2167
Олена Васіна: майбутнє коротких позик
— Кредит&Депозит
Найбільш динамічним сегментом ринку фінпослуг в Україні, навіть незважаючи на кризу, залишається небанківське кредитування. Кількість фінансових компаній в країні за останні три роки зросла на 30%.
Однак 2020-й став непростим для галузі: новий регулятор, посилення вимог, зміни в законодавстві, карантин і “канікули” для позичальників. Якщо раніше ніша позик строком до 30 днів розвивалася, то сьогодні тут відбувається якісна трансформація.
Репутаційний капітал
Мікрофінансові компанії (МФО – ред.) масово почали з’являтися в країні з 2009-го, а послуги з онлайн-мікрокредитування з 2014 року. Відтоді їх кількість і обсяг ринку постійно зростають. Навіть пандемія COVID-19 тільки на час вибила МФО з колії і фінансові компанії вже відвойовують втрачені позиції. Успіх короткострокових позик полягає в легкості, з якою люди беруть кредити. Парадоксальним чином, простота отримання послуги стала одночасно і перевагою, і причиною для критики. Частина клієнтів набирають боргів, не розуміючи розмірів виплат. В результаті галузь мікрокредитування набула неоднозначної репутації.
Негативне сприйняття коротких кредитів створювалося роками зусиллями як окремих компаній, націлених на швидкий прибуток, так і несумлінними позичальниками, які за допомогою скарг регулятору намагаються уникнути виплат. Водночас, споживчі позики залишаються затребуваним продуктом. Не кожен може або хоче звертатися в банк, де оформлення кредиту займає багато часу. Крім того, за даними Державної податкової служби 30% українців офіційно не отримують доходів. Людям без кредитної історії непросто отримати необхідні фінансові послуги.
Цього року фінкомпанії отримали нового регулятора. Національний банк України створив Департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг. У третьому кварталі НБУ отримав 16 тисяч звернень громадян. Найпопулярніші запити стосувалися роботи з мікрокредитами (33,5% звернень) та стягнення боргів (17,7%). Самі фахівці НБУ відзначають, що причина багатьох скарг – низька фінансова грамотність або небажання платити за зобов’язаннями. Варто враховувати, що скарги становлять лише десяті частки відсотка від загальної кількості виданих кредитів, але вони впливають на репутацію галузі.
Незважаючи на суперечливе ставлення до МФО, їхні послуги потрібні людям. Кожен потрапляв в ситуації, коли з’являлися непередбачені витрати, наприклад, ремонт автомобіля або позаплановий похід до стоматолога. При цьому третина українців не мають заощаджень. З початку карантину, за даними ООН, 80% домогосподарств країни втратили доходи. Добробут людей погіршується і їм необхідні доступні фінансові інструменти.
Час змінюватися
Фінансові послуги й недовіра – не сумісні. Тому регулятор і учасники ринку працюють над тим, щоб зробити цей сектор прозорим. З нового року набудуть чинності зміни до законів України, що регулюють галузь. Кредитні договори терміном до одного місяця і розміром не більше однієї мінімальної зарплати потраплять під вимоги закону “Про споживче кредитування”. Фінансові компанії будуть зобов’язані показувати ефективну річну процентну ставку, яка включає всі без винятку витрати клієнта, в договорах, в рекламі і на сайті. Також буде обмежено розмір санкцій – не більше подвійної вартості кредиту.
Посилення стандартів чекає і сферу стягнення проблемної заборгованості. У Верховній Раді зареєстрований законопроект № 4241, який встановлює порядок реєстрації колекторської компанії, вимоги до поведінки з боржниками, а також санкції за порушення. Регулятор створить публічний реєстр колекторських компаній і зможе встановлювати додаткові вимоги до їхніх співробітників. В тому числі, накладати штрафи або вилучати порушника з реєстру. Кредитор також буде зобов’язаний публікувати інформацію про колекторську компанію, з якою працює, на сайті і в відділеннях.
Проблема в тому що люди, яким терміново потрібні гроші, не читають договір і схильні приймати хибні рішення. Кредитори не зацікавлені в зростанні проблемної заборгованості, тому компанії, які входять до Всеукраїнської асоціації фінансових компаній, створили галузевий Кодекс професійної етики для захисту своїх клієнтів і стежать за його дотриманням.
Крім того, Національний банк вирішив зробити публічною інформацію про осіб, які набули істотну участь у фінустанові. В результаті всіх ініціатив регулятора та уряду галузь коротких позик стане більш цивілізованою і прозорою: споживач отримує повну інформацію про послугу і кредитора, а НБУ контролює звітність і структуру власності компаній. Не всі з них зможуть перебудувати бізнес-процеси під нові вимоги, особливо в умовах кризи. Так, кількість фінансових компаній в ІІІ кварталі скоротилася на 13 установ – до 1025. Однак зміни необхідні і це розуміють учасники процесу.
Клієнт завжди правий
Галузь якісно перебудовується: безвідповідальні кредитори закриваються, а діючі компанії змінюють ідеологію роботи з клієнтом. Однак на рівні споживача послуг також необхідні зміни. Серед позичальників є ті, хто несерйозно ставиться до взятих зобов’язань. У мережі чимало юристів, які дають поради, як не платити борги. Найчастіше, такі консультації обходяться дорожче, ніж обслуговування самого кредиту. Однак, щоб люди це розуміли, необхідно навчити їх правильно користуватися фінпослугами. Якщо вони зможуть рахувати витрати на обслуговування позики, то не купуватимуть послуги, які їм не по кишені. Тому Нацбанк сьогодні працює над стратегією щодо підвищення фінансової грамотності.
Мікропозики – одна з найстаріших моделей кредитування в історії фінансових послуг. Попит на них в тій чи іншій формі був завжди і не варто очікувати, що вони зникнуть найближчим часом. Якби традиційні фінустанови могли закрити потребу в таких кредитах, то небанківське кредитування не розвивалося б. Однак майбутнє галузі залежить від того, наскільки цивілізованим, прозорим і зрозумілим для користувача зможуть зробити цей ринок його учасники. Пандемія COVID-19 ускладнює ситуацію: доходи фінкомпаній і їхніх клієнтів падають, зростає портфель проблемної заборгованості, а “кредитні канікули” – тимчасове відкладення неминучих проблем. В таких умовах бізнесу доводиться зосереджувати зусилля на виживанні, а не на інвестуванні в розвиток.
Один із способів знизити обсяги проблемних кредитів – це зменшити ризики завдяки автоматизованому скорингу і більш ефективній верифікації користувачів. НБУ вводить нові вимоги до ідентифікації клієнтів, йде обговорення цих правил з бізнесом. Зі свого боку фінансові компанії впроваджують системи скорингу на основі штучного інтелекту, використовують додаткові дані і автоматизують процес обслуговування клієнтів. Нові технології скорочують операційні витрати, а інтерфейси для позичальників стають інтуїтивно зрозумілими. Все це призводить до того, що ринок знаходить баланс, який влаштовує всі сторони. Позичальники отримують кращі умови, а кредитори знижують збитки.
Галузь мікрофінансування в Україні змінюється як в результаті запланованих дій регулятора, так і під тиском інших обставин. Коронавірус змусив кредиторів переоцінити ризики і уважніше вивчати клієнтів. Споживачі стали обережнішими у виборі послуг. Крім того, фінансові компанії відзначають приплив нових користувачів, які вперше в кризу звернулися за небанківськими позиками. Наступного року ми побачимо якісно інший ландшафт ринку фінпослуг.
Олена Васіна, фахівець з комунікацій фінансової групи Bredley Holding
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
