Олександр Кузнєцов: зміни у трансфертному ціноутворенні. Які нововведення вносить прийнятий законопроект №1210?

16 січня 2020 року Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому законопроект, яким запроваджується трирівнева структура документації для міжнародних груп компаній, що включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting).

У цьому матеріалі ми розглянемо основні нововведення прийнятого законопроекту №1210 щодо трансфертного ціноутворення.

Пов’язаність осіб

Крім вже існуючих критеріїв визнання осіб пов’язаними, прийнятим законопроектом було додано новий: «у разі здійснення господарських операцій утвореннями без статусу юридичної особи з пов’язаною особою будь-якого з учасників договору про спільну діяльність, розмір вкладів яких у спільне майно становить 25 і більше відсотків, пов’язаними визнаються утворення без статусу юридичної особи (договору про спільну діяльність) та така пов’язана особа будь-якого з учасників такого договору».

Крім цього, ключовою зміною, за якою особи визнаються пов’язаними, є збільшення відсотку володіння корпоративними правами з 20% до 25%. Ця зміна також прослідковується і у ст. 39 Податкового кодексу України в контексті використання інформації про зіставних юридичних осіб для цілей обґрунтування умов здійснених контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

Сировинні товари

До ст. 14 ПКУ додано визначення поняття котирувальних цін. Відповідно до такого визначення, котирувальними є ціни на сировинний товар у відповідний період, отримані на міжнародному ринку товарів. Котирувальна ціна визначається як ціна (середня ціна) та/або діапазон цін на певну дату або період часу.

Це нововведення направлене на трансформацію так званих біржових товарів у сировинні та на встановлення більш прозорих та чітких щодо процесу обґрунтування контрольованих операцій, де фігуруватимуть сировинні товари. При цьому, таке обґрунтування здійснюватиметься із застосуванням методу порівняльної неконтрольованої ціни в якості пріоритетного.

Платник податків, що здійснює контрольовані операції із сировинними товарами, має повідомляти контролюючі органи про укладення відповідного договору (контракту). Це повідомлення фактично буде підтвердженням того, що узгодження суттєвих умов договору (контракту) здійснювалось сторонами контрольованої операції на момент укладення такої угоди.
Таким чином, платник податків матиме право здійснити порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами на найближчу дату до дати ціноутворення, узгодженої сторонами контрольованої операції.

В інакшому випадку контролюючий орган проводитиме порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами на дату переходу права власності предмету контрольованої операції або на дату відвантаження товару згідно з товарно-транспортним документом.

Зазначимо, що перелік сировинних товарів визначатиметься Кабінетом Міністрів України. Крім цього, рекомендований перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін оприлюднюватиметься Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Перевірка ділової мети здійснення операцій

Наступним нововведенням стало визначення критеріїв відсутності розумної економічної причини (ділової мети) для платника податків при здійсненні операцій із нерезидентами, а саме:

• головною ціллю або однією із головних цілей операції, та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
• в зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Відтепер, у документації з трансфертного ціноутворення, платник податків повинен надати обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди) здійснених операцій і наявності ділової мети (для операцій, відмінних від товарних).

У разі доведення контролюючим органом відсутності ділової мети у здійснених операціях, фінансовий результат від операційної діяльності платника податків збільшується на суму витрат, понесених ним у таких операціях з нерезидентами.

Коригування фінансового результату

Відповідно до прийнятих змін, фінансовий результат платника податків збільшується на суму 30% вартості товарів, робіт та послуг, реалізованих на користь резидентів «низькоподаткових» держав (територій) та контрагентів, організаційно-правова форма яких включена до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку.

Як і у випадку з пп. 140.5.4 Податкового кодексу України, вимогу щодо застосування платником податку вищезазначеного коригування можна уникнути, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» без подання звіту.

Трирівнева структура

Трирівнева структура документації для міжнародних груп компаній складається з таких звітів:
1. Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Його подають платники податків, які звітують про контрольовані операції, до 1 жовтня 2021 року. Звітність цього типу має містити наступну інформацію:

• дані про материнську компанію міжнародної групи компаній;
• відомості про уповноваженого учасника міжнародної групи компаній на подання звіту у розрізі країн, або інформацію про те, що група не зобов’язана подавати звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній;
• дата, яка є останнім днем фінансового року, за який готується консолідована фінансова звітність міжнародної групи компаній, а у разі, якщо така звітність не готується – дату закінчення фінансового року відповідно до внутрішніх положень материнської компанії групи;
• інформація щодо розміру сукупного консолідованого доходу міжнародної групи.

2. Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній. Містить інформацію в розрізі кожної юрисдикції, у якій зареєстрований учасник міжнародної групи компаній або в якій група здійснює свою діяльність.

Складається за фінансовий рік, встановлений материнською компанією та подається протягом 12 місяців після закінчення такого фінансового (або календарного) року. Подання платниками податків цього звіту вперше застосовується щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами.

Умовами подання є наявність сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній платника, що перевищує еквівалент 750 мільйонів євро, та одна з наступних обставин:

• платник податків є материнською компанією міжнародної групи компаній;
• платник податків є уповноваженою особою на подання цього звіту;
• між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією відсутній міжнародний договір про порядок обміну звітами у розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку.

3. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл). ЇЇ необхідно подавати у разі, коли сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

Звітність має бути подана протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту, але не раніше 12 і не пізніше 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків. У разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців після закінчення звітного року.

Запит контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) вперше застосовується щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році.

Така документація має містити інформацію про:
- організаційну структуру міжнародної групи компаній;
- загальний опис діяльності групи;
- перелік та стислий опис суттєвих договорів з надання (отримання) послуг, робіт, укладених між учасниками групи;
- стислий функціональний аналіз діяльності учасників міжнародної групи, що мають суттєвий вплив на фінансовий результат цієї групи;
- інформацію про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися протягом фінансового року;
- нематеріальні активи, які використовує група в своїй діяльності;
- інформацію про фінансову діяльність групи;
- консолідовану фінансову звітність групи за останній фінансовий рік, а у разі її відсутності іншу консолідовану звітність, підготовлену для управлінських, податкових або інших цілей;
- перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення.

Олександр Кузнєцов, менеджер практики ТЦУ Kreston GCG