Рожкова розповіла, яка доля чекає на МФО і колекторські компанії
У Києві проходить MFO summit 2020 – щорічний профільний захід про бізнес, стратегію, джерела прибутку, тренди, ризики і технології в мікрофінансуванні.
Як розповів Іван Євтушенко, генеральний директор компанії Treeum (портали Finance.ua і Minfin.com.ua), цей саміт – це продовження допомоги і дослідження ринку мікрофінансування в 2020 році.
«За час карантину провели вже три безкоштовні онлайн вебінари, які були присвячені ринку МФО. Наша мета – щоб досвідчені спікери ділилися досвідом, розповіли про бачення, як долати проблеми, з якими зіткнувся ринок. Важливо об’єднати лідерів ринку, почути позицію регулятора, проаналізувати і обговорити нововведення і ключові дані», – зазначив генеральний директор компанії Treeum.
Одним зі спікерів форуму виступила і заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.
За її словами, ті зміни, які принесла коронакриза в операційні моделі та комунікації, з одного боку, ускладнили життя, але з іншого — стали серйозним стимулом до розвитку та встановлення нових технологій у фінансовому секторі. Тим більше, що з 1 липня є істотні зміни.
«1 липня НБУ офіційно став регулятором небанківського фінансового сектору, хоча взаємодіяти ми почали ще 2 роки тому. За цей час ми як регулятор дуже багато чого навчилися від МФО. Варто відзначити, що сегмент небанківського фінсектору — це найбільш динамічний сегмент. По-перше, за останні 3 роки кількість таких компаній зросла майже на 30%. По-друге, МФО активно впроваджують різні новітні підходи і збільшують кредитні портфелі», – зазначила заступниця голови НБУ.
При цьому Рожкова підкреслює, що на ринку повинен бути баланс.
«З одного боку, на ринку можна спостерігати зростання проблемних портфелів через пандемію, і регулятор розуміє, що це фактично втрати капіталу компаній. З іншого – НБУ фіксує напружену ситуацію на ринку стягнення проблемних боргів», – говорить Рожкова.
За її словами, разом зі сплітом НБУ отримав мандат захисту прав споживачів фінпослуг. І за останній місяць регулятор зіткнувся з приблизно 1 тис. скарг, з них 80% — на фінкомпанії. Більшість скарг на методи і механізми стягнення проблемної заборгованості.
Чому не платять? В першу чергу, через коронакризу, впевнена Рожкова.
“Люди не працювали, не отримували зарплату, частина втратила роботу повністю або частково. Але велика частина проблеми – це те, що звертаючись за споживчим кредитом, більшість людей не усвідомлює умови, на яких вони цю позику беруть. Люди не розуміють вартість цієї послуги, не розуміють механізмів стягнення», – говорить Рожкова.
Що з цим планує робити НБУ? Нацбанк розробив ряд рекомендацій для банків, і зараз ці закони вже набули чинності. Йдеться і про вимоги до реклами, і до інформації, яка надається споживачеві, коли банк надає кредит, тощо. Подібні речі зараз розробляються і для МФО.
“МФО чекає та сама доля, що і банки: їм належить привести у відповідність договори та документи і уніфікувати їх до того виду, щоб люди розуміли, на яких умовах вони отримують позику. Це допоможе позбутися головного болю і багатьом МФО. Не буде стільки скарг на самі фінкомпанії та колекторські організації”, – впевнена Рожкова.
Другим напрямком буде робота над підвищенням фінансової грамотності споживачів. У Нацбанку планують навчити людей правильно рахувати і читати умови кредитування.
Ще одним обов’язковим напрямом буде вдосконалення діяльності колекторських компаній. Зараз, за словами Рожкової, напрацьовуються зміни до Закону «Про споживче кредитування». Такий крок є важливим через “антигуманні” методи, які використовують деякі колектори. Також Зараз на фінальному етапі перебувають методичні рекомендації для колекторів.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною