780
Єфрем Лащук: На шляху до свободи? Як трудовий договір полегшить життя працівникам та бізнесу
— Казна та Політика
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №5371 про договірне регулювання трудових відносин.
На відміну від правового регулювання суспільних відносин в інших сферах життя, український Кодекс законів про працю (КЗпП) не змінювався півстоліття: як прийняли у 1971 році, ще за УРСР, так і з незначними змінами послуговуються ним і донині.
Між тим, за сучасних умов, у стосунках між працедавцем і працівником багато чого змінилося. Проте оскільки працедавці змушені будувати нові стосунки на старій законодавчій основі, вони постійно припускаються порушень цих застарілих норм і виплачують за це величезні штрафи. Як наслідок, працедавець або йде у тінь, переводячи працівників на зарплати у конвертах, або вимушений скорочувати свій персонал.
Для того, щоб виправити усі ці вади, власне, і розпочалася робота з модернізації трудового законодавства.
У ній взяли участь урядовці, законодавці, представники профільних бізнес-асоціацій, експерти. Враховувався й досвід регулювання трудових відносин у США та ЄС.
Не в останню чергу потреба модернізації трудового законодавства, особливо в ІТ-бізнесі, зумовлена намаганням держави обмежити чинну модель залучення компаніями незалежних спеціалістів (ФОП – платників єдиного податку. – Ред.) до виконання певних робіт/надання послуг.
Адже на думку чиновників, використання компаніями ФОП замість працівників є оптимізацією податкового навантаження.
На цій підставі влада перманентно намагається поставити під сумнів легальність зазначеної бізнес-моделі. Однак держава воліє закривати очі на той факт, що більшість ІТ-компаній співпрацюють з ФОП не тому, що вони не бажають сплачувати податки, а насамперед через надто застаріле трудове законодавство, яке гальмує розвиток високотехнологічного бізнесу.
Задля розвитку таких видів бізнесу готується ще один законопроєкт – 4303-Д, що закладає правове підґрунтя для «Дія.Сіті». Проте ця система передбачає пільги лише для резидентів цього режиму. Гарантії неперекваліфікації у трудові відносини законопроєктом 4303-Д ані для ФОП, ані для гіг-спеціалістів у ньому не передбачено.
Сьогодні, за теперішніх умов, низьке податкове навантаження для підприємців на єдиному податку і відносно невисока вартість життя в Україні дозволяє вітчизняним IT-фахівцям успішно конкурувати на глобальному ринку праці та при цьому отримувати доходи, що перевищують середню зарплату по країні.
Якщо цього надалі не буде, то ІТ-бізнес, який співпрацює з такими спеціалістами, переведе свої команди за кордон, в іншу юрисдикцію.
Отже, що у документі?
Законопроєкт не створюватиме економічні зони чи правові режими для окремої галузі економіки.
Ним передбачено договірний режим оформлення трудових відносин для окремих категорій працівників та малих і середніх підприємців.
Йдеться, зокрема, про компанії, де загальна кількість працівників не перевищує 250 осіб та співробітників, які отримують більше ніж 48 тис. грн (8 мінімальних зарплат).
При цьому всі основні права і гарантії, передбачені для найманих працівників, зберігаються. А от бюрократичне навантаження значно знижується.
Такий підхід повинен запустити цілу низку позитивних зрушень. Спочатку зменшиться частка тіньової зайнятості: зарплата у конвертах, перехід на неповний робочий день тощо. Бути офіційно зайнятим, працювати легально на основі трудового договору має стати вигіднішим, ніж отримувати доплати у конвертах.
Утім, це більше стосується тих бізнесів, які намагаються побудувати «білу» бізнес-модель, вийти згодом на IPO, тобто, на міжнародний рівень. Зрештою, це безпечніше як для самого бізнесу, так і для його закордонних інвесторів.
Між бізнесом та контрольними структурами буде менше взаємних претензій: працедавці діятимуть згідно з новим законом, і у регуляторів бракуватиме підстав на них тиснути.
У результаті цих перетворень ринок праці стане більш гнучким та динамічним, адже з’являться тисячі нових робочих місць для висококваліфікованих та високооплачуваних фахівців.
При цьому бюджетні надходження істотно зростуть коштом тисяч підприємців, які виведуть свої бізнеси з тіні та почнуть легально працевлаштовувати свій персонал.
Нещодавно це питання обговорювали на зустрічі за участю членів Української ради бізнесу, представників профільного парламентського комітету, Мінекономіки, фахівцями аналітичних центрів та експертних організацій.
Сторони дійшли згоди, що вільний договір – найкращий варіант оформлення трудових відносин для малого й середнього бізнесу.
Відповідний законопроєкт підтримує Нацрада реформ, Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та бізнес. Наразі слово за народними депутатами у сесійній залі.
Єфрем Лащук, директор з політико-правових питань ІТ Ukraine Association, член Української ради бізнесу
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
