623
Голова ради НБУ дав оцінку прогнозу розвитку України до 2023 року
— Казна та Політика
Прогноз уряду з економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки в цілому є більш оптимістичним порівняно з прогнозами Міжнародного валютного фонду і Нацбанку, і, ймовірно, спрямований на створення достатньої економічної бази для розрахунку держбюджету на 2021 рік.
Про це написав голова ради НБУ Богдан Данилишин у Facebook.
Зростання реального ВВП в 2021 році на 4,6% (4,3% і 4,7% в 2022-2023 роках) здається оптимістичним, незважаючи на те, що внутрішній попит (частка кінцевих споживчих витрат домогосподарств у ВВП в 2019 році становила 74%), ймовірно, буде залишатися пригніченим.
За словами Голови Ради НБУ, аргументом на користь припущення про стриманість внутрішнього попиту протягом наступних років є негативна норма заощаджень населення (-1,4% в 2019 році і -6% в І кварталі 2020 року), яка в разі зростання доходів українців в 2021-2023 роках буде “прагнути” до відновлення “природного” рівня (близько 12%).
“Для порівняння: консенсус-прогноз Мінекономіки (квітень 2020 р.) передбачає більш повільне відновлення зростання в 2021 році (на 2,4%) і більш низьку інфляцію (5,9%). Зростання ВВП, згідно з прогнозом уряду, на 4%+ в 2021-2023 рр. вище, ніж показник потенційного зростання ВВП, який розраховується Національним банком (4%). Зростання ВВП перевищує 4%, веде до збільшення виплат за ВВП-варрантами згідно з умовами реструктуризації зовнішнього боргу 2015 року”, – зазначив Данилишин.
Підтримку зростанню реального ВВП може надати збільшення внутрішнього попиту внаслідок зростання соціальних стандартів: заплановане зростання мінімальної зарплати до 6 тис. грн з 1 січня 2021-го і до 6,5 тис. грн з 1 липня 2021 року. У 2022 році мінімалка зросте до 6,7 тис. грн, в 2023 році – до 7,176 тис. грн.
Згідно з держбюджетом на 2020 рік, мінімальна зарплата з початку 2020 року становить 4,723 тис. грн у місячному розмірі. Мінфіном оголошені плани про її підвищення до 5 тис. грн до кінця 2020 року. Водночас застосування фіскальних стимулів для прискорення зростання ВВП потребуватиме забезпечення достатності фінансових ресурсів для їх фінансування.
“Для довідки: після попередніх криз відновлення зростання реального ВВП було більш швидким в 2010-2011 роках – після падіння в 2009 році на 15,1% склало 4,1% і 5,4% відповідно; відновлення зростання ВВП було більш повільним в 2016-2017 роках – на 2,4 і 2,5% відповідно (після падіння в 2014-2015 роках на 15,8%). Враховуючи кризу у світовій економіці, вихід України з кризи більш імовірний за сценарієм 2016-2017 років (L-подібний). Про відповідні очікування свідчить консенсус-прогноз Мінекономіки”, – говорить Данилишин.
Зростання номінального ВВП на 13,1% у 2021 році (з 3985,5 млрд грн у 2020-му до 4505,9 млрд грн у 2021 році) за умови зростання реального ВВП на 4,6% визначатиме дефлятор ВВП на рівні 8,1%. Це близько до середнього значення між зростанням споживчих і промислових цін – 7,3% і 8,7% відповідно.
У 2022 і 2023 роках зростання номінального ВВП, за прогнозом уряду, складе 12,9% і 11,8% відповідно. Дефлятор ВВП буде на рівні 8,2% і 6,8% відповідно. Це перевищує прогнозоване зростання як споживчих, так і промислових цін, що може мати місце в разі більш швидкого зростання цін в сільському господарстві, будівництві, сфері послуг.
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
Також за темою
Литва виділила понад 14 млн євро на відновлення України
Україна та ЄС узгодили план розвитку логістики на Дунаї
Які військовослужбовці обовʼязково мають подати декларацію
«Дія» стане платною? В Мінцифри пояснили, що зміниться
Мінфін знизив ставки гривневих ОВДП
Мінцифри запровадить новий податковий та правовий простір для IT-сектора
