56
Кращі історії акції "Твори добро з CCloan"
— Особисті фінанси
Дякуємо кожному, хто надіслав нам свої історії про кращий вчинок цього року. Усі ви вже сьогодні отримаєте від CCloan смс з номером персонального сертифіката до мережі магазинів “Сільпо” на 100 гривень.
Ми по-справжньому захоплені кількістю добрих справ, які роблять наші клієнти. І тому вирішили розширити список призових місць! Замість 3 сертифікатів за кращі історії, ми подаруємо 10 на загальну суму 20 000 гривень. Пропонуємо вам також стати частиною цього невеликого проєкту і проголосувати за 3 історії, автори яких отримають сертифікати на 5000 грн, 3000 грн і 2000 грн. Решта 7 осіб отримають сертифікати номіналом 1000 гривень. Щоб проголосувати, прочитайте історії нижче, виберіть 3-ьох фаворитів і вкажіть номери (або авторів історій) в коментарях на Фейсбук.
№1 Історія від Маріанни Шандрігон
Я взяла “шефство” над дворовими безпритульними тваринами. Зараз це 12 котиків. Підгодовую їх. І мені вдалося прилаштувати двох, двох майже дорослих котів. Це здається небагато, але в реальності – це удача, тому що дві тваринки тепер щасливі зі своїми людьми.
№2 Історія від Олександра Воронова
Цього року в нашому регіоні була велика кількість лісових пожеж і ми з друзями організували добровільну пожежну дружину. Ми гасили пожежі і допомагали людям вибратися з потенційно небезпечних місць, а після ліквідації пожеж допомагали розбирати і відновлювати пошкоджені будинки.
№3 Історія від Валерії Петренко
Ми з чоловіком йшли до магазину і побачили, що машина на великій швидкості збила собаку, яка перебігала дорогу. Підняли собаку, відвезли до ветеринарної клініки, там вона пробула до місяця. Оскільки собаку нікуди було прилаштувати, ми вирішили, що вона буде жити з нами. Так ми знайшли нового друга на ім’я Альма.
№4 Історія від Валерії Величанської
Напевно, це найкращий вчинок усіх минулих трьох років, тому що вже три роки поспіль ближче до дня Святого Миколая, я викладаю оголошення в мережі про збір одягу, іграшок і всього-всього, щоб порадувати дітей з дитячих будинків. Адже до кожного малюка повинен прийти Святий Миколай. Шалено радісно на душі дивитися в ці щасливі очі, які виблискують від щастя. Якщо було б в моїх силах, я б кожен дитячий будинок України відвідала. Адже це справжнісіньке щастя робити діток щасливими, чути їхній сміх, бачити блискучі від радості очі. Дуже хотілося б, щоб людей які дарують таку радість у нас з кожним роком ставало все більше і більше, адже це зовсім не складно, а скільки емоцій.
№5 Історія від Галини Ткаченко
Моя історія банальна, але для цих людей це була мрія. Так ось, моя мама і бабуся дуже мріяли побувати на морі. Вони ніколи не були там, все життя працювали, для сім’ї, для дітей, а так і не побували на морі. І ось у 2020 році, я здійснила їхню мрію – звозила на море. Радості не було меж. Це словами не передати, що вони відчували, скільки радості було… Ось така маленька, але для когось дуже велика добра справа.
№6 Історія від Сергія Гульбінаса
Не знаю чому, але один мій вчинок не йде з голови, хоча нічого особливого я не зробив. У нас великий багатоквартирний будинок, в основному живуть люди невеликого достатку. Сусіди мої: звичайна для нашого будинку сім’я, мама хворіє, тато втратив роботу, двоє діток (Колі 8 років, а його сестричці 3). Живуть на мамину пенсію. Я небагатий, звичайний роботяга, сам виховую двох дочок, але іноді під час здачі об’єкта, замовник, якщо йому сподобався ремонт, може розщедритися на премію. Так сталося і 14 жовтня, якраз на Покрову. Господар окрім зарплати дав 300 євро в знак подяки. В голові відразу: алілуя, старшій доньці куплю чоботи модні, а молодшій брекети хороші.
Курю на майданчику, розмірковуючи, яка радість буде у дітей і чую, що хтось торохтить пляшками на поверсі, бачу це сусідська дитина Колюнька тягне пляшки в двох величезних кульках. І тут згадав: 14-го у нього день народження, бідне дитя збирало пляшечки, щоб чимось порадувати маму. Зазвичай в цей день я клав на килимок конверт з сотнею гривень, іноді більше, іноді менше, залежно від фінансової ситуації, підписував для Миколи особисто в руки. Дзвонив і слухав через двері, як раділа дитина: мама, знову прямо на день народження! Ви не уявляєте, яка радість наповнює серце в цю хвилину. А сьогодні я просто забув.
