Маска задешево або рівень Covid 19 на вашій вулиці: як шахраї заробляють на коронавірусі

Коли весь світ об’єднується в протистоянні пандемії Covid 19, є люди, чия діяльність не менш активна, але тільки зі знаком «мінус». Це фінансові шахраї, які продовжують своє полювання за чужими грошима, оперативно реагуючи на найбільш резонансні теми. Звичайно ж, сьогодні всі їхні нововведення стосуються ситуації, викликаної поширенням коронавірусу і тим новим життям, яке ведуть споживачі в умовах карантину.

Finance.ua за підтримки експертів з протидії шахраям Альфа-Банку Україна склав список нових «гачків», на які шахраї ловлять своїх жертв. Почнемо з оновленої «класики жанру».

1. Продаж засобів захисту і противірусних препаратів. На жаль, на хвилі дефіциту захисних засобів – масок, антисептиків, противірусних препаратів – покупці нехтують заходами безпеки і попадаються на досить просту схему зловмисників. Ті розміщують оголошення про товар за вигіднішою ціною на сайті оголошень і просто не висилають його після передоплати або ж відводять клієнта для проведення оплати на фішинговий сайт. Останнє трапляється все частіше. Псевдопродавець виводить переписку з покупцем з офіційного сайту оголошень в месенджер (як правило, Viber), де під приводом безпечної покупки пересилає посилання на фішингову сторінку, яка імітує платіжний сервіс самого сайту оголошень. Ось тільки при оплаті гроші переказуються на заздалегідь приготовлену карту шахраїв.

ПОРАДА: Не купуйте товари за підозріло низькою ціною та перевіряйте адресу в рядку браузера на сторінці, де проводите оплату. Сторінка шахраїв містить непомітні на перший погляд зміни в назві.

Сюди ж можна додати фіктивні онлайн-сервіси, які за фактом є фішинговими сайтами. Тут досить широкий асортимент пропозицій: від сервісів доставки до онлайн-ігор та курсів вивчення мов або онлайн-тренувань.

2. «Лист від ВООЗ». Фіктивні електронні розсилки від державних або міжнародних організацій охорони здоров’я. Такі листи можуть містити посилання на рекомендації про те, як убезпечити себе від вірусу або, наприклад, на сайт з картою поширення вірусу. На жаль, при переході одержувач потрапляє на фішинговий сайт, який викрадає всі логіни і паролі.

Також листи можуть містити вкладення зі шкідливим програмним забезпеченням, яке і забезпечить доступ до ваших фінансових сервісів.

ПОРАДА: Самостійно обрати для відстеження інформації 1-2 офіційних канали державних органів у зручній вас соціальної мережі.

3. SMS про матеріальну допомогу або онлайн-операції.

З огляду на той факт, що сьогодні велика частина оплат здійснюється онлайн, шахраї вдалися до методу масових розсилок SMS. У такому повідомленні міститься інформація про нібито проведену операцію із зазначенням номера телефону для зворотного зв’язку. Схема розрахована на те, що користувач, який не здійснював покупок на дану суму, відразу ж зателефонує за вказаним номером, щоб з’ясувати подробиці. У розмові зловмисник під приводом скасування операції виманює реквізити карти і коди підтвердження, які надходять в SMS. На жаль, ці коди вони використовують для підтвердження операцій або для зміни пароля до інтернет-банкінгу.

За такою ж схемою працюють розсилки з інформацією про нарахування матеріальної допомоги від уряду або про ваш виграш в лотереї або розіграші.

ПОРАДА: Ніколи не телефонувати за номерами, вказаними в повідомленнях. Вся інформація про рух коштів на вашому рахунку відображена у вашому мобільному або інтернет-банку. Також ви завжди можете зателефонувати на гарячу лінію банку, номер якої вказаний на вашій картці.

4. Дзвінок родичам з клініки або «Вашого сина відправили на обсервацію з коронавірусом».
Ще одна класична схема, яка оновилася з урахуванням епідситуації в країні. Шахрай, прикидаючись медпрацівником, повідомляє потенційній жертві за телефоном, що їх родич госпіталізований і для його лікування терміново необхідно переказаи певну суму грошей. Розмова зводиться до того, що клієнт самостійно переказуэ свої кошти на карту шахраїв.

ПОРАДА: Оплата лікування проводитися безпосередньо в клініці. У разі такого дзвінка спочатку попросіть поговорити з вашою рідною людиною, в разі відмови, передзвоніть в клініку за її офіційним номером.

Найсвіжіше
Кмітливості шахраїв потрібно віддати належне, як і вмінню до кожної цільової аудиторії знайти свій підхід. Наведемо ще три приклади, які зафіксовані асоціацією ЕМА

• Виявлення коронавірусу «На районі». Це мобільний додаток, який нібито в реальному часі відстежує спалахи коронавірусу на вашій вулиці, в місті, країні. Його установка призводить до блокування смартфона або комп’ютера. І щоб повернути доступ доведеться заплатити викуп шахраям.
• Дзвінок з Пенсійного фонду. Як це не сумно, але найбільш уразливими перед обличчям шахраїв залишаються пенсіонери. Для них заготовлений дзвінок з Пенсійного фонду зі словами «Пенсійне посвідчення на час карантину буде недійсним». Пенсіонер не встигає схаменутися, як йому вже запропонували переказати (що найчастіше, він і робить) пенсію на нову карту.
• Перевірка даних за кредитами. Шахраї представляються співробітниками банків і розповідають липову історію про те, що необхідно перевірити дані клієнта, щоб уникнути штрафів за несвоєчасну сплату кредитів при карантині. Таким чином, в розмові виманюють карткові реквізити, банківські SMS-коди і інформацію для віддаленої ідентифікації в банку.

У якій би ситуації ми з вами не опинилися – важливо пам’ятати кілька важливих правил:
1. Будь-яку інформацію про стан рахунку, оплати і т.д. ви повинні перевіряти ТІЛЬКИ через офіційні канали зв’язку вашого банку.
2. Ніколи не телефонувати на номери, надіслані вам у повідомленнях. Завжди телефонуйте самі на офіційний номер банку.
3. При найменшій підозрі на шахрайство відразу зверніться до банку для блокування вашої картки.
4. Перш ніж зробити покупку, перевірте сайт на безпеку оплати. При переході безпосередньо до форми оплати в ньому повинна бути буква «s», відповідно початок адреси буде виглядати так – «https://», а поруч з ним повинен бути зелений замочок. Це підтвердження того, що дані передаються захищеним каналом зв’язку. Також на сайті Асоціації членів платіжних систем є сервіс, який допомагає перевірити – чи підробленим є сайт.