863
Артем Ковбель: Прихована загроза... або про що свідчить статистика корпоративного шахрайства
— Фондовий ринок
Є такі проблеми, які не видно. Але вони є. Корпоративне шахрайство – одна з них. Ви можете бачити прибуток в P&L (звіт про прибутки і збитки), отримувати схвальні відгуки від клієнтів, будувати щасливі плани. А в цей самий момент хтось підправляє вашу звітність, щоб покрити недостачу.
Все це я пишу не до того, щоб полякати вразливих власників бізнесу, але нагадати. Нагадати, що корпоративне шахрайство – проблема масштабна. Можна навіть сказати – планетарного характеру.
Про що говорить світова статистика
Згідно з даними дослідження Association of Certified Fraud Examiners (ACFE) – Асоціація сертифікованих фахівців з боротьби з шахрайством, компанії по всьому світу щорічно втрачають від 5% до 15% від свого прибутку. Це приблизні розрахунки, засновані тільки на тих кейсах, з якими експерти ACFE зіткнулися безпосередньо. Але навіть так, якщо зібрати воєдино всі збитки, які понесли компанії, то сума перевищить 4 трлн доларів. Цифра вражає. Але ще більше вражає інше.
Часто власники вважають, що шахраям цікаві лише великі активи. І якщо твій бізнес не оперує мільярдами – ти в безпеці. Насправді ні.
У менших компаніях ризик бути спійманим набагато нижчий, ніж у великих. А навіть якщо зловлять – неприємних наслідків менше. Це прекрасний мотиватор до дії.
До того ж, красти можна не тільки фінансови, але і нематеріальні активи, наприклад інформацію. Потроху, отримуючи в результаті хорошу вигоду. Виходячи з досвіду, знаю, що системи внутрішнього контролю на дрібних і середніх підприємствах практично відсутні, виявити недостачі в такому випадку просто нереально. Якщо не станеться дива або хтось випадково щось не помітить – ваш бізнес можуть «потроху» обкрадати роками.
Власники small cap business (малих компаній), як правило, не витрачають на безпеку, презюмуючи, що бізнес маленький, і так все на виду. Це я називаю – small cap catch – виверт маленького бізнесу.
А світова статистика це тільки підтверджує. За даними ACFE, переважна більшість шахрайських схем (55%) націлені на розкрадання фінансів у невеликих розмірах – менше 200 тис. доларів – в компаніях зі штатом до 100 осіб.
Охочих вкрасти мільйони у мультинаціональних корпорацій виявилося майже вдвічі менше – 22%.
Це хороший привід задуматися. Адже навіть на державному рівні часто ведуть боротьбу саме з масштабними економічними злочинами. На дрібніші порушення очі закривають, а адже саме вони і є головним джерелом фінансових втрат. І це справедливо не тільки для України з її недосконалою законодавчою базою і високим рівнем корупції. Подібні проблеми є в такій розвиненій країні, як США. Місцевий Департамент юстиції стабільно рапортує про зниження рівня економічних злочинів. Але якщо ми подивимося на портфель розкритих американськими держслужбовцями злочинних схем, то побачимо лише ті, що спричинили багатомільйонні збитки. А скільки дрібніших випадків корпоративного шахрайства залишилося за кадром…
Красти стали частіше?
Згідно зі звітом PwC, 49% компаній по всьому світу в 2018 році постраждали від дій корпоративних шахраїв. З 2016-му це показник був на рівні 36%. Про зростання говорить і інша доповідь – Corporate Fraud & Corruption Annual Review 2019.
Але є тут цікавий момент. Паралельно зі збільшенням фактів корпоративного шахрайства зростає і ступінь обізнаності людей і бізнесу про це явище. Експерти з різних країн, зокрема з Великобританії, зазначають, що люди стали частіше повідомляти про підозрілі дії, і це допомагає оперативніше виходити на шахраїв. Звідси і збільшене число виявлених фактів злочинних схем.
І все ж ступінь цієї обізнаності все ще недостатній. Як показує дослідження PwC, з усіх опитаних компаній тільки половина (54%) вживають заходів для зниження ризику економічних злочинів. Кожна десята компанія за останні два роки не зробила нічого в цьому напрямку.
А що Україна?
Виходячи з власного досвіду, можу сказати, що у нас, як і раніше, низький рівень обізнаності в питаннях корпоративного шахрайства. Інтерес до цієї теми зростає з кожним роком, але недостатньо швидко. Відсоток скептиків залишається великим. Їх можна зрозуміти. Враховуючи витратну складову, проблеми з неплатоспроможним споживачем, дорогим фінансовим ресурсом, конкурентною боротьбою тощо, власники просто морально не готові додатково витрачати гроші на підтримку системи корпоративної безпеки. Але це – виклик часу.
За моїми спостереженнями, більшість українських компаній так чи інакше стикалися з крадіжкою. А ті, хто ні, майже напевно просто ще не помітили крадіжки своїх активів. Тому що навіть не замислювалися про це. Не шукали, чи не вникали. Такі компанії починають діяти лише після того, як обпечуться самі.
Детектори шахрайства
Світова статистика підтверджує: переважна більшість схем корпоративного шахрайства (40%, за даними ACFE) розкривається «за наводкою». Тобто, завдяки розповідям людей, котрі помітили щось «не те». Для цього достатньо банальної «гарячої лінії», на яку будь-хто може повідомити потрібну інформацію.
За розрахунками ACFE, в компаніях з діючою «гарячою лінією» (англ. WBS – whistle blowing system) рівень виявлення шахраїв вищий (46%), ніж там, де її немає (32%). При цьому збитки в першому випадку наполовину нижчі, ніж у другому. Найчастіше про підозрілу активність повідомляють саме співробітники компанії (53%). Це ще один важливий момент для бізнесу. Має сенс інвестувати в свій штат, і створювати всі умови для того, щоб люди ділилися своїми спостереженнями, а не мовчки ігнорували все, що відбувається, тому що «моя хата скраю».
На другому місці за ефективністю виявлення корпоративних крадіжок – внутрішній аудит і комплаєнс. Частка виявлення шахрайських схем в цих випадках досягає 15%. Причому в даному випадку все залежить від частоти проведення аудиту. Чим частіше він буває – тим кращий кінцевий результат.
На другому місці за ефективністю виявлення корпоративних крадіжок – внутрішній аудит і комплаєнс. Частка виявлення шахрайських схем в цих випадках досягає 15%. Причому в даному випадку все залежить від частоти проведення аудиту. Чим частіше він буває – тим кращий кінцевий результат.
Шахрайство по індустріях
Перш за все зазначу, що сфера діяльності ніяк не впливає на ймовірність апропріації корпоративних активів. Крадуть скрізь. Але в деяких індустріях це відбувається частіше.
Якщо брати світову статистику, то, за даними ACFE, п’ятірка лідерів за кількістю випадків корпоративного шахрайства виглядає так:
1. Фінансова сфера.
2. Промислове виробництво.
3. Державний сектор.
4. Охорона здоров’я.
5. Ритейл.
2. Промислове виробництво.
3. Державний сектор.
4. Охорона здоров’я.
5. Ритейл.
Імовірність розкрадань зростає, якщо працівник компанії має безпосередній доступ до фінансів або матеріальних благ (cash, запаси, основні засоби). Від цього безпосередньо залежить і спосіб крадіжки, а також її розмір.
І до речі: красти активи компанії можуть не тільки її співробітники. Така можливість є і у партнерів по бізнесу, контрагентів, підрядників. Шахраєм може стати будь-хто, хто побачить для себе зручну можливість, потребу і виправдання (трикутник шахрайства).
Звідси випливає головний висновок: ризик корпоративного шахрайства в компанії є завжди. Ніхто не захищений на всі 100%. І сліпо покладатися на удачу, на «може, пронесе» – не варто. Кожен долар, проінвестований в корпоративну безпеку, має мультиплікатор 10.
Артем Ковбель, старший партнер Vigilant Forensic Botique, аудитор, member ASIS, ACFE, ASCP
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
