1317
Капітал банків стане трирівневим - вимоги МВФ
— Казна та Політика
“Банківський” законопроект, який від України вимагає прийняти МВФ, вводить низку важливих змін, що стосуються як функціонування банків, так і повноважень регулятора.
Про майбутні новації розповіла виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова в коментарі UBR.ua.
Зокрема, зміни стосуються нової структури капіталу, корпоративного управління і вимог до керівників, правил розкриття банківської таємниці, нагляду Національного банку тощо.
Згідно з поданим до Раду документом, структура капіталу фактично стає трирівневою і складатиметься з:
- основного капіталу 1 рівня;
- додаткового капіталу 1 рівня;
- капіталу 2 рівня.
При цьому на рівні закону визначено раніше впроваджений Нацбанком інструмент з умовами списання/конверсії, який буде входити в додатковий капітал 1 рівня та дозволяє здійснювати обмін зобов’язань на акції в разі недостатності капіталу.
Також в законопроекті відображено розпочате регулятором поступове впровадження буферів капіталу, які формуються понад значення нормативу достатності капіталу і фактично є додатковим механізмом забезпечення платоспроможності банків.
“Позитивний ефект змін очевидний, адже стабільна робота банківської установи при реалізації кризових явищ – це не лише запорука спокою вкладників, а й можливість отримання фінансування для бізнесу і споживачів”, – каже Олена Коробкова.
Крім іншого, законопроектом врегульовані найважливіші питання про правила розкриття банківської таємниці. Зокрема, нарешті може бути введено очевидне, але на практиці проблемне становище щодо пріоритету закону “Про банки і банківську діяльність” при визначенні правил розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.
“Зазначена норма забезпечує єдиний постійний підхід щодо розкриття банківської таємниці і дозволить клієнтам банків чітко усвідомлювати межі збереження банківської таємниці”, – зауважила нам Олена Коробкова.
Серед нововведень корпоративного управління банків дискусію серед банків викликає норма, яка встановлює, що головою комітету з питань аудиту (аудиторського комітету), комітету з управління ризиками та комітету з питань винагород системно важливого банку повинен бути призначений незалежний директор.
Наприклад, досвід європейських країн показує, що такі вимоги не є обов’язковими.
“Введення незалежних директорів пояснюється ефективністю залучення професійних фахівців з незалежними поглядами, які забезпечують довіру зовнішніх контрагентів банку. Запропоновані нововведення певною мірою обмежують повноваження акціонера, що посягають на можливість акціонера реалізовувати своєчасну політику запобігання неплатоспроможності банку з огляду на те, що відповідальність за підтримання регулятивного капіталу на достатньому рівні є обов’язком саме акціонерів – власників істотної участі”, – говорить Олена Коробкова.
З урахуванням посилення наглядових можливостей Національного банку, вдосконалення вимог до системи управління ризиками та капіталу, вимоги про незалежність членів ради – глав комітету з питань аудиту (аудиторського комітету), комітету з управління ризиками та комітету з питань винагород виглядають необґрунтованим обмеженням участі в управлінні банком акціонера, вважають банкіри.
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
Також за темою
Борги теплокомуненерго зросли на 20 млрд грн за зиму
Надходження єдиного внеску у першому кварталі 2026 року зросли на 17,2%
За перший квартал мережі АЗС збільшили сплату податків до 3,7 млрд грн
Хто має право не сплачувати податок на прибуток (вимоги)
Мадяр натякнув, що не блокуватиме виділення Україні 90 млрд євро
ЄС прагне розблокувати кредит для України на 90 млрд євро після поразки Орбана
