1596
Як укласти договір про спільне проживання (інфографіка)
— Особисті фінанси
Якщо ви проживаєте у парі без офіційної реєстрації шлюбу, то ваші майнові права мають бути захищені. За приблизними підрахунками, майже кожен 10-й шлюб в Україні є «цивільним».
Про це пише Мінюст.
Такі шлюби породжують не лише особисті, а й майнові правовідносини. Убезпечити себе від непорозумінь у майбутньому допоможе договір про спільне проживання.
Коли можна укласти договір. Його можна укласти лише якщо жодна зі сторін не перебуває в зареєстрованому шлюбі і між особами склалися усталені відносини, притаманні подружжю: проживання на одній території, спільне господарство, спільний бюджет та інші.
Нотаріальне посвідчення такого договору не є обов’язковим, однак радимо все ж не обходити нотаріальну процедуру, адже вона має суттєву низку переваг:
- нотаріус при посвідченні договору перевіряє дійсну волю, правоздатність та дієздатність осіб, що унеможливлює визнання його нікчемним;
- нотаріальне посвідчення договору офіційно закріплює право користування майном та правовий режим майна, набутого у період спільного проживання;
- такий договір буде доказом у судовому процесі для закликання до спадкування в четверту чергу.
Які документи необхідно мати для укладення договору: паспорти сторін; ІПНи.
*Процедура посвідчення договору: Під час укладення договору про спільне проживання нотаріус:
- установлює осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії;
- з’ясовує, чи розуміють учасники договору значення своїх дій та наслідки їх вчинення (обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які є учасниками правочину);
- готує проєкт договору;
- ознайомлює сторони зі змістом договору;
- впевнюється в тому, що зміст договору повністю відповідає дійсним намірам та волі сторін;
- після підписання договору сторонами посвідчує договір та реєструє його в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
У договорі: допускається вирішувати питання щодо коштовностей, премій та нагород; визначати правовий режим майна, набутого/отриманого в подарунок до початку спільного проживання.
Що не може договір:
- регулювати особисті відносини, а також особисті відносини між особами та дітьми;
- ставити одну зі сторін у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
- зменшувати обсяг прав дитини, народженої під час спільного проживання;
- передбачати передання у власність одній стороні нерухомого майна та іншого майна, право на яке підлягає державній реєстрації.
За кордоном цивільний шлюб має назву «конкубінат» та є досить поширеним явищем серед громадян іноземних держав.
Як в інших державах. У Франції громадяни подають спільну заяву, в якій зазначають майнові відносини, та договір про сумісне життя в компетентний орган державної реєстрації. Такий договір мають укласти особи, які є повнолітніми, дієздатними, однієї або різних статей та не перебувають у забороненому ступені спорідненості, шлюбі та не укладали іншого договору про спільне життя.
У Швеції особи мають право укласти правочин щодо режиму їхнього майна, взаємної матеріальної допомоги, солідарної відповідальності за боргами одного з них, забезпечення життєвих потреб та витрат, які відносяться до спільного проживання.
Читайте важливі новини та поради, які стануть в пригоді для вашого гаманця, в телеграм-каналі Finance_ukr
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
