Влада Борох: антирейдерські комісії 2.0

Незважаючи на той факт, що боротьба з рейдерським захопленням як бізнесу, так і нерухомого майна осіб триває вже не перший рік, держава все одно не має в своєму арсеналі дієвих методів боротьби з цим злочинним явищем.

Очевидно, що політика протидії потребувала проведення перезапуску діяльності всієї державної системи у цій сфері. Оновити потрібно було багато: підхід Мін’юсту та в деяких випадках правоохоронних органів, розширення їх повноважень, склад або навіть формат державних виконавчих органів, діяльність яких направлена на захист та поновлення порушених прав осіб. І, нарешті, законодавець зробив крок у бік вдосконалення діючої системи._

Початок 2020 року ознаменувався набранням чинності підзаконних нормативно-правових актів, що пов’язані з врегулюванням питань щодо оскаржень дій та бездіяльності державних реєстраторів та суб’єктів державної реєстрації. Серед них: Постанова Кабміну № 1150 від 24.12.2019 та Наказ Мін’юсту № 71/5 від 09.01.2020.

Що ж це змінює?

1. Втратив чинність Наказ Мін’юсту № 37/5 «Про діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Комісії з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації», у зв’язку з чим вищезазначені Комісії перестали існувати;

2. Відтепер при Мін’юсті та в його територіальних органах почали діяти Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі – Колегії).

Перше засідання новоствореної Колегії при Мін’юсті відбулося вже через тиждень після запуску. Її члени налаштовані рішуче: планується розгляд всіх скарг, що не були розглянуті старою Комісією у минулому році, вже найближчим часом;

3. Суттєво змінився склад та кількість осіб, що входять до складу Колегії (для порівняння, до складу Комісії повинно було входити не менше 5 осіб). Нова Колегія буде складатися зі співголів (кількість яких повинна бути не менше двох осіб), секретаря та її членів. При цьому, мінімальний склад Колегії – 3 особи. Наразі, при Мін’юсті діє комісія, що складається з 11 осіб;

4. Запрошені особи для розгляду скарги, по суті, тепер обов’язково запрошуються шляхом розміщення повідомлень про розгляд на офіційному сайті Мін’юсту та одним із додаткових способів: через телефонограму або засобами електронної пошти (раніше всі три способи сповіщення були альтернативними);

5. Зменшено строки розгляду скарг на предмет наявності чи відсутності підстав для відмови (з п’яти до одного дня), що значно прискорює всю процедуру розгляду скарг;

6. Розширено перелік підстав для відмови у розгляді скарги;

7. У разі виявлення порушень закону, Колегії складатимуть адміністративні протоколи за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 166-11 (порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та 166-23 (порушення порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень);

8. Скарги щодо суттєвих порушень тепер будуть розглядатися невідкладно Мін’юстом без скликання Колегії, особисто Міністром юстиції;

9. Мін’юст зможе прийняти рішення щодо порушника про анулювання доступу до ЄДР.

Що робити власникам у випадку порушення їх прав?

• Підготувати скаргу на рішення, дії або бездіяльність реєстратора;

• Звернутися з нею до Мін’юсту або його територіальних органів;

• Чекати на рішення щодо відповідності поданої скарги на предмет відсутності підстав для відмови у задоволенні, підстав для її пересилання за належністю та порушень чинного законодавства;

• З’явитися на розгляд скарги (за можливості);

• У разі отримання незадовільного результату – оскаржити рішення, дію або бездіяльність Мін’юсту, його територіальних органів та Колегії, що безпосередньо розглядала скаргу у суді.

Рейдерські захоплення – це болюча «рана» українських власників бізнесу та майна. Чим більше держава бореться з чорним ринком діянь у сфері державної реєстрації, тим більше методів та варіантів захоплення з’являється з боку правопорушників.

Сподіваємося, що такий комплексний підхід щодо реструктуризації та оновлення як суб’єктного складу, так і можливостей нового дорадчого органу зможе мінімізувати та, в подальшому, ліквідувати цю суттєву проблему.

Влада Борох, юрист TOTUM LF