І тут я згадав, як мені в дитинстві хотілося накупити всього чого душа бажає, тому що жили ми бідно і грошей вистачало тільки на необхідне. Швидко спустився вниз в наш магазинчик, підмовив Люсьєн-продавщицю, щоб вона сказала Кольці, що він у них 100-тисячний покупець і може взяти в магазині два повних великих пакунків продуктів, а я потім щойно він вийде все проплачу. Стою, п’ю каву, заходить Коля, перераховує свої гривенки, бере хліб і найдешевше морозиво і збирається виходити. І тут Люська промовляє нашу нісенітницю, у дитини очі округлюються, спочатку не повірив, а коли його переконали почав діловито наповнювати пакети.
Якби ви бачили чек який я оплатив ви б плакали разом зі мною. Там нічого не було вишуканого ні ікри, ні дорогих морепродуктів, нічого, що взяв би я. Там були макарони, цукор, туалетний папір, пральний порошок, 10 зошитів, дві ручки, мило, соняшникова олія та інше дрібне, але потрібне в господарстві. Тільки в кінці він взяв невелику шоколадку, але Люська встигла запхати йому ще кілька штук і повісила йому на шию великий торт. Я не знаю, що він відчував в цей момент, але обличчя світилося від щастя, Господи, як мало нам потрібно для щастя. А чек цей на 639 гривень я досі зберігаю. Ось таке маленьке добре діло у мене вийшло, але радість в серці така велика, що до сих пір зігріває мене.
№7 Історія від Руслана Нестеренко
Мене звуть Руслан, я з невеликого міста України Суми. Мені 23 роки, у мене є хобі це фотозйомка. Цього літа я проводив благодійну акцію на збір коштів на операцію моєму дідусеві. Так вийшло, що йому потрібно було робити операцію на серці. Мій дідусь досить таки популярна особистість в області. Він у мене журналіст, письменник. Петро Андрійович Нестеренко. З 90 тис гривень вдалося зібрати трохи більше 12700 гривень (тільки з фотозйомки). Кожна половина моєї зарплати з основної роботи йшла до тієї суми. В результаті вдалося зібрати все-таки потрібну суму, і він благополучно і далі пише книги та радує нас своїми текстами.
№8 Історія від Дениса Ричка
Одного дня я виграв в лотерею 5000 грн. І коли я їх отримав, вийшовши з будівлі, побачив безхатька, який просив милостиню. Я дав йому невелику частку грошей, коли він побачив ці гроші, то почав плакати і спитав – ви часом не сплутали купюри? На що я відповів – Вам знадобиться більше, чим мені. І вирішив роздати всі гроші нужденним. Далі, коли я йшов, то побачив три бабці, які торгували овочами зі свого городу. Я у них купив всього по трохи і дав “на чай”. Далі хлопці грали на гітарі я і їм дав, і так дійшовши до дому, я все роздав… Коли можеш комусь щось дати, то дай і тобі повернеться добро.
№9 Історія від Марії Продан
Про мій найкращий вчинок хай розкажуть інші, а мені хочеться розповісти про вчинок моєї 11 річної доньки. Вона 8 років займається гімнастикою. Предмети для гімнастики в нас час не дешеві, а їй хотілося новий м’яч. Тому вона збирала на нього гроші і вже після коляд (наколядувала), вибирала в інтернеті. Та сталося так, що важко захворів мій батько її дідусь, на лікування були потрібні великі кошти і вона це чула з дорослих розмов. Свої заощадження одразу запропонувала бабусі, яка, звичайно, відмовилася. Тоді вона почала вимислювати інший спосіб. Бабуся проживає в селі, там пенсію ще приносить поштарка, яка живе по сусідству. Донька зібрала свої заощадження і пішла до неї, попросила, щоб бабусі дали більшу пенсію і віддала свою коробочку із заощадженнями.
№10 Історія від Олега Горлова
Мабуть, кращим вчинком 2020 року я вважаю волонтерську допомогу нашим військовослужбовцям. Спільно з друзями ми зібрали кошти і дитячі малюнки з теплими словами, відправивши їх на схід. Але найбільше пишаюся змогою придбати інвентар і продукти дітям сиротам, які ми відвезли у дитячий будинок, адже діти – це наше майбутнє, а у будинках будучи чесним, завжди потрібна підтримка. Також доволі цікавою була акція, точніше імпровізація – допомогти пенсіонерами. Одного дня ми з друзями зібралися коштами і допомогли людям похилого віку закупити продукти, які їм насправді необхідні, таких щирих очей я не бачив давно.
Посилання на пост з голосуванням за кращу історію!
Хороші вчинки повинні винагороджуватися. Тому CCloan дякує кожному за участь, давайте разом робити цей світ добрішим!
За матеріалами: CCloan
Поділитися новиною
