702
Олександра Ткаченко: Текстиль і "цифра". Чи можливо їх поєднати?
— Фондовий ринок
Цьогорічні непередбачувані обставини сколихнули світову економіку. Тотальний карантин спричинив негативні економічні наслідки: від збільшення витрат виробництв та нереалізованої продукції до закриття об’єктів роздрібної торгівлі та послуг.
Під значним тиском опинились й виробництва, які використовують імпортну продукцію у своїй діяльності. До таких належить і текстильна промисловість. Її основними проблемами в період пандемії виявились нелокалізоване виробництво та неможливість забезпечення його безперебійності, що призвело до значних витрат виробництва.
Відповідно у виробників виникли запитання: як можна забезпечити безперебійність діяльності? Які для цього є інструменти? Оскільки цифровізація стала розв’язанням проблеми для багатьох текстильних виробництв у світі.
Цифровізація як метод оптимізації виробництва
Загалом традиційне текстильне виробництво є трудомістким багатоетапним процесом, яке спричиняє велику кількість залишків продукції через неможливість персоналізації.
Текстильна промисловість характеризується довгим виробничо-збутовим процесом, який ускладнюється використанням ротаційних систем. Вони спричиняють негнучкість великих виробництв, які радше виготовлять забагато тканини та продадуть надлишок чи зберігатимуть її про всяк випадок.
Новою можливістю для бізнесу, яка здатна розв’язати зазначені проблеми, — є цифровізація. Вона дозволяє виробникам використовувати тканину локального виробництва, що зменшує логістичні витрати та забезпечує безперервність діяльності.
Так, виробник може не замовляти принтовану тканину з-за кордону, а натомість використовувати звичайну білу тканину локального виробництва. Тканина підбирається відповідного складу, залежно від вподобань покупців, і за допомогою цифрового обладнання наноситься принт.
Залежно від технології, що використовуються при нанесенні зображення на текстиль, цифровий текстильний друк можна поділити на прямий та сублімаційний.
Прямий друк передбачає нанесення принта безпосередньо на готовий товар (наприклад, на футболку, сумку тощо) або одразу на тканину. В Україні цей напрямок текстильного цифрового друку набуває популярності, особливо для друку на футболках.
Більш широко використовується сублімаційний друк. Він передбачає нанесення принта на спеціальний папір, який під дією температури переносять безпосередньо на тканину. Популярність сублімаційного друку зумовлена універсальністю рішення, яке дозволяє друкувати як суцільні метражі, так i лекала для крою.
Примітно, що завдяки оптимальній вартості обладнання, собівартості друку квадратного метра тканини та собівартості рішення досягається низький поріг входу у даний бізнес. Окупність інвестицій такого рішення складає від 1 до 3 років (залежно від об’ємів друку). Основна вимога до сублімаційної технології друку — це друк на тканинах з вмістом поліестеру.
Цифрова техніка у світовій текстильній промисловості досить стрімко набуває популярності. Так, на сьогодні друкований текстиль складає близько п’ятої частини загального виробництва текстилю, а щодня друкується близько 15 млрд метрів тканини.
На додаток, дослідження показують, що вже до 2029 року загальна вартість впроваджених цифрових рішень для текстильного друку у світі складатиме понад 8 млрд дол. США, а процес прямого друку на текстилі генеруватиме понад 50% загальних прибутків протягом майбутнього десятиліття.
Використання так званого індустріального Інтернету речей (IIoT) також дозволяє значно оптимізувати процеси виробництва. З його допомогою можна здійснювати моніторинг діяльності, передбачувати аварії та своєчасно готувати деталі для заміни.
Поняття індустріального Інтернету речей безпосередньо пов’язане з поняттям Big Data, необхідним для обробки великої кількості даних. Така діджиталізація виробничих процесів дозволить уникнути помилок, спричинених людським фактором, та швидше й ефективніше здійснювати рутинні процеси, а управління в такому випадку здійснюватиме менеджер за допомогою планшету чи навіть смартфону.
Цифровізація як метод персоналізації продукції
Для цифрової техніки не обов’язково принтувати за один раз велику кількість тканини, оскільки її легше підлаштовувати під виробництво. Тому можна спершу вивчити попит на продукцію, а вже потім “додрукувати” принт на одязі відповідного розміру, фасону тощо.
Такий процес можна пояснити на прикладі досвіду британської компанії T-Shirt and Sons, яка за допомогою цифрового принтера виготовляє 40 тис. принтованих футболок щотижня. Саме цифрові технології стали тим елементом, який дозволив здійснювати друк на вимогу та досягти високої рентабельності інвестицій. Стала можливою зміна будь-якої деталі на кожній окремій футболці та друк, наприклад, одного фасону футболки у шести розмірах (або, наприклад, іменних футболок з однаковим принтом).
Наприклад, в результаті цифрового прямого друку Epson на футболках можна отримати дійсно яскравий та якісний принт всього за 28 секунд (зображення формату А4). Мінімальна площа приміщення, необхідна для організації такого виробництва, складає лише 4 кв. м, що дозволяє розгорнути таке виробництва навіть у невеликому магазині та відкрити свій власний малий бізнес.
Цифрове обладнання також дозволяє створити неповторні образи із винятковими принтами.
На фото приклади спільного проєкту Epson разом із Ukrainian Fashion Week під назвою «Epson Digital Fashion»
Цифровізація як метод зменшення негативного впливу на довкілля
Цифровізація текстильної галузі дозволяє також зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. Сьогодні фаст-фешн зумовлює викиди вуглекислого газу (10% від всього продукованого CO2) та забруднення води (20% від усієї забрудненої виробництвами води) UNEP.
А промислове використання цифрового обладнання дозволяє зменшити викиди СО2 зі 139 до 86 кг та обсяги використання води на 27% (внутрішні дані Epson стосуються порівняння друку 1000 м тканини на цифрових принтерах серії Monna Lisa та ротаційним способом друку – ред.).
У порівнянні, людина за рік продукує 18,5 т вуглецю, використовуючи електроенергію, різні види транспорту тощо, а стандартна лампа потужністю 100 Вт за рік продукує 63 кг CO2. Щорічне світове виробництво тканини складає десятки мільйонів кв. м, а тому цифровізація галузі зменшить викиди CO2 на сотні тон.
Використання цифрових технологій в текстильній промисловості також є більш безпечним для здоров’я. Зокрема для технології сублімаційного друку Epson використовуються чорнила, які є безпечними як для дорослих, так і для дітей.
Олександра Ткаченко, старший менеджер «Представництво Epson Europe B.V.» в Україні
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
