2353
Ірина Кальницька: які ще зміни приніс закон про роботу електронного кабінету та спрощення роботи ФОП
— Особисті фінанси
8 серпня 2020 року було прийнято закон, яким внесено чергові зміни до Податкового Кодексу України в частині положень імплементації плану БЕПС.
Мова йде про Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (надалі – «Закон»), положення якого вже частково вступили в дію. Деякі зміни наберуть чинності в листопаді 2020 року або 1 січня 2021 року.
Цікаво, що назва Закону не зовсім відповідає його змісту. Так, крім згаданих у назві новацій, Закон також дещо змінює та удосконалює широко відомий Закон України № 466-IX щодо внесення змін до Податкового кодексу України.
Що саме змінилося?
Варто звернути увагу на декілька важливих моментів.
1). Уточнено положення щодо податкових наслідків ліквідації контрольованих іноземних компаній для фізичних осіб. Нова редакція Перехідних положень Податкового кодексу передбачає, що тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи, отримані фізичною особою внаслідок ліквідації іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи у разі, якщо:
- процедура ліквідації такої іноземної юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року;
- ця процедура завершена не пізніше 31 грудня 2021 року.
Тобто усунуто неузгодження щодо строків початку процедури ліквідації, які були в попередній редакції Закону 466 – IX. Дана зміна є досить важливою, враховуючи складність та неоднозначність положень ПК України щодо контрольованих іноземних компаній.
2). Деякі зміни стосуються оподаткування доходів нерезидентів від відчуження нерухомості в Україні. Так, податком на репатріацію оподатковуватимуться не лише доходи від відчуження інвестиційних активів іноземних компаній (за певних умов), а й операції з відчуження нерезидентом інвестиційного активу української компанії за таких умов:
- вартість відповідного інвестиційного активу на 50% і більше утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні;
- це нерухоме майно належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.
Тобто, останню законну можливість продати українську нерухомість без сплати податку через продаж корпоративних прав виключили. Відтепер при продажі української нерухомості на рівні нерезидентів через продаж корпоративних прав також необхідно буде сплачувати податки в Україні.
3). З 1 січня 2021 року саме нерезиденти повинні ставати на облік в контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво.
Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування. У попередній редакції такі правила стосувалися саме постійного представництва, а не безпосередньо нерезидента.
4). Закон встановлює, що авансові внески з податку на прибуток не справляються/не нараховуються на суми операцій з виплати так званих «конструктивних дивідендів», тобто виплат, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів (перелік таких виплат був встановлений Законом № 466-ІХ). Правило набере чинності 1 січня 2021 року.
***
Впевнена, що вказані зміни є неостанніми, адже Закон № 466-ІХ містить ще багато суперечностей, що можуть бути трактовані не на користь платників податків. Наразі у Верховній Раді вже надано для ознайомлення законопроект, яким строки вступу в дію правил КІК пропонується перенести на 2022 рік.
Впевнена, що вказані зміни є неостанніми, адже Закон № 466-ІХ містить ще багато суперечностей, що можуть бути трактовані не на користь платників податків. Наразі у Верховній Раді вже надано для ознайомлення законопроект, яким строки вступу в дію правил КІК пропонується перенести на 2022 рік.
Ірина Кальницька, партнер юридичної фірми GOLAW, адвокат
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
