Андрій Дубас: Банкопаду не буде. Що сьогодні коїться з банками в Україні — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Андрій Дубас: Банкопаду не буде. Що сьогодні коїться з банками в Україні

Кредит&Депозит
1931
Останнім часом у ЗМІ досить часто зустрічається інформація про те, що в Україні починається ще один етап масового закриття банків.
Як людина, яка працює безпосередньо з банківськими установами, вважаю своїм обов’язком висловитися з цього приводу і заперечити існування такої тенденції.
У червні цього року Національний банк оприлюднив звіт, у якому повідомив, що фінансовий сектор продемонстрував високий рівень стійкості та пройшов кризовий період без значних втрат. Це дозволило Регулятору заявити навіть про поступове згортання антикризових заходів.
За останні три роки у нашій державі неплатоспроможними визнано лише 3 банківські установи. Ця цифра в жодне порівняння не йде з ситуацією 2014–2018 років, коли із ринку було виведено 105 банків. До того ж ці три банки мали внутрішні проблеми, і це точно не були явища системного характеру.
«Місто Банк» та банк «Аркада» рішенням НБУ віднесено до категорії неплатоспроможних «у зв’язку зі зменшенням нормативів капіталу на 50 і більше відсотків від мінімального встановленого рівня» через втрату основних активів.
А банк “Земельний Капітал” – «у зв’язку з невиконанням у встановлений договором або визначений законодавством України строк своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами через недостатність коштів».
Алгоритм НБУ щодо проблемних банків
Проблеми в окремих банках виникають сьогодні з різних причин, публічно вони не обговорюються, оскільки це насамперед питання банківської таємниці.
І хоча дехто звинувачує Нацбанк у тому, що наш фінансовий ринок зарегульований… Насправді вимоги регуляторів економічно розвинених країн не менш, а подекуди й більш суворі, ніж в Україні.
Банківська система у світі розвивається постійно, з’являються нові виклики. Відповідно вдосконалюються і нормативи, які регулюють її діяльність.
Вимоги НБУ – щодо докапіталізації, ліквідності чи легальності походження капіталу – це звичайна практика для будь-якої країни зі здоровою банківською системою. В Україні теж за останні п’ять років банки до цього звикли.
Також хочу наголосити, що питання проблемних банків у нас вирішуються абсолютно цивілізовано. Національний банк України має інструменти, які дозволяють такому банку справитися з кризовою ситуацією.
Наприклад, кредит рефінансування, який може отримати банк від НБУ при виникненні проблеми розриву ліквідності.
Крім того, якщо Нацбанк сам бачить по нормативах, що у фінансової установи виникли проблеми, він викликає менеджмент чи власників банку і після обговорення ситуації приймає відповідне рішення.
Найчастіше пишеться програма відновлення діяльності банку, яка зі зрозумілих причин знаходиться під грифом банківської таємниці. Визначається час на оздоровлення установи. Якщо за цей термін ситуація не покращується, НБУ приймає рішення про виведення банку з ринку.
Крім цього, починаючи із 2018 року Національний банк проводить щорічну оцінку банків, яка складається з оцінки якості активів та стрес-тестування.
В середині вересня НБУ оприлюднив цьогорічні результати оцінювання і підтвердив, що «банківський сектор нині є достатньо стійким та готовим до запланованого підвищення вимог до капіталу, попри вплив торішньої кризи».
А низці банків вказано на необхідність вжиття заходів для посилення своєї стійкості до можливих кризових явищ надалі.
Що ж коїться з банківським ринком
Про те, що умови, в яких працюють українські банки, дають їм можливість розвиватися, свідчать, зокрема, такі показники. Українські банки у січні-липні цього року видали іпотечних кредитів на 4,4 млрд грн, що втричі перевищує суму іпотек і у 2,3 раза їхню кількість за 7 місяців минулого року.
У січні-серпні чистий прибуток українських банків склав 45,592 млрд грн, що на 39,7% більше, ніж роком раніше. Цьому значно посприяли державні програми. Але не будемо забувати, що ми вже другий рік живемо в умовах пандемії, перманентних заборон та карантинів.
Українська банківська система продемонструвала в цей кризовий період свою життєздатність і запас міцності. Значним чином завдяки системній роботі НБУ щодо дотримання нормативів, які дехто вважає надто суворими.
Сьогодні українські банки конкурують між собою в різних сегментах, намагаються бути інноваційними, відповідати умовам часу. В одних може бути дешевше кредитування для бізнесу, в інших – більш клієнтоорієнтований сервіс, окремі розвивають цифрові технології з мобільним банкінгом чи працюють виключно з юридичними особами.
Але банк «Аркада», «Місто Банк» та банк «Земельний Капітал», як я вже говорив, були виведені з ринку не через конкуренцію.
Чому не поспішають купляти банки в Україні
Чому ж тоді на українські банки не так багато покупців, часто чую це питання. І хоча масового явища розпродажу банків не спостерігається, деякі фінустанови минулого року були продані, тобто змінили власника.
Яскравий приклад – «Юнекс Банк», який належав Вадиму Новинському, придбав гендиректор і засновник Dragon Capital Томаш Фіала.
Певний інтерес власників до розгляду можливості продажу свого банку спричинила торішня заява керівника Укрпошти Ігоря Смілянського про намір Укрпошти придбати банк, але поки що ця заява залишилася лише на словах.
Банківська система є ключовою ланкою економіки, але інвестиційний клімат у державі визначають насамперед інші фактори.
Так, за останніми даними, з початку року індекс інвестиційної привабливості України дещо зріс – з 2,4 до 2,84 бала (за п’ятибальною шкалою). Причинами невисокої інвестиційної привабливості експерти називають кризу судочинства, відсутність верховенства права, успіхів у боротьбі з корупцією та значний вплив тіньової економіки. А за замовчуванням, основна причина – це війна на Сході України. Тобто, як бачимо, причини далеко не в поганій роботі банківської системи.
До речі, нещодавно одне з провідних рейтингових агентств світу Fitch підтвердило рейтинг України на рівні «В» та змінило прогноз зі «стабільного» на «позитивний». Раніше ж ці показники були значно гіршими.
Але рейтинги важливі більше для іноземних інвесторів. А для українського інвестора, який хотів би придбати фінансову установу, часто виникає інша проблема – проблема походження капіталу.
Переконаний, що податкова амністія, яка стартувала в Україні у вересні, сприятиме розв’язанню цієї проблеми та загалом поліпшенню інвестиційного клімату шляхом вітчизняного інвестора.
Андрій Дубас, президент Асоціації українських банків
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас