Євген Борисенко: чому вашому бізнесу необхідно «знати свого клієнта»


Євген Борисенко: чому вашому бізнесу необхідно «знати свого клієнта»

Надання недостовірної інформації може завдати руйнівного шкоди будь-якому бізнесу, який отримує гроші/активи, оперує тим чи іншим. У колонці поговоримо не про букву закону, а про реалії і сьогоднішні правила ведення бізнесу в Україні та за кордоном.

Якщо ви відкриваєте рахунок у банку, надати особисті дані, паспорт, інші документи менеджеру – абсолютно нормальна процедура, до якої вже всі звикли. Як і в ЖЕК-у показати паспорт і документи на квартиру є звичайною практикою, коли довелося з’ясувати, чому відключили світло. Так, все це верифікація вас і ваших даних. Це також обробка і зберігання даних.

Поняття Know Your Customer (абревіатура KYC, в перекладі «знай свого клієнта») прийшло зі світу фінансових послуг в 1989-му. Це перша ітерація введення ідентифікації клієнтів для проведення платежів.

Механізм не тільки для встановлення автора платежів, а в тому числі і для його пошуку і накладення санкцій на нього і його кошти розшуковими органами. Тому, банки стали першим інститутом впровадження процедури перевірки клієнтів та контролю операцій по рахунках своїх клієнтів під наглядом регулятора.
 
Сама ж процедура KYC – лише елемент великих правил AML (Anti-Money Laundering, в перекладі «протидія відмиванню грошей»). Правила AML застосували всі країни, що працюють з іноземною валютою. Саме AML-політики рекомендують фінансовим інститутам і компаніям з різного сектора бізнесу перевіряти і боротися з незаконним збагаченням осіб, гроші яких отримані з непідтверджених джерел, або від діяльності, яка суперечить закону.

В українському законодавстві дзеркальними правилами є закон України «Про фінансовий моніторинг» та «Про запобігання та протидію легалізації відмивання доходів».

Хто ж підпадає під вимоги KYC перевірки клієнтів та їхніх операцій?

В першу чергу, це:
1. Фінансові інститути. Банки, платіжні системи, товарні біржі, учасники фондового ринку, страхові компанії, кредитні спіки, ломбарди.
2. Оператори поштового та телеком-зв’язку.
3. Посередники операцій з купівлі-продажу нерухомості.
4. Оператори лотереї та грального бізнесу, букмекери.
5. Нотаріуси, адвокати, аудитори.
6. Компанії з отримання крипто-активів.
7. Компанії, які проводять публічні продажі токенів на ICO і STO.
8. Інші учасники, які є посередниками того, що вище, або виконують послуги, як агент.

Принципи KYC і AML актуальні для всього бізнесу, незалежно від його величини. Варто звернути увагу, що незалежно від того, де у вас зареєстровано юридичну особу, магазин, будь-то в Україні чи Гонконгу, вимоги щодо верифікації ваших клієнтів однакові. І якщо ви продаєте або обслуговуєте резидентів інших країн, то можуть постукати до вас за допомогою в пошуку активів або затриманні вашого ж клієнта через порушення AML-законодавства, що в інших країнах буде вже і вашою місією.

Для проходження KYC зазвичай потрібно надати основні дані:

  • посвідчення особи (ID, паспорт, водійське посвідчення та інше);
  • підтвердження резидентства (наприклад, фото листи з адресою одержувача, або платіж за комунальні послуги);
  • селфі з посвідченням особи;
  • інші документи, які знизять ризики точності встановлення особи.

Оскільки ринок онлайн-послуг динамічний, можна виділити сектори бізнесу, якому вочевидь потрібно проводити KYC:

  • Оператори платежів. Це платіжні системи, які роблять перекази між картками і зберігають такі дані на своїх серверах. Такі компанії є ліцензованим, і обробляти, і зберігати дані про своїх клієнтів зобов’язані довго, згідно з ліцензійними вимогами.
  • Гральний бізнес, букмекери. За останні півроку Парламент і Кабмін України прийняли нормативи, які обмежують роботу незаконного грального бізнесу. Це означає, що працювати в Україні зможуть тільки регульовані гральні компанії або онлайн-лотереї, які будуть відповідати всім політикам AML і KYC. Такі ж нормативи стосуються і букмекерських компаній, які дають можливість робити ставки резидентам України і отримати виграші собі на картку.
  • Крипто-компанії і сервіси. До цієї категорії належать усі компанії, які працюють з цифровими активами. Це можуть бути криптовалютні біржі, які виступають як пасивним «хранителем» активів, так і брокером в торгових операціях. Також до цієї категорії можна віднести платіжні компанії в криптовалюті, обмінні сервіси, і компанії, які проводять публічний продаж цифрових активів після її емісії (так звані ICO і STO).
  • E-commerce та інші онлайн-послуги. Якщо є компанія – сайт з продажу товарів або послуг (при тому без різниці, в якій це буде країні), і така компанія підключає платіжні шлюзи для проведення платежів, то така платіжна компанія і підпадає під оператора платежів. А ви стаєте агентом, який повинен допомогти їй зібрати дані про клієнта.

Звісно, все залежить від суми, від товару, але сплачуючи банківською карткою, у вас на сайті, користувач передає свої фішення дані платіжній системі (тобто робить КУС – 1), а вам залишає дані на сайті про себе, при реєстрації адреси доставки (робить КУС – 2). А разом клієнт залишив достатньо інформації, щоб його ідентифікувати.

Якщо слідувати всім вимогам законодавства, в тому числі іноземного, то при проведенні процедури KYC ви знімаєте з себе ризики покровительства клієнта і його незаконних операцій, які він міг зробити раніше або використовує різні сервіси, в тому числі ваші, щоб приховати свою незаконну діяльність.

Євген Борисенко, Chief Legal Officer, KYCAid

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Також з цієї теми: Фондовий ринок
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua