Наталія Дворська: «ні» скороченням. Як зберегти робочі місця без шкоди для бізнесу


Наталія Дворська: «ні» скороченням. Як зберегти робочі місця без шкоди для бізнесу

Одним з перших антикризових заходів в компаніях, як не сумно, стають масові звільнення. Як то кажуть, немає людини – немає проблем. Тобто, немає зайвих витрат. А зекономлені гроші можна пустити на щось більш важливе. Але хіба ваш власний персонал – це не важливо?

Чим небезпечні масові звільнення для бізнесу?

Не можна забувати: в умовах економічної турбулентності наявність кваліфікованих кадрів вкрай необхідна. Їх цінність в цей період навіть вища, ніж за часів процвітання. Тому що саме в кризу компанії потрібно працювати інтенсивніше. Краще. Швидше. Але не щоб подвоїти прибуток, обійти конкурентів або захопити нову нішу на ринку, як зазвичай звик думати менеджмент. У кризу компанії необхідно працювати, щоб вижити. Без співробітників (тим більше хороших співробітників. – Авт.) це завдання не виконати.

Вже тільки з цієї причини до питання скорочення штату потрібно підходити дуже обережно. Але є й інші причини. Так, масові звільнення загрожують зіпсувати репутацію компанії, її бренд як роботодавця – і як об’єкта для інвестування. Причому набагато сильніше, ніж може здатися з боку. Такі випадки історії відомі.

Вельми показовий досвід компанії Nokia. У 2008 році, на порозі фінансової кризи, її менеджмент ухвалив рішення закрити завод в німецькому Бохумі. І в один момент звільнити 2300 осіб. Це здавалося дуже логічним, адже витрати на утримання німецького штату зросли на 20%, порівняно з дешевшою азіатською робочою силою.

Незадоволені люди, само собою, вийшли на страйк. Очікувана реакція, яку можна було б просто перечекати. Якби не одне «але»: через тиждень у Бохумі страйкували вже 15 тисяч осіб. Криза тоді змусила вийти на вулиці багатьох, навіть тих, хто ніяк не був пов’язаний з Nokia.

Далі події розвивалися стрімко: масові заворушення викликали занепокоєння влади Німеччини. Вона поцікавилася, в чому справа, а коли дізналася – вимагала від Nokia повернути субсидії, виділені з бюджету на підтримку заводу в Бохумі.

Протестувальники тим часом влаштували масовий бойкот товарів Nokia. І все це активно висвітлювалося в пресі разом з неприємними для іміджу бренду фотографіями і заголовками.

Підсумок: звільнення, яке повинно було заощадити бюджет, обійшлося Nokia в 200 мільйонів євро, не рахуючи хвильових наслідків бойкоту і поганої преси. Крім того, частка фірми на ринку в Німеччині різко скоротилася. За оцінками менеджерів компанії, з 2008 по 2010 рік Nokia втратила 700 мільйонів євро продажів і 100 мільйонів євро прибутку.

Вельми повчальна історія. Особливо для України, в якій не завжди розумна внутрішня політика держави штовхає бізнес на радикальні дії, включаючи масові звільнення. Особливо у важкі для економіки часи.

Як звести негатив до мінімуму?

На жаль, вийти з економічної кризи так, щоб жодна компанія не звільнила жодного співробітника, нереально. Постраждалі будуть в будь-якому разі. Кінцева мета держави і бізнесу як зацікавленої сторони – зробити так, щоб звести кількість постраждалих до мінімуму. А разом з ними – і можливі неприємні наслідки.

Питання в тому, як це зробити. На жаль, універсального рецепта немає. І не буде. Ситуація кожної компанії унікальна і вимагає свого рішення.

Однак існують загальні рекомендації. Вони прості, але все ж таки здатні вказати напрямок руху тим компаніям, які серйозно обмірковують питання скорочення штату.

  • Відкритість

Часто керівники, побоюючись налякати кращих своїх працівників, приховують правду про реальний стан справ в компанії. Це не найефективніша стратегія. Кризу – особливо викликана пандемією – в принципі не можна приховати. Люди вже знають, що з економікою біда, а доходи всіх навколо падають. Який тоді сенс тримати інтригу? Цим ви лише посилите занепокоєння в штаті, що неминуче позначиться на якості його роботи.

