В Україні створять Бюро економічної безпеки: чим займатиметься
Верховна Рада ухвалила першому читанні та прийняла за основу законопроєкт №3087 про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ). Воно розслідуватиме злочини у сфері державних фінансів та замінить податкову міліцію.
Рішення на засіданні у четвер, 3 вересня, підтримали 245 депутатів.
“Метою законопроєкту є розділення сервісної та правоохоронної функцій податкової служби, ліквідація податкової міліції, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері фінансів, усунення дублювання їх функцій та створення Бюро економічної безпеки (БЕБ)”, – йдеться у пояснювальній записці.
Головне про Бюро економічної безпеки:
- максимальна чисельність – 3000 осіб;
- директор БЕБ та його заступники будуть обиратись на конкурсній основі;
- детективам цього відомства хочуть дати повноваження для здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування злочинів. Крім того, їм хочуть забезпечити доступ до державних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних;
- передбачено ліквідацію податкової міліції, а також підрозділів контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.
Які злочини розслідуватиме БЕБ:
- незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів;
- підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців;
- протидія законній господарській діяльності;
- ухилення від сплати податків, зборів;
- ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- доведення банку до неплатоспроможності;
- доведення до банкрутства;
- порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності;
- фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації;
- шахрайство з фінансовими ресурсами;
- маніпулювання на фондовому ринку;
- підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів;
- порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
- виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів;
- незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару;
- незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю;
- розголошення комерційної або банківської таємниці;
- незаконне використання інсайдерської інформації;
- приховування інформації про діяльність емітента;
- незаконну приватизацію державного, комунального майна;
- привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у разі, якщо предметом злочину є майно державної чи комунальної власності, або майно державного чи місцевих бюджетів, державних цільових фондів;
- протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації;
- нецільове використання бюджетних коштів;
- видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону.
За матеріалами: Обозреватель
Поділитися новиною