового ринку
Світ постійно розвивається та масштабується. Якщо раніше компанії намагалися автоматизувати частину процесів, то зараз тренд посилюється і корпорації шукають рішення автоматизації для бізнесу в цілому.
При тому їхні клієнти також прагнуть нового та зручнішого досвіду користування, підсвідомо переносячи свій користувацький досвід із соціальних мереж та е-комерції у сфери надання фінансових послуг.
Уже давно одним з основних трендів тут є відмова від традиційної готівки на користь онлайн платежів та прямих переказів (peer-to-peer). НБУ говорить, що українці все частіше розраховуються cashless — кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток виросла на 31% за січень-вересень 2021 у порівнянні з цим самим періодом 2020.
При цьому, ще у 2019 році Україна увійшла в топ-4 країн світу, де найбільше розраховуються через NFC та мобільні платежі.
Варто сказати, що Україна не пасе задніх у списку країн, які імплементують найкращі технологічні практики у сфері фінансових послуг. Насамперед завдяки широкій адаптації прямих платежів (peer-to-peer payments), розвитку необанків та платіжних рішень (як monobank, Приват24, трансформований Ощадбанк тощо), а також впровадженню цифрових державних послуг через Дію. Ринок у своєму розвитку не зупиняється та готується до нового кроку, зокрема впровадження оновлених технологічних трендів.
Складнощі широкого впровадження блокчейну
Ще кілька років тому бумом на фінансовому ринку були розподілені мережі, зокрема блокчейн. Проте, вже сьогодні ми бачимо, що блокчейн не став тією підривною силою, яка, як очікувалося багатьма експертами, змінила б технологічний ландшафт на ринку фінансових послуг.
Це пояснюється низкою причин, серед яких як відсутність протягом тривалого часу прозорого (чи то належного) законодавчого регулювання цієї сфери у більшості розвинених країн, так і певні технічні особливості та обмеження для швидкого впровадження цієї технології (енергетичні затрати, швидкість проведення транзакцій тощо).
Варто, звісно, сказати, що процес законодавчого врегулювання суттєво прогресує, але є нерівномірним та ще не завершеним повноцінно як у Європі, на Сході, так і, до прикладу, всередині Сполучених Штатів.
Це накладає додаткові обмеження на широке впровадження технології глобальними компаніями та є додатковим ризиком, який повинні враховувати СІО (Chief Information Officer) світових гравців у своїх стратегіях технологічного розвитку бізнесу. Адже ми всі знаємо фразу “Гроші люблять тишу”, тому фінансові інституції завжди мають найнижчий рівень толерантності до ризиків, які можуть будь-яким чином вплинути на лояльність їхніх клієнтів.
Однак, ця ситуація не означає, що на блокчейні як масовій технології для фінансової індустрії можна ставити хрест. Зараз є компанії, які успішно долають вищезазначені перепони на шляху глобального впровадження блокчейну.
Зокрема, останні два роки на слуху у всіх – стартап компанія Solana, головна фішка продукту якої швидка та дешева блокчейн мережа, яка вміє проводити у пікові періоди понад 65 тисяч транзакцій у секунду.
Для порівняння, Ethereum обробляє всього 15 транзакцій за секунду, Bitcoin – 5-7.
Станом на грудень 2021 року капіталізація токенів Solana перевищує $54 млрд. Влітку 2021 компанія Solana залучила 314 млн доларів інвестицій, які планує використати для розробки децентралізованих додатків та платформ на основі Solana, щоб залучити більше мільярда користувачів у найближчий період.
І, відверто кажучи, такі амбітні плани засновника компанії Анатолія Яковенка видаються реальними. Компанія агресивно зростає. На основі цієї платформи зокрема, Меланія Трамп запустила свій NFT-маркетплейс у грудні 2021 року (вторговані кошти вона планує частково передати на благодійність), а також співзасновник Twitch Мартін Кан, та багато інших.
Блокчейн залишається рішенням, яке гратиме велику роль в модернізації сфери фінансових послуг у найближчі роки.
Проте, наразі для надання основних банківських послуг у своїх бізнес-моделях, світові гравці фінансового ринку обирають більш традиційні та перевірені технологічні рішення.
Перспективні тренди від Gartner
Кожного року дослідницька та консалтингова компанія Gartner визначає своє бачення топ технологічних трендів найближчого періоду. На 2022 рік Gartner подає 12 технологічних трендів, які згруповані у три основні піднапрямки — посилення розвитку, збільшення довіри та масштабування змін.
З них хотілося б виділити кілька найбільш актуальних як для світового фінансового ринку, так і для України:
- Гіперавтоматизація. Як я вже зазначала раніше, компанії зараз прагнуть автоматизувати не окремий технологічний чи бізнес-процес, а увесь бізнес в цілому.
Такий комплексний підхід допомагає пришвидшити зростання, покращити клієнтський досвід, конкурентну стійкість компанії завдяки швидкій ідентифікації точок оптимізації та підвищення ефективності максимальної кількості внутрішніх процесів.
- Сіткова (ячейкова) мережа кібербезпеки (Cybersecurity Mesh). У банківських установах найчастіше використовують поняття безпечного периметру, у якому функціонують усі цифрові та фізичні елементи системи (технічне обладнання та програмне забезпечення).
Кожна його одиниця входить до цього периметру та має спільну зовнішню систему захисту.
Однак, при її зламі, зловмисники отримують доступ до всіх складових елементів всередині периметру. Тому все більшого поширення набуває новий підхід у кібербезпеці — виокремлений захист кожної одиниці, незалежно від її місця розташування у загальній системі.
Звісно, це значно ускладнює архітектуру самої системи кібербезпеки в установі, але інвестиції в оновлення діючих систем інформаційної безпеки завжди мають найвищий пріоритет у фінансовому секторі.
Експерти прогнозують, що до 2024 року компанії, які будуть використовувати такий підхід, зможуть знизити фінансові наслідки можливих кіберінцидентів у середньому на 90%.
- Хмарні платформи. Зараз фокус адаптації хмарних рішень змістився із питання, чи взагалі варто компаніям фінансової індустрії використовувати їх у своїх технологічних стратегіях, на те, як зробити хмарні чи гібридні рішення оптимально ефективними з точки зору затрат на підтримку/експлуатацію.
Новим трендом цього року Gartner називає платформи, які одразу створюються у хмарних середовищах (cloud-native platforms). Це допомагає отримати кращі можливості масштабування бізнесу. За прогнозами, на основі хмарних рішень будуть будувати 95% нових цифрових ініціатив, коли як у 2021 ця цифра не перевищувала 40%.
- Розподілені корпорації. Гібридний формат праці стає нормою для багатьох сфер життя, і сфера надання фінансових послуг не є виключенням. Світові гіганти фінансового ринку повинні враховувати цей тренд у стратегії побудови своїх корпоративних структур на найближчі роки.
За прогнозами Gartner, у 2023 році доходи 75% підприємств, що працюють за такою моделлю, зростатимуть на 25% швидше, ніж у конкурентів.
- Генеративний ШІ. У фінансовій сфері штучний інтелект (ШІ) поступово укріплює свої позиції. Проте, його можливості набагато ширші ніж моделювання, аналіз даних, автоматизація рутинних процесів та ін., які наразі найчастіше застосовуються банками.
Генеративний ШІ, наприклад, може самостійно створювати рекомендації на базі поведінки багатьох користувачів, генерувати пропозиції та приймати рішення.
Звісно, тут потрібно буде адресувати питання етичності таких рішень/рекомендацій, та законодавчого врегулювання відповідальності у випадку фінансових втрат від їх застосування.
Проте, це ніяк не применшує перспективності технології для бізнесу.
Що це все означає
Усі ці тренди вже імплементуються в глобальних корпораціях фінансового ринку, багато із яких також мають свої представництва чи “дочки” в Україні. Відповідно, нам варто очікувати, що останні також будуть впроваджувати нові технології та формати роботи й на українському ринку.
Звісно, кожна корпорація вирішуватиме самостійно, як саме це зробити відповідно до своєї технологічної та бізнес-стратегії. Проте, це у будь-якому випадку матиме позитивний вплив на якість самих послуг, які надаються кінцевому споживачу, адже він тепер бажає не лише захищеного банкінгу, а й легкості налаштувань та вищої якості обслуговування.
За це власне і відповідає стратегія так званого сукупного досвіду користувача, що має на меті покращити довіру, лояльність серед клієнтів та працівників компаній фінансового сектору економіки.
Тому саме у цьому напрямку будуть скеровані максимальні зусилля та інновації фінансових компаній на ринку.
На сходинку вище
Український ринок надання фінансових послуг постійно еволюціонує. З кожним роком зростає кількість онлайн-платежів, ускладнюються/покращуються фінансові продукти, адаптовуються нові технології для реалій локального бізнесу, підтримання темпів його масштабування та зростання його ефективності.
Це усе відбувається на фоні постійного посилення конкуренції. Наприклад, у сегменті платежів, де найбільші частини ринку мають Visa та MasterCard, заходять нові гравці, зокрема, у 2019 році китайська платіжна система Union Pay оголосила запуск в Україні, а рік тому ПриватБанк вже почав випускати її картки.
І це лише один із прикладів. Зміна ландшафту гравців фінансового ринку є постійним процесом, що своєю чергою також додатково стимулює інновації у цій сфері.
Фінансові компанії, які адаптовують до використання новітніх технологій у своїх бізнес-моделях, отримують кращі можливості для закріплення своєї позиції та зростання частки бізнесу на висококонкурентному ринку надання фінансових послуг.
І у 2022 році, ми будемо і далі бачити, як цифровізується фінансова галузь, що своєю чергою сприятиме покращенню якості надання фінансових послуг та, загалом, споживацького досвіду клієнтів фінансового сектору економіки.
Антоніна Скрипник, директорка з розвитку бізнесу з клієнтами фінансового сектору ІТ-компанії SoftServe
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною