1295
Капітал банків стане трирівневим - вимоги МВФ
— Казна та Політика
“Банківський” законопроект, який від України вимагає прийняти МВФ, вводить низку важливих змін, що стосуються як функціонування банків, так і повноважень регулятора.
Про майбутні новації розповіла виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова в коментарі UBR.ua.
Зокрема, зміни стосуються нової структури капіталу, корпоративного управління і вимог до керівників, правил розкриття банківської таємниці, нагляду Національного банку тощо.
Згідно з поданим до Раду документом, структура капіталу фактично стає трирівневою і складатиметься з:
- основного капіталу 1 рівня;
- додаткового капіталу 1 рівня;
- капіталу 2 рівня.
При цьому на рівні закону визначено раніше впроваджений Нацбанком інструмент з умовами списання/конверсії, який буде входити в додатковий капітал 1 рівня та дозволяє здійснювати обмін зобов’язань на акції в разі недостатності капіталу.
Також в законопроекті відображено розпочате регулятором поступове впровадження буферів капіталу, які формуються понад значення нормативу достатності капіталу і фактично є додатковим механізмом забезпечення платоспроможності банків.
“Позитивний ефект змін очевидний, адже стабільна робота банківської установи при реалізації кризових явищ – це не лише запорука спокою вкладників, а й можливість отримання фінансування для бізнесу і споживачів”, – каже Олена Коробкова.
Крім іншого, законопроектом врегульовані найважливіші питання про правила розкриття банківської таємниці. Зокрема, нарешті може бути введено очевидне, але на практиці проблемне становище щодо пріоритету закону “Про банки і банківську діяльність” при визначенні правил розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.
“Зазначена норма забезпечує єдиний постійний підхід щодо розкриття банківської таємниці і дозволить клієнтам банків чітко усвідомлювати межі збереження банківської таємниці”, – зауважила нам Олена Коробкова.
Серед нововведень корпоративного управління банків дискусію серед банків викликає норма, яка встановлює, що головою комітету з питань аудиту (аудиторського комітету), комітету з управління ризиками та комітету з питань винагород системно важливого банку повинен бути призначений незалежний директор.
Наприклад, досвід європейських країн показує, що такі вимоги не є обов’язковими.
“Введення незалежних директорів пояснюється ефективністю залучення професійних фахівців з незалежними поглядами, які забезпечують довіру зовнішніх контрагентів банку. Запропоновані нововведення певною мірою обмежують повноваження акціонера, що посягають на можливість акціонера реалізовувати своєчасну політику запобігання неплатоспроможності банку з огляду на те, що відповідальність за підтримання регулятивного капіталу на достатньому рівні є обов’язком саме акціонерів – власників істотної участі”, – говорить Олена Коробкова.
З урахуванням посилення наглядових можливостей Національного банку, вдосконалення вимог до системи управління ризиками та капіталу, вимоги про незалежність членів ради – глав комітету з питань аудиту (аудиторського комітету), комітету з управління ризиками та комітету з питань винагород виглядають необґрунтованим обмеженням участі в управлінні банком акціонера, вважають банкіри.
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
