3577
Юрій Добош: володієте компаніями за кордоном? Є невтішні новини
— Фондовий ринок
Тренд на боротьбу з податковими оптимізаціями не новий в Україні та світі, оскільки уряди усіх країн незадоволені тим, що бізнес вибудовує схеми, внаслідок яких бюджети країн недоотримують кошти.
Що стосується конкретно бюджету України в розрізі 2021 року, то очікуваний дефіцит держбюджету складає 246 мільярдів гривень, що складає близько 5,5% від валового внутрішнього продукту України. Перед податковою України на 2021 рік стоятиме дуже амбітне завдання – спробувати скоротити це величезне відставання.
В період всесвітньої кризи та падіння ВВП в Україні, фіскальні органи здобули декілька дієвих механізмів, за допомогою яких податкова зможе нараховувати податки на прибутки, зароблені українськими бізнесменами за межами України.
Йдеться про імплементацію плану протидії BEPS (Base erosion and Profit Shifting – розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування), який прийнятий у 2020 році в рамках податкової реформи законом 466-ІХ.
Верховна Рада перенесла запуск цього механізму на 1 січня 2022 року, і у бізнесу буде можливість встигнути підготуватися до цих змін.
Однак, беручи до уваги швидкість внесення змін в корпоративні вертикалі, для складних нерезидентських структур року може і не вистачити. Дані правила запроваджують оподаткування резидентів України щодо прибутку іноземних компаній, які ними контролюються.
Тобто, якщо українська контролююча особа (далі – КО) володіє прибутковими контрольованими іноземними компаніями (далі – КІК) за межами України, то повинна буде сплачувати податки в Україні.
Якщо контролююча особа – це фізична особа та податковий резидент України, то вона повинна буде сплатити податки, еквівалентні розміру ПДФО (18%) та військового збору (1,5%), з прибутку компанії нерезидента, якою вона прямо чи опосередковано володіє.
Якщо це юридична особа – сплатити треба буде еквівалент ставки податку на прибуток – 18%.
Дані зміни супроводжуються великою кількістю адміністративної рутини, а саме: повідомлення про набуття/наявність КІК, подання звітів про КІК разом з декларацією з податку на прибуток, і це стосується окремо кожної юридичної особи КІК.
Санкції так само доволі драконівські, і будуть рости разом з анонсованим збільшенням прожиткового мінімуму: неподання звіту про КІК – 100 прожиткових мінімумів (210 200 грн); несвоєчасне подання звіту про КІК – 1 прожитковий мінімум за кожен прострочений день, але не більше 50 днів (105 100 грн); невідображення відомостей про наявні КІК – 3% доходу КІК або 25% скоригованого прибутку, але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожну КІК (до 2 102 000 грн); неподання повідомлення про набуття або припинення участі у КІК – 300 прожиткових мінімумів (630 600 грн).
А у вас КІК?
Правила КІК спрямовані на те, щоб запобігти розмиванню платниками податків своєї податкової бази й переведенню доходів у контрольовані ними компанії, що розташовані у низькоподаткових юрисдикціях.
КІК – це іноземна компанія або іноземне утворення без статусу юридичної особи (наприклад, траст або фонд), контрольована одним або кількома резидентами України.
Іноземну компанію можна буде кваліфікувати як КІК у разі виконання одного з таких тестів:
1). Тест основного контролю.
Іноземна компанія буде вважатися КІК, якщо контролююча особа володіє часткою в такій компанії у розмірі 50 і більше відсотків.
2). Тест допустимого контролю.
Іноземна компанія буде вважатися КІК, якщо фізична особа – резидент України володіє часткою в такій компанії у розмірі 10% і більше відсотків. При цьому, інші фізичні особи – резиденти України мають також володіти частками в цій компанії за умови, що разом сукупні частки резидентів України складають не менше, ніж 50 відсотків.
3). Тест фактичного контролю.
Іноземна компанія буде вважатися КІК, якщо одна або декілька контролюючих осіб будуть здійснювати над нею фактичний контроль. Фактичний контроль пропонують встановлювати у випадках, якщо контролююча особа:
- надає органам управління юридичної особи вказівки зобов’язувального характеру;
- веде перемовини щодо укладання або узгодження основних умов правочинів;
- має довіреність на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи без погодження таких правочинів органами управління на термін більше, ніж один рік;
- здійснює операції за банківськими рахунками юридичної особи або може блокувати такі операції;
- визначається як засновник або бенефіціар юридичної особи під час відкриття її рахунків, якщо тільки така контролююча особа не є засновником трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи;
- визнала самостійно факт здійснення контролю над юридичною особою.
Винятки. Правила КІК не будуть застосовуватися до:
1). Публічних іноземних компаній, акції яких перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. При цьому перелік таких бірж буде встановлюватися Кабінетом Міністрів України;
2). Організацій, що здійснюють благодійну діяльність;
3). Контролюючих осіб з доходом усіх КІК менше 2 мільйонів євро.
Оподаткування прибутку КІК.
Прибуток КІК, пропорційний частці контролюючої особи, буде включатися до її доходу та оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб.
Наприклад, якщо резидент України володіє 50% частки іноземної компанії, то до доходу такого резидента буде включатися 50% прибутку КІК. Така модель прийнята за основу в усіх країнах ОЕСР. До прибутку КІК включатимуться як активні, так і пасивні доходи.
Таким чином досягається принцип нейтральності експорту капіталу, оскільки нівелюються податкові вигоди резидентів України, які виводять свої капітали у низькоподаткові юрисдикції.
Прибуток КІК планують обраховувати відповідно до правил, встановлених у юрисдикції КІК.
Разом з тим, законопроєктом пропонується встановити деякі особливості розрахунку прибутку операцій з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами. Деякі витрати (наприклад, витрати по процентах) також будуть обчислюватися за правилами, встановлених законопроєктом.
В цілому, вищезазначений механізм відповідає вимогам, встановленим у Звіті ОЕСР щодо впровадження Дії 3 плану протидії BEPS. Проте в більшості країн доходи КІК визначаються за правилами юрисдикції контролюючої особи.
Разом з тим, такий прибуток буде звільнятися від оподаткування, якщо у сукупності виконуються наступні умови:
- Україна і юрисдикція КІК уклали договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією;
- виконується одна з наступних умов:
- КІК сплачує корпоративний податок за ефективною ставкою не менше ніж 13%;
- частка пасивних доходів КІК (дивідендів, процентів, роялті тощо) становить не більше 50% загальної суми доходів КІК;
- КІК фактично виконує істотні функції, несе ризики і використовує активи в операціях, які приводять до отримання активних доходів. Під істотними функціями розуміються функції, які б контролююча особа не могла б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення та використання активів КІК.
КІК повинна мати необхідні ресурси для здійснення вказаних функцій (кваліфікований персонал, достатній власний капітал, основні засоби тощо).
Слід зазначити, що правила КІК містять певні механізми, що усувають можливе подвійне оподаткування. Зокрема, оподатковуваний дохід контролюючого особи зменшується на суму податків, сплачених КІК у своїй юрисдикції.
Також якщо КІК отримує дивіденди з України, сума цих дивідендів віднімається з оподатковуваного доходу.
***
Аналіз вищезазначених змін свідчить про те, що податкові органи отримали дуже серйозний інструмент, за допомогою якого вони зможуть донарахувати податки та штрафні санкції великій кількості фізичних та юридичних осіб в Україні.
З позитивних моментів – очікуване перенесення впровадження даних правил дасть змогу підготуватися бізнесу та скористатися усіма інструментами, щоб зменшити наявні ризики, серед яких – безподаткова ліквідація неактивних нерезидентських структур (в редакції законопроєкту відсутній обов’язок сплати військового збору теж) та переформатування активних компаній відповідно до нових правил.
Юрій Добош, партнер Crowe Erfolg Ukraine
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
