Жінки в Україні: скільки заробляють та на що витрачають

Щороку у восьмий день весни прекрасна частина людства відзначає своє свято, історичним покликанням якого є нагадування про боротьбу жінок за свої права.

Finance.ua підготував матеріал, аби розповісти читачам цікаві факти про жінок та все, що стосується їхніх фінансів.

Порівняємо зарплати

За даними міжнародного рейтингу гендерної рівності The Global Gender Gap Index 2020 rankings, допоки жодна з країн світу не досягла гендерного рівноправ’я.

Глобальний паритет в оплаті праці ймовірно буде досягнуто лише у 2277 році.

Україна ж у рейтингу посіла 59 місце серед 152 країн. Згідно з даними Всесвітнього економічного форуму, глобальний паритет в оплаті праці ймовірно буде досягнуто лише у 2277 році.

В Україні спостерігається значний розрив зарплат чоловіків та жінок. За даними Держстату, середня зарплата жінок у IV кварталі 2020 року була на рівні 11 558 грн. Такий показник становить 81,4% від середньої заробітної плати чоловіків (14 203 грн).

Однак динаміка свідчить, що за рік розрив у зарплатах жінок та чоловіків потрохи скорочується:

• у III кварталі 2020 року зарплата жінок була 10 409 грн або 78,0% від зарплати чоловіків (13 338 грн);

• у II кварталі 2020 року 9 740 грн або 80,1% від зарплати чоловіків (12 159 грн);

• у I кварталі 2020 року 9 785 грн або 78,7% від зарплати чоловіків (12 438 грн);

• у IV кварталі 2019 року – 9 935 грн або 78,1% від зарплати чоловіків (12 718 грн).

А яка ситуація із гендерним розривом в інших країнах? За даними Міжнародної організації праці, у 2020 році мінімальну заробітну плату або нижче мали 47% опитаних жінок. При цьому зарплату, вищу, ніж мінімальну, отримували 39% респондентів жіночої статі.

Найбільший розрив у середніх зарплатах чоловіків та жінок серед досліджуваних 29 країн світу (за даними Організації економічного співробітництва та розвитку, OECD) у 2019 році було зафіксовано у Кореї – там цей показник сягнув 35,2%. Трохи менший розрив було зафіксовано у Японії (23,5%), Ізраїлі (22,7%) та Фінляндії (18,9%).

Найкраща ситуація щодо різниці у зарплатах чоловіків та жінок – у Колумбії (4%), Бельгії (4,2%), Греції (4,5%) та Норвегії (5%).

Серед країн Європи показники гендерної різниці в оплаті праці станом на 2019 рік наступні:

• Угорщина – 5,1%;
• Італія – 5,6%;
• Польща – 11,5%;
• Франція – 13,7%;
• Словаччина – 13,9%;
• Чехія – 14,7%;
• Австрія – 14,9%;
• Швейцарія – 15,1%;
• Німеччина – 15,3%;
• Великобританія – 16%.

Популярні професії

Ми поцікавилися у провідних порталів із пошуку роботи, які професії зараз найчастіше шукають українські жінки та на які зарплати претендують у майбутніх роботодавців.

За даними work.ua у ТОП – 5 спеціальностей на сайті зазвичай (і навіть за часів карантину – ред.) входять:

• менеджер з продажів;
• бухгалтер;
• водій;
• менеджер по роботі з клієнтами;
• продавець-консультант.

Серед менеджерів з продажів 46% жінок, а серед менеджерів по роботі з клієнтами та продавців-консультантів приблизно по 75%, як і операторів call-центру. А от серед бухгалтерів жінок 93%, в порівнянні з водіями, де жінок — 1%.

Аналітики robota.ua стверджують, що за останні три місяці найбільшу кількість резюме жінки розміщували у рубриці “Торгівля” – 60 544 резюме.

Найпопулярніша професія серед опублікованих там жіночих резюме – продавець-консультант (46 571). Тобто більшу частину всієї рубрики займають саме такі резюме.

Серед інших популярних рубрик, де жінки розміщують резюме, “Адмінперсонал/Водії/Кур’єри” – 34 898 резюме від представниць прекрасної статі за останні три місяці. При цьому найпопулярніша професія – адміністратор офісу/офіс-менеджер (15 116 резюме).

Замикає ТОП – 3 професій, які найчастіше зустрічаються серед резюме українських жінок, – “Продажі телефоном” (14 005 резюме).

Згідно зі статистикою Прозорої Роботи, продавцю-консультанту за останні три місяці найчастіше пропонували зарплату від 9 тис. до 13 тис. грн (за вакансіями). Адміністратору офісу від 10 тис. до 12 тис. грн, а от у продажах телефоном заробити можна найбільше – тут роботодавці найчастіше пропонують від 11 тис. до 15 тис. грн.

Найбільш ”жіночі” професії. Серед професій, які вважають переважно жіночими, експерти work.ua назвали такі: медсестра (97% жінок), менеджер по персоналу (80% жінок), хостес (97%), прибиральниця (99%), майстер манікюру (99%), вчитель (84%), няня (99%). Серед кухарів жінок 45%, а кондитерів 87%.

Зарплатні очікування. За даними work.ua, зарплата, яку жінки вказують в резюме, на 23% нижча, ніж у резюме чоловіків. Також жінки частіше не вказують бажану зарплату взагалі. На зарплату до 10 тис. грн претендує 32% чоловіків і 68% жінок, від 10 тис. грн до 20 тис. грн більш рівні вимоги, претендує 51% чоловіків і 49% жінок, починаючи з зарплати у 20 тис. грн жінки вимагають все менше.

А ось експерти порталу robota.ua, розглянувши резюме, які розміщували жінки на сайті протягом останніх трьох місяців, виявили, що найчастіше їх зарплатні очікування знаходяться на рівні 7-11 тис. грн. На другому місці у представниць прекрасної статі діапазон 15-17 тис. грн.

У чоловіків ситуація дещо інша: вони найчастіше вказують у резюме, що хотіли б отримувати 10-16 тис. грн.На другому ж місці знаходиться діапазон 19-22 тис. грн. Цікаво, що приблизно стільки ж чоловіків просять і меншу зарплату – від 4-10 тис. грн.

Доволі цікаве спостереження: частка жінок в українському ІТ збільшилася в 3 рази за 9 років. Якщо на початку 2012 року в цій сфері жінок було близько 7%, то у 2021 — понад 22%. Кількість спеціалісток в ІТ-індустрії в середньому зростає на 15% щороку. Про це свідчать дані дослідження GlobalLogic.

Спеціалістки в Україні обіймають 40% усіх нетехнічних позицій. Це маркетологині, менеджерки, дизайнерки, бізнес-аналітикині, технічні перекладачки тощо. Серед усіх тестувальників в Україні жінки становлять 33%, а серед розробників індустрії — 8%. Такий же відсоток розробниць у світі. 47% жінок в українському ІT співпрацюють із сервісними компаніями.

Кількість технічних спеціалісток за 3 роки зросла на 12% і складає 45%, тобто майже половину всіх жінок індустрії.

Про жінок у бізнесі

Згідно з нещодавнім дослідженням YouControl, в українських жінок на 25 тис. ФОПів більше. Це означає, що за 10 років жінки ставали підприємицями на 1% частіше.

Якщо брати до уваги лише минулий рік, то частка відкритих ФОПів жінками склала на 5% більше ніж підприємств, відкритих чоловіками. Така тенденція зберігається вже 4 роки поспіль.

За 10 років розрив між кількістю відкритих компаній чоловіками й жінками мало змінювався з року в рік. Проте, все ж невеликі зміни є. Так, у 2010 році розрив складав 40%, у 2015 – 38%, а у 2020 – майже 36%.

У Центрі економічної стратегії кажуть, що жінки частіше реєструються як ФОП (у 90% випадків), аніж ТОВ або ПП, тому що ця форма організації власної справи більше підходить для галузей, в яких жінки хотіли б себе реалізувати.

Це, в першу чергу, сфера послуг: індустрія краси, виготовлення одягу, хендмейд прикрас та домашнього декору. Також ФОП – це легальний фріланс. Жінки заробляють як перекладачки, SMM-менеджерки, позаштатні журналістки, копірайтерки, репетиторки тощо. До того ж ФОП набагато легше зареєструвати та дешевше обслуговувати.

Крім того, збільшилася й кількість жінок-бенефіціарів бізнесу. Зокрема, у Києві станом на кінець лютого 2018 року відсоток жінок-власниць компаній дорівнював 23%, а зараз сягає 26%. У Дніпрі й Одесі три роки тому жінок-бенефіціарів було по 25%, а станом на 2021 рік маємо по 27%. Збільшилася кількість підприємиць і у Львові: було 24% стало 26%. А от у Харкові лише на 1% зросла кількість жінок-власниць бізнесу: з 25% до 26%.

Що з пенсіями?

Спершу трохи про Європу. У 2018 році жінки в Європейському Союзі (ЄС) у віці старше 65 років отримували пенсію, яка в середньому була на 30% нижчою, ніж у чоловіків.

За даними Євростату, найменша гендерна різниця в пенсіях серед країн ЄС в Естонії: тут виплати жінок лише 1% менші, ніж у чоловіків. За нею слідують Данія (7%), Словаччина (8%), Чехія (13%) і Угорщина (16%).

Найбільша різниця спостерігалася в Люксембурзі, де жінки-пенсіонери отримували на 43% менші виплати, ніж чоловіки. Схожа ситуація була й у Мальті (42%), Нідерландах (40%), Австрії (39%), Кіпрі (38%) та Німеччині (37%).

