13013
Андрій Зінченко: приховані смисли банкноти в 1000 грн
— Казна та Політика
1000 гривень – новий максимальний номінал з неоднозначною юридичною обґрунтованістю. При розробці банкноти НБУ довго зберігав інтригу, приховуючи дизайн за грифами мало не «секретно».
І це при тому, що попередні максимальні гривневі номінали в їхній еволюції були наділені незрозумілими графічними символами і знаками, які вже ставали об’єктами обговорень: приклад 1, приклад 2. Дивними були не стільки самі символи, скільки відсутність доступного пояснення їх наявності.
НБУ ж вкрай лапідарний в оприлюднених офіційних описах дизайнів банкнот. Не можна відкидати, що такий стан справ зумовлений побоюваннями повторення ситуації, коли художник В.Лопата при розробці дизайнів 1- и 2-гривневих банкнот в якості В. Великого та Я. Мудрого зобразив себе…
Офіційні пояснення мізерні, а через брак інших саме час згадати гравюру Франсиско Гойї «Сон розуму породжує чудовиськ».
Назва, народжена з іспанської прислів’я великим художником, найкращим чином відображає ситуацію навколо дизайнів національної валюти.
З урахуванням попереднього досвіду, ймовірно, варто було очікувати іншої стратегії щодо впровадження нового номіналу від НБУ, але у випадку з купюрою в 1000 грн Нацбанк виявився еталонним інтриганом – зразків дочасно нікому не показали. Однією з головних інтриг була, звісно, історична персоналія, обрана для номіналу і не передбачена законодавством, як і сам номінал в 1000 грн.
У підсумку в кінці червня 2019 року на тлі боротьби за скорочення готівкового обігу, боротьби з тіньовою економікою, відмиванням доходів, отриманих незаконним шляхом і боротьби з тероризмом, яка, до слова, в Європі ведеться припиненням емісії банкнот номіналом в 500 Євро, – НБУ презентував дизайн 1000-гривневої банкноти. Її введуть в обіг 25 жовтня 2019 року.
Історичною персоналією виявився В. Вернадський – видатний вчений і перший президент Української академії наук, але відкритим залишилося питання логіки і системи вибору. Тобто по суті ми досі так і не дізналися, хто саме, чому і на яких підставах вирішив зобразити на 1000 гривнях конкретно Вернадського, а не когось іншого.
Але повернімося до купюри. Незважаючи на те, що зразок «в папері» нам поки недоступний, ми можемо зробити огляд і фотокопії. А вона вже на лицьовій стороні хвалиться традиційними для гривень трикутниками справа внизу.
Детальніше з прикладами трикутників на українських грошах можна ознайомитися за посиланням. Зауважимо лише, що на обох рішеннях номіналу в 500 гривень присутній солярний символ з друку (і сам друк, в тому числі) Києво-Могилянської академії, де саме сонце чомусь теж трикутне, як і обрамлення ока на лицьовій стороні 500 гривень першо їредакції дизайну.
Загалом трикутники були очікуваним елементом дизайну, причому навіть форма конкретно така вже раніше зустрічалася.
Другим за чергою розгляду, але не за значимістю, буде символ незрозумілого на перший погляд змісту, який одразу кидається в очі й переливається. Він виконаний в стилі Кеннета Ноланда або місцями Робера Делоне.
Технічно це оптичний захисний елемент SPARK. Власником технології є SICPA зі Швейцарії та судячи з їхнього сайту, на 1000-гривневій банкноті реалізована технологія 2008 року, коли найбільш сучасною є SPARK Live 2014-го.
Подібні елементи характерні для сучасних купюр і їх можна зустріти, наприклад, на азербайджанських, гонконзьких, російських, монгольських, ірландських грошах. Різниця лише в тому, що на іноземних грошах картинка, яка нанесена за допомогою зазначеної технології на банкноту, більш-менш зрозуміла, або нейтральна.
У нашому ж випадку задумка автора знову, як і в випадку з оком, викликає питання. Що це – сонце в половині шестикутника? Шматочок кристалічної решітки кремнію, як на 5-гривневій монеті 2013 року, присвяченій, знову ж таки, Вернадському? Око в сонячних променях? Офіційно це все ж композиція зі стилізованих зображень фрагментів кристалічної решітки і рослинного орнаменту. Але чому настільки стилізовано, що все ж схоже на горезвісне око в сонячних променях?