Тому є сенс увімкнути чесність. І розповісти своїм співробітникам, що відбувається з компанією, в якому напрямку вона рухається і як планується вирішувати проблеми.

Якщо скорочення все ж таки неминучі – про це краще повідомляти заздалегідь. А не ставити перед фактом – так ви як мінімум збережете повагу до себе як до роботодавця.

  • Зворотний зв’язок

На цьому моменті, зокрема, загострюють увагу експерти Гарвардської бізнес-школи. Суть його в створенні “колективного хаба” для вирішення накопичених проблем. Зазвичай подібні питання перебувають у віданні старших керівників і менеджерів, але організувати спільний мозковий штурм, тим не менш, ніхто не забороняє.

Запитайте своїх співробітників, які варіанти виходу з кризи можуть запропонувати вони. Як то кажуть, в суперечці народжується істина. А для суперечки потрібні люди. Хто знає, до чого вас підштовхне таке обговорення.

  • Віддалена робота і неоплачувані відпустки

Рішення стандартні, але, тим не менш, ефективні. Особливо якщо проявити фантазію. Наприклад, неоплачувані відпустки можна чергувати. Тобто, відправляти не відразу весь відділ, а тільки половину і по черзі. Компанії це допоможе урізати витрати, а співробітникам доведеться менше сидіти без роботи.

Можна скоротити робочий день співробітникам і відповідно платити меншу ставку.

Ефективним може бути урізання премій, бонусів. Але тут є важливий момент: скорочувати потрібно не тільки дохід співробітників нижчої ланки, а й вищої. По-перше, це, як мінімум, справедливо і позитивно впливає на бренд компанії. По-друге, дійсно знижує витрати. Адже в деяких українських компаніях топ-менеджер може отримувати стільки, скільки цілий відділ або департамент разом узятий. Навіщо ж тоді урізати дохід всім і тим більше звільняти когось, якщо досить скоригувати зарплату лише кільком співробітникам?

Так, до речі, вчиняють закордонні авіакомпанії, які зараз зазнають величезних збитків через закрите небо. Або компанія Tesla: її менеджменту, залежно від посади, заробітну плату урізали від 20 до 30%.

  • Податкові “подарунки”

Податкова система України, звичайно, далека від ідеалу. А український бюджет сповнений дірок. Але, тим не менш, спроби підтримати вітчизняний бізнес державою робляться.

Наприкінці березня, наприклад, Рада затвердила правки до Податкового кодексу. Документ, серед іншого, дає можливість представникам малого та середнього бізнесу, постраждалим від карантинних заходів, оплачувати зарплату співробітникам за рахунок Фонду зайнятості.

Допомога ця, звичайно, обмежена, сума виплат не може перевищувати розміру однієї мінімальної зарплати, але це краще, ніж нічого. Єдине, звичайно, є сумніви, що наша держава зможе ефективно налагодити цей процес, але сам варіант підприємцям все ж потрібно взяти до уваги.

На “солодке”

Під кінець хотілося б поговорити про HR-стратегію. Її важливість для бізнесу, особливо в кризу.

Сама по собі HR-стратегія являє собою зведення правил, цілей і завдань для роботи з персоналом, які розроблені з урахуванням фінансових і стратегічних планів компанії.

Просунуті HR-стратегії включають в себе і так звану кризову аналітику. Тобто заздалегідь розглядають різні небезпечні для життя бізнесу сценарії і пропонують відповідну кадрову політику. Маючи таку аналітику, бізнес відразу отримує розуміння того, в яких випадках і скільки співробітників потрібно звільнити, скільки зберегти, які спеціальності пріоритетні, а якими можна пожертвувати.

В Україні далеко не всі компанії складають HR-стратегію, а тим часом, саме зараз цей документ міг би допомогти знайти відповіді на багато актуальних запитань.

Наталія Дворська, керівник департаменту рекрутменту Smart Solutions

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua