3091
Семена Грапенюк: скасування мораторію на стягнення іпотечного житла. Ризики та можливості для боржників
— Кредит&Депозит
На фоні девальвації гривні, яка відбулася після фінансової кризи 2008 року, а в подальшому на фоні політичних подій в 2014-2015 роках – в Україні виникла нездорова ситуація, пов’язана з неспроможністю боржників погашати кредити, отримані в іноземній валюті.
Задля убезпечення українців від масового позбавлення їх житла в 2014 році був прийнятий закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Він передбачав заборону примусового стягнення єдиного житла у фізичних осіб, якщо воно виступає як забезпечення зобов’язань за споживчими кредитами в іноземній валюті.
Кодексом України з процедур банкрутства запроваджується скасування вказаного мораторію з 21 жовтня 2020 року. Якщо вказаний строк не буде продовжений парламентарями, з кінця жовтня 2020 року кредитори зможуть ініціювати/відновити процедури стягнення на іпотечне майно.
Разом з тим, Кодексом з процедур банкрутства для фізичних осіб, які мають намір погасити кредит, запроваджується можливість реструктуризації боргу. Для ініціювання такої процедури особі необхідно звернутися до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Скористатися такою можливістю боржники вправі протягом п’яти років з дня введення в дію Кодексу.
Основні умови реструктуризації такої заборгованості:
- валютна заборгованість переводиться в гривневу за курсом, встановленим НБУ на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи;
- до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня;
- заборгованість за іпотечним кредитом погашається не в повній сумі, а лише у розмірі ринкової вартості іпотечного майна;
- розмір боргу перед кредитором зменшується пропорційно до частини кредиту, погашеної боржником до відкриття провадження у справі;
- решта суми заборгованості, яка перевищує ринкову вартість іпотечного майна, підлягає списанню після повного виконання зобов’язань боржником за реструктуризованим зобов’язанням.
На суму заборгованості передбачається нарахування відсотків залежно від площі іпотечного житла:
- якщо площа іпотечного житла перевищує вказані показники, на суму боргу встановлюється відсоткова ставка у розмірі UIRD 12 у гривні + 3%. Строк погашення – 10 років.
Вбачається, що для добросовісних боржників такі умови реструктуризації є доволі вигідними в порівнянні з ринковими пропозиціями банків на надання іпотечних кредитів строком на 10 років і більше. Хоча, безумовно, для боржників існування мораторію було більш вигідним, оскільки убезпечував їх як від втрати житла, так і від необхідності сплати кредиту.
Недоліки та неврегульовані питання
Зважаючи на те, що інститут неплатоспроможності фізичної особи є новим для українського законодавства – у запропонованому Кодексом механізмі є ряд недоліків та неврегульованих питань, зокрема:
1. Перерахунок валютного боргу здійснюється за курсом НБУ на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а не на момент отримання кредиту або за іншим пільговим курсом, як на це сподівалися боржники.
2. Доволі дорога процедура входження в процедуру банкрутства, яка включає:
- авансування винагороди керуючому реструктуризацією, сума якого в поточному році становитиме більше 30 тисяч гривень;
- авансування винагороди керуючому реструктуризацією, сума якого в поточному році становитиме більше 30 тисяч гривень;
- судовий збір – понад 20 тисяч гривень. Хоча правомірність вимог судів про сплату судового збору є сумнівною, зважаючи на те, що Кодекс не передбачає для фізичних осіб обов’язку подачі доказів сплати такого судового збору. А закон України «Про судовий збір» передбачає сплату судового збору при відкритті проваджень у справі про банкрутство лише для кредиторів;
- витрати на правову допомогу, які також будуть доволі значними, зважаючи на значну кількість роботи, яку необхідно зробити для підготовки пакету документів для відкриття провадження по справі і для супроводу судового провадження.
3. Не передбачено механізму захисту інтересів боржника у випадку, якщо він не має можливості погашати борг згідно встановленої кодексом процедури реструктуризації. Фактично, в такій ситуації майно боржника або підлягає продажу в процедурі банкрутства, оскільки на іпотечне майно не поширюється вимога про виключення з ліквідаційної маси, або після скасування мораторію на таке майно може звернути стягнення кредитор.
Таким чином, особи, які на момент скасування мораторію перебувають у скрутному матеріальному становищі, можуть втратити житло, навіть якщо це єдине місце проживання їх сімей.
4. До суми заборгованості не включаються виключно штрафні санкції та пеня, при цьому жодним чином не врегульовано питання щодо граничного розміру відсотків на кредит, які подекуди можуть значно перевищувати розмір боргу.
5. В ситуації щодо зменшення заборгованості пропорційно до сум раніше сплачених боржником, не врегульовано питання, яким чином визначається ця пропорційність. В якій валюті та за яким курсом визначається така пропорційність для тіла кредиту і відсотків тощо.
6. До заяви про неплатоспроможність боржника повинна надаватись декларація, яка, серед іншого, також повинна містити інформацію щодо майнового стану осіб, які перебувають у шлюбі з боржником. А також осіб, шлюб з якими розірвано протягом трьох років до дня подання декларації, та батьків і повнолітніх дітей. Наразі не врегульоване питання, чи призведе відмова таких осіб надавати інформацію про свій майновий стан до відмови у відкритті провадження.
При цьому потрібно розуміти, що у такому випадку процедура реструктуризації боргів тягне за собою ряд обмежень для боржника. Таких як: заборона укладення низки договорів та необхідність повідомлення кредиторів про істотні зміни у своєму майновому стані, про отримання позик і кредитів, а також повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів.
Зважаючи на наразі незначну кількість судових справ про неплатоспроможність фізичних осіб, вбачається, що особи, які розглядають для себе варіант проходження такої процедури з метою реструктуризації боргу, зайняли вичікувальну позицію.
Скоріш за все, більша кількість звернень до суду з відповідними заявами з’явиться ближче до осені 2020 року – терміну скасування мораторію. Правники в свою чергу очікують, що до того часу судова практика та ймовірні зміни до законодавства зможуть надати відповіді на питання, що виникають при аналізі процедури реструктуризації боргів.
Семена Грапенюк, партнер ЮК “SLS Group”
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
