1412
Василь Голян: рентну плату за природний газ можна зменшувати
— Енергетика
Рецидиви «голландської хвороби», яка виникла в кінці 50-х років минулого століття в Нідерландах і була пов’язана з відкриттям великої Гронінгенської області родовищ природного газу, охопили значну кількість країн і поширюються й дотепер, попри загальний тренд просування світової економіки в інформаційну фазу розвитку.
«Голландська хвороба» – це залежність фінансових фондів держави від експорту природної сировини за однією або декількома номенклатурними позиціями, яка виникає внаслідок відкриття родовищ корисних копалин і пов’язана з ростом цін на експорт добувних галузей. «Голландська хвороба» та її рецидиви виникають, як правило, в країнах, які є багатими на вуглеводневу сировину (природний газ, нафта), експорт котрої виступає однією з основних статей дохідної частини державного бюджету.
Україна не відноситься до країн, які відзначаються значними обсягами видобутку нафти та природного газу. Але в цілому обсяги видобутку природного газу (19-21 млрд куб. м в рік) дають можливість сформувати ресурсну базу для задоволення потреб хоча б домогосподарств. Водночас ціни на природний газ власного видобутку за винятком певних сезонних просідань продовжують зростати, попри падіння цін на блакитне паливо на світовому ринку. Це наслідок недосконалості вітчизняного конкуренційного законодавства та спорадичної політики держави в частині рентного регулювання газовидобутку.
За період 2008-2018 років спостерігається значне зростання надходжень рентної плати за видобуток природного газу до Державного бюджету України, що зумовлено не розширенням бази стягнення даного фіскального інструменту, а механічним збільшенням його ставок у зв’язку з девальваційно-інфляційними процесами та ручним режимом управління публічними фінансовими потоками. У схвалених проєктах держбюджету на 2019 та 2020 роки планується збільшення надходжень «газової ренти» (рис. 1).
Рис. 1. Рентна плата за видобування природного газу, яка спрямовується до Державного бюджету України за 2008-2020 роки
розраховано European Analytical Centre за даними Державної казначейської служби України, Законів України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та «Про Державний бюджет України на 2020 рік»
розраховано European Analytical Centre за даними Державної казначейської служби України, Законів України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та «Про Державний бюджет України на 2020 рік»
У 2018 році у порівнянні з 2008 роком номінальні надходження рентної плати за видобуток природного газу до держбюджету збільшилися у 24 рази, що свідчить про чітко виражене бажання держави надати даному інструменту суто фіскальну спрямованість, а не зробити його стимулом нарощення інвестицій в розширення масштабів геологорозвідки і відповідно відкриття нових родовищ.
У динаміці надходжень рентної плати за видобуток природного газу у порівнянних цінах (даний показник розраховувався діленням номінальних надходжень на кумулятивний індекс цін виробників промислової продукції) не спостерігається темпів зростання, що вимірюються двозначними числами, що підтверджує відсутність позитивних зрушень в частині розширення реальної бази стягнення даного фіскального інструменту.
У динаміці середньої ціни та середньої величини рентної плати за 1 тис. куб. м природного газу вітчизняного видобутку спостерігається висхідна тенденція. Ба більше, має місце пряма кореляція між цими показниками, тобто зростання рентної плати супроводжується зростанням ціни (рис. 2).
Рис. 2. Середня ціна природного газу вітчизняного видобутку та середнє значення рентної плати за 1 тис. куб. м і обсяг видобутку природного газу в Україні у 2008-2020 роках
розраховано European Analytical Centre за даними Державної казначейської служби України та Державної служби статистики України
розраховано European Analytical Centre за даними Державної казначейської служби України та Державної служби статистики України
Зростання ціни на природний газ вітчизняного видобутку (у 2008 році вона становила 447 грн/тис. куб. м, у 2013 – 725 грн/тис. куб. м, у 2016 – 6800 грн/тис. куб. м, у 2018 – 6960 грн/тис. куб. м) у секторі товаровиробників призводить до підвищення рівня затрат на виробництво продукції і відповідно зниження її конкурентоспроможності, а у секторі домогосподарств – до зростання питомої ваги видатків на оплату природного газу в загальних доходах і відповідно скорочення платоспроможного попиту населення на ринку споживчих товарів.
Отже, надмірні витрати товаровиробників та домогосподарств на природний газ гальмують економічне зростання. Це вимагає відповідної реакції держави в частині підвищення доступності блакитного палива вітчизняного видобутку суб’єктам господарювання та домогосподарствам. Одним зі шляхів зменшення ціни природного газу, особливо для потреб домогосподарств, є зниження ставок рентної плати або ж звільнення від її сплати при видобутку тієї частини блакитного палива, яка спрямовується населенню.
Враховуючи те, що частка рентної плати за видобуток природного газу в загальних доходах держбюджету є незначною (за період 2008-2018 рр. її максимальне значення становило 5,51%), її зниження не призведе до бюджетної розбалансованості, а навпаки дасть можливість скоротити суму субвенцій місцевим бюджетам, яка спрямовується на надання пільг та житлових субсидій на оплату природного газу.
Найбільший ефект заходи щодо стабілізації цінової ситуації на ринку природного газу вітчизняного видобутку дадуть за умови, коли зменшення ставок рентної плати супроводжуватиметься запровадженням такої формули встановлення цін на блакитне паливо, яка урівноважуватиме вартість вітчизняного та імпортованого блакитного палива, що в підсумку його здешевить для кінцевого споживача і знизить енергомісткість виробництва промислової продукції та полегшить життя домогосподарствам.
Василь Голян, доктор економічних наук, директор Європейського аналітичного центру
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