Найбільше гендерний розрив скоротився в Греції (з 37% у 2010 році до 25% у 2018-му), Данії, Бельгії, Словенії та Франції. Але є країни, де він збільшився: на Мальті (з 22% до 42%), у Латвії та Хорватії.

А в Україні? За даними Держстату, на початку 2018 року серед усіх українських пенсіонерів жінки становили дві третини (7,35 млн). А середній розмір пенсії жінок серед усіх категорій пенсіонерів становив 2 133 грн – це на 30% менше, ніж пенсії чоловіків (3 053 грн). Серед новопризначених пенсій у 2017 році гендерний пенсійний розрив був на 10% менший і становив 20%: 1 991 грн — у жінок і 2 480 грн — у чоловіків.

Знак рівності

У 2019 році Всесвітній банк представив дослідження «Жінки, бізнес і закон», у якому назвав країни, яким вдалося досягти гендерної рівності. Дослідники розглядали зміни у законодавстві за останні десять років і чи вплинули вони на права жінок. Країни оцінювали за такими критеріями: оплата праці, працевлаштування, ведення власного бізнесу, управління активами серед жінок, пенсійне забезпечення, свобода пересування, шлюб і діти.

Як виявилося, серед 187 країн лише шість мають повну рівність за гендером: Бельгія, Данія, Франція, Латвія, Люксембург і Швеція. Вони отримали по 100 балів. Трохи менше балів отримали Австрія, Канада, Естонія, Фінляндія, Греція, Ірландія, Португалія, Іспанія і Великобританія.

Україна у рейтингу розмістилася на одній сходинці з Білоруссю і отримала 78,75 бала – дослідники виявили неладне у різниці в зарплатах чоловіків і жінок, пенсійних виплат і умовах, пов’язаних із народженням дітей.

Експерти кажуть, що за десятиліття багато країн рухалися у правильному напрямку. Адже ще десять років тому середній бал у світі становив 70,06. З того часу 131 країна внесла 274 зміни до законодавства щодо гендерної рівності, і нині показник середньої глобальної оцінки зріс до 74,71.

Цікаві факти про законодавство рівності у країнах:

• У Швеції при виборі співробітника на посаду роботодавці повинні керуватись насамперед кваліфікацією і досвідом кандидата, а не приналежності до іншої статі. Серед оголошень місцевих бірж праці ви не побачите таких умов які часто трапляються, зокрема, в Україні: «Потрібен фахівець (…) чоловік, від 25-35 років…». Публічне розміщення таких оголошень є прямим порушенням закону. Антидискримінаційне законодавство зобов’язує створювати рівні умови для чоловіків і жінок на робочих місцях.

• З 1 січня 2019 року компанії Франції повинні звітувати щодо показників, що стосуються зарплат жінок у порівнянні з чоловічими заробітними платами. Фірми, у яких фіксують розрив у зарплатах, отримають три роки на виправлення ситуації або будуть оштрафовані. Аналогічні закони вже діють й в інших країнах, зокрема Великобританії та Іспанії.

• А ще у 2019 у Туманному Альбіоні набула чинності заборона на використання негативних гендерних стереотипів в рекламі. Як стверджують в уряді країни, гендерні стереотипи «обмежують потенціал людей». Наприклад у країні, вважається нормою, якщо в рекламі жінка готує вечерю. З іншого боку, якщо ролик має на увазі, що лише жінки повинні готувати – це негативний стереотип.

• 25 серпня 2020 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України дозволило використовувати фемінітиви у класифікаторі професій. А свого часу у Німеччині через це мало не відбувся мовний скандал: там Мін’юст опублікував проєкт закону про неплатоспроможність та реструктуризацію боргів, де були використані виключно фемінітиви (“працівниця”, “роботодавчиня” тощо). Річ у тому, що у юридичних текстах Німеччини, як правило, використовується чоловічий рід таких слів, як “працівник” або “орендодавець”, щоб позначати як чоловіків, так і жінок. Втім, борці з гендерною дискримінацією кажуть, що від цього створюється враження, що жінки менш важливі.

• Минулого року Міністерство державної служби Франції ледь не оштрафувало владу Парижа на 90 тисяч євро за кадрові рішення. У 2018 році мер Парижа Анна Ідальго призначила керівницями одинадцять жінок, а п’ятьох чоловіків — керівниками, що порушило національний закон від 2013 року, покликаний забезпечити гендерну рівність у сфері зайнятості. Виявилося, що згідно з правилами, на представників однієї статі повинні були доводитися не понад 60% нових призначень на держслужбі. У ході рішень Ідальго 69% робочих місць дісталося жінкам. За це їй “світив” величезний штраф. Однак згодом, у січні 2021 року, міністерка державної служби Франції Амелі де Моншален оголосила про скасування цього штрафу.

Шановні жінки, у цей день редакція Finance.ua надсилає вам найтепліші вітання! Посміхайтеся частіше, даруйте тепло та пам’ятайте, що ви – найкращі!