1383
Владислав Савченко: «Дія.City» update. Чого очікувати IT ринку України
— Казна та Політика
Минулого тижня міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров з командою представив нову редакцію законопроекту «Дія.City», варіант № 4303-д.
Вже найближчим часом документ мають розглянути у Верховній Раді. Що ж зміниться для IT галузі України? Давайте розглянемо.
З позитивного. Той самий діалог між владою і бізнесом, якого не було при складанні першого законопроєкту, все ж таки відбувся, і на мій погляд, концептуально Мінцифра врахувала думку індустрії.
У чомусь залишилася при своєму. Але я розумію, що і у Мінцифри є свої зобов’язання, думка депутатського корпусу, Мінфін, зовнішня політика (кредити МВФ і т.д.).
Зараз концепція «Дія.City» виглядає більш чіткою і прийнятною. Поряд з цим законопроєктом вже є конкретні пропозиції щодо змін до податкового законодавства (що є невід’ємною частиною режиму), пропозиції щодо внесення змін до інших нормативно-правових актів України.
Доповнено структуру документа в частині загальних принципів, термінів. Конкретизовано багато принципів та умов набуття та визначення статусу резидента.
Хоча, звичайно, перехідний період і судова практика ще формуватимуть «правила гри», проте вже все здається набагато прозорішим.
Обов’язкова участь у громадській організації (за типом внутрішнього органу самоврядування «Дія.City»), а відповідно і обов’язкові членські внески скасовані. Дуже багато представників індустрії, в тому числі і ми, не надто це підтримували.
З головного — війну за ФОП, прив’язку низки критеріїв до винагороди ФОП виграла Мінцифра. Особисто я вважаю це справедливим. Законопроєкт не містить заборони роботи з ФОП, працюйте, будь ласка.
Однак, будьмо чесними:
- HR відділи шукають працівників, а не контрагентів;
- обладнання передається деяким ФОП не під позику, а як робочий інвентар;
- виконують розробники роботи саме під керівником проєкту, а не на власний ризик.
Я розумію, що перебудувати систему буде нелегко, особливо компаніям-гігантам, але ми повинні називати речі своїми іменами.
Законопроєкт передбачає низку специфічних для нашої індустрії можливостей, як право визначати компенсацію, укладати положення про нерозголошення інформації, вчинення конкурентних дій, непереманювання і т.д. Позитивної судової практики з таких правовідносин наразі майже не існує, і передбачення таких норм дає надію, що ситуація зміниться на краще.
Єдине що, перехідного періоду з ФОП на гіг- і фултайм працівників в 3 роки (як просили деякі представники індустрії) не буде. Плюс це чи мінус — сказати складно.
З негативного. Аудиторський висновок, за скасування якого боровся бізнес (і тут, до речі, була єдина думка з боку бізнес спільноти) залишиться, і компанії зобов’язані будуть підтверджувати критерії резидентства саме цим способом.
Це, ймовірно, стане підставою для зростання цін на послуги, а вони і так недешеві. І цей інструмент, до речі, був запозичений з практики ПВТ (аналогічного режиму Білорусі) з метою забезпечення дотримання резидентами відповідних критеріїв.
Владислав Савченко, президент «Європейської асоціації програмної інженерії»
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
