ПРОМО
Небанківський фінансовий сектор - перспективна ніша для представників малого та середнього бізнесу
— Особисті фінанси
659
Сергій Позняк – власник і генеральний директор групи компаній FGK Financial Україна, співінвестор проекту Бізнес 100. Фінанасовій та інвестиційний експерт з 20-річним досвідом. Засновник компаній Finstream і Cronvest – лідерів в сегменті альтернативних фінансових установ, які мають досвід імпакт-інвестицій.
Про перспективи розвитку небанківського фінсектору в Україні і про те, що це принесе бізнесу, країні і кожному українцю розповів власник і генеральний директор групи компаній FGK Financial, спікер Форуму «МСП Перезавантаження 2020» Сергій Позняк.
Ніша небанківського фінансового сектору, всупереч дефіциту кредитних ресурсів для української економіки і громадян, практично порожня. Але при підготовці якісної законодавчої бази та розвитку небанківського фінсектору відкриються можливості залучення фінансування для малого та середнього бізнесу у розмірах до 200 млрд грн. Отже, що ж таке небанківський фінансовий сектор і як він може вплинути на економіку та фінансове становище кожного українця?
В умовах кризи та пандемії – це фактично єдина можливість для підприємців розвиватися і розширюватися. Іноземні інвестори не готові йти на допомогу українським підприємцям. Сьогодні кожен сам за себе, і прийнявши це, ми зрозуміємо, що вихід є, і інвестор в нашій країні також є. Ним може стати кожен з нас.
Ми багато чуємо про розвиток економіки. Але зрозуміти реальні досягнення можна, відповівши на два простих питання. Чи є у людей гроші на придбання тих чи інших товарів? Чи може бізнес отримати доступ до капіталу, щоб ефективно інвестувати?
Про гроші і кредити
А тепер про все по порядку. Гроші у українців є. Здивовані? Так, вони рідко скеровують їх в реальний сектор економіки, відмовляючи собі у всіляких благах. Попри це, експерти оцінюють заощадження українців мінімум в 300-500 млрд гривень. Цей величезний капітал, як-то кажуть, «зашитий в матраци». Заощадження не використовуються для створення доданої вартості, не працюють на економіку і з часом знецінюються.
А тепер про все по порядку. Гроші у українців є. Здивовані? Так, вони рідко скеровують їх в реальний сектор економіки, відмовляючи собі у всіляких благах. Попри це, експерти оцінюють заощадження українців мінімум в 300-500 млрд гривень. Цей величезний капітал, як-то кажуть, «зашитий в матраци». Заощадження не використовуються для створення доданої вартості, не працюють на економіку і з часом знецінюються.
Зберігати гроші «під подушкою», а не у фінансових установах люди вважають за краще через недовіру до національної банківської системи як такої, яка продемонструвала різке зростання після її «очищення» в 2014-2016 роках. Всі пам’ятають, як банки ліквідували буквально зі швидкістю світла. Разом з ними зникали і гроші на рахунках юридичних і фізичних осіб. Практично 100 комерційних фінустанов, серед яких були і системоутворюючі банки, зникли. Цей процес спровокував ланцюг взаємних неплатежів. Хтось не зміг розрахуватися за поставлені товари та послуги, інші виявилися неспроможні погасити боргові зобов’язання.
І ось ми підійшли до другого питання – чи має малий та середній бізнес можливість кредитуватися в наших банках. Перший нюанс – а чи ризикне? Непродумане реформування банківської системи спричинило кілька хвиль банкрутств підприємців. Та й кількість тих фінустанов, що пережили реформу 2014-2016 років, не покриває всіх потреб економіки – вони фізично не здатні стати драйвером прискорення економічного зростання.
Другий нюанс – це вартість кредитів. Вона надзвичайно висока, навіть попри те, що Національний банк за останні півтора року кілька разів знижував облікову ставку. Україні все ще далеко до розвинених ринків у питанні вартості кредитних ресурсів. Для розуміння ситуації, сьогодні в Польщі базова ставка регулятора складає 0,1%, в США – 0-0,25%. В Японії та Швейцарії ставки від’ємні – мінус 0,1% і мінус 0,75% відповідно. Говорити про економічне диво за чинної вартості кредитів в Україні не доводиться, не кажучи вже про довіру підприємців до самої банківської сфери.
Таким чином ми отримуємо замкнене коло, образно висловлюючись, таке собі болото, яке утворюється знову й знову. І щоб водойма не загинула, в ній необхідно відновити проточність, створити певний рух. У випадку з економікою те саме. Поява в ній позитивної динаміки безпосередньо залежить від попиту і пропозиції. Перше необхідно активізувати, а ось друге – створити.
Виграють усі
Тут ми приходимо до того, що фінансова система країни повинна стати конкурентною. Адже саме через дисбаланс між банківським та небанківським сектором ми сьогодні маємо найдорожчий і малодоступний кредитний ресурс. І це тоді, коли в світі половина фінансового сектору представлена саме небанківськими установами. Це і пенсійні фонди,і інвестиційні фонди, і компанії з управління активами, і страхові компанії, і багато іншого.
Саме небанківський фінсектор може надати малому і середньому бізнесу інвестиції в потрібному обсязі, в потрібні терміни і на прийнятних умовах. Головна перевага – це індивідуальний підхід у формуванні адаптивних графіків як погашення кредиту, так і отримання траншів фінансування. На другому місці, звичайно ж, швидкість прийняття рішення та отримання коштів, яка у компетентних небанківських фінустанов не перевищує 2-3-х днів. І все це на стабільних умовах, не дивлячись на жодні кризи.
Розвиток небанківських фінустанов в нашій державі призведе до зниження вартості кредитних ресурсів для бізнесу. Ринкова конкуренція та підвищення довіри всіх зацікавлених сторін стане базисом для здешевлення кредитів. Мова йде про довіру як з боку внутрішнього інвестора – населення, у якого заощадження, як ми зазначали вище, «зашиті в матраци». Так і з боку великих міжнародних фінансових інституцій, які готові фонувати профільні локальні фінустанови для кредитування малого і середнього бізнесу, яким переважно недоступні банківські ресурси.
Створення конкурентного фінансового ринку з широким небанківським сектором дозволить підприємцям отримувати доступні кредити для виробництва товарів і послуг, а українцям – для їхнього споживання. Виграють від цього однозначно всі – і громадяни, і бізнес, і держава.
Все це, сподіваюсь, чекає нас в майбутньому. А про те, як малому і середньому бізнесу отримати фінансування вже сьогодні – детально поговоримо 4 вересня на Форумі «МСП Перезавантаження 2020», який відбудеться в інноваційному парку UNIT.City.
Дізнатися більше про Форум МСП «Перезавантаження 2020» та стати його учасником можна перейшовши за посиланням.
За матеріалами:
Поділитися новиною
