1443
Владислав Крайник: чи п’яте колесо до воза 5 група ФОП?
— Казна та Політика
Ще 4 вересня прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час зустрічі з представниками ІТ-індустрії анонсував наміри ввести зміни до законодавства, якими вводиться 5-та група єдиного податку.
Кабмін планує запровадити зміни вже на початку 2020 року та поступово збільшувати податкове навантаження на ІТ-сферу. Спробуймо розібратися що й до чого.
Хто ввійде у 5 групу?
Як і в законопроєкті № 10094, який був відкликаний 29 серпня 2019 року, дія 5-ї групи повинна поширюватися на сферу інноваційних технологій. На зустрічі з представниками Асоціацій ІТ-індустрії зазначили, що перехід на нову групу буде провадитись виключно у добровільній формі.
Податки, що пропонує платити Гончарук
1). 5% єдиного податку (стільки зараз платять ФОПи на третій групі, що популярна серед ІТ).
2). 1,5% військового збору.
3). ЄСВ з двох мінімальних зарплат. Станом на січень 2020 року сума ЄСВ буде складати 6 234,36 грн в квартал. Нагадаємо, даний збір не піде на розвиток інфраструктури для ІТ – сектору. Це соціальний податок, який розрахований на підтримку Пенсійного фонду, соціального страхування і т.д.
4). Збір на розвиток людського капіталу (IT Creative) – 5% які будуть вводитися до 2029 року.
На що підуть податки (IT Creative)?
Що ж до збору на розвиток людського капіталу (IT Creative), він буде зростати з 2020 до 2024 року, з 1% до 5% на процентний пункт щороку:
- 1% доходу з 1 січня 2020 року;
- 2% доходу з 1 січня 2021 року
- 3% доходу з 1 січня 2022 року;
- 4% доходу з 1 січня 2023 року;
- 5% доходу з 1 січня 2024 року.
Збір на розвиток людського капіталу має за мету створення новітньої навчальної інфраструктури для задоволення попиту ринку на фахівців в ІТ-індустрії шляхом створення спеціального фонду, з якого і буде фінансуватися ця ініціатива.
Так, Олексій Гончарук заявив, що гроші з цього Фонду підуть на фінансування трьох напрямків:
- Створення спільних програм навчання фахівців у форматі ІТ-компанія – університет. Схожий проєкт вже діє як приватна ініціатива у Києво-Могилянській академії з однією з найбільших компаній у сфері інформаційних технологій «EPАМ Systems». Планується створення спільних кампусів, лабораторій і т.д.;
- фінансування стипендій студентів українських ВНЗ;
- гранти для молодих вчених.
За словами прем’єр-міністра, Фонд IT Creative повинен керуватися представниками ІТ-бізнесу, ставлячи на керівні посади свій менеджмент. Анонсують, що держава при цьому буде виконувати лише допоміжну функцію.
Потрібно зазначити, що межі втручання у роботу Фонду зі сторони держави ми зможемо дізнатися лише з законопроєкту, який буде вноситися на розгляд до парламенту.
Відношення ІТ спільноти до ініціативи
Суспільство відреагувало вкрай негативно на настільки значне підвищення податкового навантаження.
Так, за даними опитування, висвітленими в інтернет-виданні DOU.UA близько 80 % ІТ-спеціалістів проти введення 5-групи, 86 % – проти створення Фонду IT Creative.
Більшість представників продуктових ІТ-компаній негативно сприймають державну ініціативу створення освітнього проєкту. Так, керівник Ajax Systems Олександр Конотопський у своєму інтерв’ю AIN заявив, що необхідності у створенні 5-ї групи просто немає.
Основними аргументами проти цього нововведення є:
- через високий рівень корупції є велика ймовірність того, що кошти, зібрані завдяки новому податку, просто не дійдуть до Фонду, а осядуть у кишенях корумпованих чиновників;
- існує сумнів щодо компетентності державного менеджменту в управлінні проєктами;
- більшість ІТ-компаній створюють свої внутрішні школи підбору та розвитку кадрів, які довели свою ефективність на практиці. Саме бізнес може розвивати у своїх працівників актуальні навички, які необхідні для успішної кар’єри;
- в Україні вже існують успішні навчальні проєкти, які спонсоруються коштом приватних коштів інвесторів. Одним з найяскравіших проєктів є UNIT.City;
- для створення інфраструктури з розвитку кадрів в ІТ-сфері не потрібно її реформувати чи впроваджувати новий податок. Потрібно змінити податкову систему в цілому, підвищити ефективність використання наявних ресурсів та зменшити рівень корупції. При умові, що держава доведе свою компетентність та ефективність, вона може залучити додаткові кошти шляхом запровадження додаткових зборів;
- звичайний ІТ-спеціаліст не хоче виділяти кошти зі своєї кишені на створення спеціалістів, які в майбутньому будуть конкурувати з ним. Вони готові виділяти кошти на підвищення рівня життя в цілому.
Олексій Гончарук сподівається, що з введенням в дію цієї ініціативи через 10 років ІТ-галузь зможе генерувати $13 млрд доходу від експорту послуг на рік. Проте, варто зазначити, що без втручання держави за останні роки доходи галузі зростали в середньому на 20-25% щорічно що, за умови збереження темпів зростання, дозволить збільшити доходи до розміру в $40-45 млрд.
Враховуючи всі аргументи, які висвітлюють представники ІТ-сфери у ЗМІ, більшість ІТ-компаній закликають державу продовжувати політику невтручання. Технологічні компанії здатні самостійно розвивати свої проєкти задля забезпечення свого бізнесу висококваліфікованими працівниками.
Владислав Крайник, юрист Treeum
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