Зверніть увагу – широко використані солярні символи, які в поєднанні з трикутником і оком утворюють у випадку «сну розуму» щось таке:
У зв’язку з цим цілком доречним було б детальніше описати дизайнерське рішення, а ще краще – прямо порадитися з населенням, що з точки зору громадськості та сучасних тенденцій повинна нести на собі нова банкнота…
Нам же пропонується шукати глибинний сенс самостійно і якщо у випадку з Г. Сковородою це зробити більш-менш вдалося, то багатогранний характер наукової та громадської діяльності Вернадського прямо відсилає нас в бібліотеку.
Було складно, але ми дещо розбудили розум витягом з підручника «Фізична хімія в’яжучих матеріалів».
Тобто першоджерела таки є і ніщо особливо не заважало роз’яснити художню задумку публічно – не полотно ж «Шлюб в Кані Галілейській» писалося. Водночас картинка з того ж підручника мала б на купюрі в ключі наукових робіт Вернадського явно не гірший вигляд.
Та, можливо, нам здалося, і описане вище є простим збігом? У 2018 році до 100-річчя Національної академії наук НБУ випустив монету номіналом 5 гривень із зображенням В.Вернадського як першого її президента.
Лицьова сторона монети в дизайнерському рішенні має елемент, схожий на трикутник з напівкруглою основою. Здоровий глузд підказує, що найімовірніше автор намагався уявити вид зверху відкритої книги. Що цілком поєднується з наукою.
Аналогічний вигляд має і дизайнерське рішення 20-гривневої срібної монети з цього ж історичного приводу – працювали ті ж художники.
Правда, спирається конструкція в обох випадках на серповидний півмісяць, який як знак, походить із Китаю, Індії, Ірану…
Мимохідь тільки зауважимо, що без роз’яснень в таких піктограмах можна побачити все що завгодно, наприклад, при хорошій фантазії, ось такий масонський циркуль і косинець. Є варіанти і з книгою.
Зверніть увагу – верхній інструмент – циркуль, яким зручно окреслити правильний сектор кола. Хоча з іншого боку, можливо, автори надихалися цілком офіційним гербом НДР – без пояснень, як ми пам’ятаємо, сон розуму може привести до різних необґрунтованих висновків.
До слова – циркуль на гербі НДР символізував інтелігенцію.
Повертаючись до фотокопії купюри в 1000 грн., варто звернути увагу, що на зворотному боці там зображено будівлю президії академії наук. Фасадна сторона будівлі має 33 просвіти, а ще на монеті номіналом 5 гривень на зворотному боці цифра 100 візуально розділена датами 1918-2018 так, що розділені нулі утворюють дзеркально дві трійки. Цифра 33 за дивовижним і випадковим збігом обставин є істотною цифрою в культурі масонства.
Паралельно задамося питанням – яким краєм взагалі масонство може стосуватися Вернадського? Можливо, ця тематика на території України взагалі є більше фольклором?
Для цього звернімося до першоджерел, а саме, серед інших, роботи «Російське Масонство за царювання Катерини ІІ». У виданні 1917 року в 86 сторінці можна прочитати уривок, що відноситься хронологічно до стану справ приблизно 1770-1780-х років.
У тому ж першоджерелі прямо вказано про поширення масонства в Україні взагалі і Києві, Кременчуці, Харкові та інших містах зокрема. Нагадаємо – йдеться про 70-80-ті роки 18 століття. Згодом сам рух було надламано Катериною, але досить швидко відродився після її смерті.
Автором цього нарису абсолютно несподівано є Георгій Володимирович Вернадський, син Володимира Івановича Вернадського – титульної персоналії банкноти максимального на 2019 рік номіналу національної грошової одиниці України – гривні. Такий ось історичний нюанс.
Детальніше купюру номіналом в 1000 гривень можна буде вивчити тільки «в матеріалі» тому якість фотокопії залишає бажати кращого. У будь-якому випадку описане ставить питання про те, що назріла необхідність консолідувати законодавство в сфері фізичного обігу готівки, зробивши його трохи більш адекватним сучасним реаліям. Прозорим і орієнтованим на залучення громадськості до процесів формування, наприклад, дизайнів оновлюваних обігових банкнот і інших питань нерегуляторного характеру через очевидну громадянську значущість.
Вважається, що Гойя супроводжував своє творіння таким поясненням: «Коли розум спить, фантазія в сонних мріях породжує чудовиськ, але в поєднанні з розумом фантазія стає матір’ю мистецтва і всіх його чудесних творінь». Будемо сподіватися, що майбутнє дизайну національної валюти в поєднанні фантазії і розуму по видатному майстру гравюри Франсиско Гойї.
Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування, магістр державного управління (MPA)
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
