615
Голова ради НБУ дав оцінку прогнозу розвитку України до 2023 року
— Казна та Політика
Прогноз уряду з економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки в цілому є більш оптимістичним порівняно з прогнозами Міжнародного валютного фонду і Нацбанку, і, ймовірно, спрямований на створення достатньої економічної бази для розрахунку держбюджету на 2021 рік.
Про це написав голова ради НБУ Богдан Данилишин у Facebook.
Зростання реального ВВП в 2021 році на 4,6% (4,3% і 4,7% в 2022-2023 роках) здається оптимістичним, незважаючи на те, що внутрішній попит (частка кінцевих споживчих витрат домогосподарств у ВВП в 2019 році становила 74%), ймовірно, буде залишатися пригніченим.
За словами Голови Ради НБУ, аргументом на користь припущення про стриманість внутрішнього попиту протягом наступних років є негативна норма заощаджень населення (-1,4% в 2019 році і -6% в І кварталі 2020 року), яка в разі зростання доходів українців в 2021-2023 роках буде “прагнути” до відновлення “природного” рівня (близько 12%).
“Для порівняння: консенсус-прогноз Мінекономіки (квітень 2020 р.) передбачає більш повільне відновлення зростання в 2021 році (на 2,4%) і більш низьку інфляцію (5,9%). Зростання ВВП, згідно з прогнозом уряду, на 4%+ в 2021-2023 рр. вище, ніж показник потенційного зростання ВВП, який розраховується Національним банком (4%). Зростання ВВП перевищує 4%, веде до збільшення виплат за ВВП-варрантами згідно з умовами реструктуризації зовнішнього боргу 2015 року”, – зазначив Данилишин.
Підтримку зростанню реального ВВП може надати збільшення внутрішнього попиту внаслідок зростання соціальних стандартів: заплановане зростання мінімальної зарплати до 6 тис. грн з 1 січня 2021-го і до 6,5 тис. грн з 1 липня 2021 року. У 2022 році мінімалка зросте до 6,7 тис. грн, в 2023 році – до 7,176 тис. грн.
Згідно з держбюджетом на 2020 рік, мінімальна зарплата з початку 2020 року становить 4,723 тис. грн у місячному розмірі. Мінфіном оголошені плани про її підвищення до 5 тис. грн до кінця 2020 року. Водночас застосування фіскальних стимулів для прискорення зростання ВВП потребуватиме забезпечення достатності фінансових ресурсів для їх фінансування.
“Для довідки: після попередніх криз відновлення зростання реального ВВП було більш швидким в 2010-2011 роках – після падіння в 2009 році на 15,1% склало 4,1% і 5,4% відповідно; відновлення зростання ВВП було більш повільним в 2016-2017 роках – на 2,4 і 2,5% відповідно (після падіння в 2014-2015 роках на 15,8%). Враховуючи кризу у світовій економіці, вихід України з кризи більш імовірний за сценарієм 2016-2017 років (L-подібний). Про відповідні очікування свідчить консенсус-прогноз Мінекономіки”, – говорить Данилишин.
Зростання номінального ВВП на 13,1% у 2021 році (з 3985,5 млрд грн у 2020-му до 4505,9 млрд грн у 2021 році) за умови зростання реального ВВП на 4,6% визначатиме дефлятор ВВП на рівні 8,1%. Це близько до середнього значення між зростанням споживчих і промислових цін – 7,3% і 8,7% відповідно.
У 2022 і 2023 роках зростання номінального ВВП, за прогнозом уряду, складе 12,9% і 11,8% відповідно. Дефлятор ВВП буде на рівні 8,2% і 6,8% відповідно. Це перевищує прогнозоване зростання як споживчих, так і промислових цін, що може мати місце в разі більш швидкого зростання цін в сільському господарстві, будівництві, сфері послуг.
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
